Збаразький замок

Збаразький замок

Зба́разький за́мокпам’ятка архітектури національного значення, Тернопільська область, Україна.

План
Проєкт архітектора В. Скамоцці 1612
Портрет архітектора В. Скамоцці роботи художника П. Веронезе
Графічна реконструкція станом на 1620
за Ю. Нельговським

Загальні відомості

Мурований замок розташований у південно-східній частині міста на вершині пагорба над заболоченою долиною р. Гнізни (лівий доплив р. Серету басейну р. Дністра). Від середмістя замок відділяє старий парк.

Історична довідка

Новий замок замість зруйнованих 1589 укріплень Старого Збаража заснували на новому місці й збудували 1612–1631 князі Збаразькі — брати Христофор (Кшиштоф, 1580–1627; тепер Україна — Польща) і Юрій (Єжи, 1574–1631; тепер Україна — Польща). На замовлення Х. Збаразького проект розробив архітектор і вчений В. Скамоцці 1612. Він опублікував його в трактаті «Про ідею універсальної архітектури» («L’ldea dell’architettura universale», 1615). Проте замок збудовано за скоригованим проектом, автором якого вважають архітектора Г. ван Пеена (Нідерланди) за участю Андреа дель Аква.

Замок споруджено в кілька етапів. 1612–1627 зведено замковий палац. Після 1627 під керівництвом Ю. Збаразького недобудований палац оточили мурами з баштами й ровами. Власником замку після смерті Ю. Збаразького 1631 став князь Я. Вишневецький, потім — його спадкоємець Д. Вишневецький (1631–1682; тепер Україна — Польща). 1631–1649 Я. Вишневецький оточив замок масивними земляними валами, перебудував башти на артилерійські бастіони, до оборонних мурів із дворового боку прибудував каземати. 1648 замок легко здобули козаки під проводом Б. Хмельницького (1649 вони тут тримали польське військо в облозі, аж до укладання Зборівського договору 1649). Замок зазнав значних руйнувань.

Під час відбудови 1650–1670 добудовано палац, споруджено замкову браму й розширено каземати. 1675 турецьке військо під проводом паші Ібрагіма Шишмана здобуло й поруйнувало замок. Його відбудував Д. Вишневецький. Значної руйнацій замок зазнав 1717, 1734. У середині 18 ст. замок перейшов у власність родини Потоцьких, які на початку 19 ст. продали його Любомирським. 1840 в замку мешкав генерал Ю. Бем (1794–1850; тепер Польща — Сирія), котрий влаштував тут цукроварню, що значно зашкодило спорудам. 1896 в замку сталася пожежа, під час Першої світової війни 1914 його поруйнувало російське військо. У 1920-х — 1930-х замок реставрували з пристосуванням спершу під гімназію, згодом — під музей. 1944–1954 тут містився місцевий підрозділ Міністерства державної безпеки СРСР. Реставраційні роботи розпочато 1965.

1994 замок увійшов до складу Державного історико-архітектурного заповідника в м. Збаражі (з 2005 Національний заповідник «Замки Тернопілля»); тепер тут музейні експозиції.

Характеристика

Регулярний замок бастіонного типу квадратний у плані. Укріплення складаються з казематованих валів, 4 наріжних бастіонів, в’їзної башти й рову, що оточує весь замок. У дворі міститься палац. Його центральна частина прямокутна в плані, двоповерхова з такими ж бічними раменами.

Фасади мають стриманий архітектурний декор у стилі ренесансу з білокам’яними різьбленими деталями. Головний вхід акцентовано розташованим над ним балконом на кам’яних консолях. Під палацом є просторі кам’яні льохи з підземними ходами. У ренесансних формах вирішено також фасади казематів із білокам’яним декором вікон і дверей. Замкові вали мають ширину близько 23 м. В’їзна башта розташована на одній розпланувальній осі з парадним входом до палацу. Її первісний об’єм зберігся на висоту першого ярусу.

Другий ярус у стилі бароко надбудовано в 18 ст. П’ятигранні архаїчні бастіони, поставлені на чотирьох кутах, збереглися частково. У кожному з них були потерни, що з’єднували їх з казематами та замковим двором. У дворі збереглася замкова криниця.

Значення

Збаразький замок є прикладом поєднання ренесансного палацу з бастіонними фортифікаціями, що ефективно протистояли артилерійському обстрілу. Він демонструє новаторські тенденції української оборонної архітектури початку 17 ст. в європейському контексті.

Галерея

Література

  1. Нельговский Ю., Годованюк Е. Каменные замки Западной Украины конца XVI — первой половины XVII в. // Архитектурное наследство. 1986. Вып. 34. С. 126–128.
  2. Лонкевич Д., Бойко О. Замки Тернопільської області (з архіву інституту Укрзахідпроектреставрація) // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація. 2000. № 11. С. 59–88.
  3. Лагуш З. Проект реконструкції оборонних валів Збаразького замку // Галицька брама. 2004. № 1–3 (109–111). С. 19.
  4. Оконченко О., Оконченко І. Перша лінія укріплень Збаразького замку і її відповідність з проєктом уфортифікованого палацу Вінченца Скамоцці // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація. 2008. № 18. С. 246–254.
  5. Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ : Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень, 2011. С. 350–356.
  6. Janczykowski J. Zamki Jerzego Zbaraskiego: Zbaraz i Pilica na tle ewolucji polskiej architektury rezydencjonalno-obronnej w I pol. XVII w. // Жовква крізь століття. 2012. Вип. 2. С. 177–191.
  7. Вечерський В. Замки та фортеці України. Київ : [б. в.], 2015. С. 68.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Збаразький замок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Збаразький замок (дата звернення: 7.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
25.12.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶