Коцюбайло, Дмитро Іванович
Коцюба́йло, Дмитро́ Іва́нович (01.11.1995, с. Задністрянське Івано-Франківського району Івано-Франківської області, Україна — 07.03.2023, м. Бахмут Донецької області, Україна; похований 10.03.2023 у м. Києві, Україна) — доброволець, військовослужбовець, молодший лейтенант, командир 1-го окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі» Збройних сил України (ЗСУ), учасник Революції гідності та російсько-української війни, член Проводу Національно-визвольного руху «Правий сектор» (з 2020), Герой України (з 2021).
|
Коцюбайло, Дмитро Іванович | |
|---|---|
| Народження | 01.11.1995 |
| Місце народження | Задністрянське |
| Смерть | 07.03.2023 |
| Місце смерті | Бахмут |
| Місце поховання | Аскольдова могила |
| Напрями діяльності | військова справа |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Відзнаки | Герой України |
| Ордени | Золота Зірка |
| Хрести | Хрест бойових заслуг |
Зміст
Життєпис
Прадід воював у складі Української повстанської армії. Це визначило долю Коцюбайла та спрямувало його на шлях воїна.
Закінчив Бовшівську загальноосвітню школу (тепер Бовшівська гімназія Бурштинської міськради Івано-Франківської області).
Займався атлетикою легкою, футболом, веслуванням на байдарках і каное.
В Івано-Франківському професійному будівельному ліцеї три роки навчався на художника.
Захоплювався історією України. Національним героєм вважав Р. Шухевича.
У лютому 2014 стояв на барикаді біля Будинку профспілок України у м. Києві. Відбивався від бійців спецпідрозділу «Беркут», які намагалися прорватися.
Із початком антитерористичної операції на Сході України у 18 років приєднався до Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» (далі — ДУК «ПС»). Позивний «Да Вінчі».
Подвиг
У селищі Пісках Покровського району Донецької області у жовтні 2014 важко поранений танковим снарядом. Осколки потрапили в обличчя, ключицю та ребра. Після двох операцій і встановлення скріплювальної пластини повернувся у стрій, ставши командиром взводу (з 2014), роти (з 2015). У складі ДУК «ПС» пройшов шлях від штурмовика до командира штурмової роти. 17.03.2016 призначений командиром 1-ї окремої штурмової роти ДУК ПС. Разом із підрозділом воював на всій лінії зіткнення. Брав участь у визволенні с. Карлівки Мар’їнського району, селища Пісків, м. Авдіївки та боях під с. Степанівкою Олександрівського району, Савур-Могилою, с. Старогнатівкою Волноваського району на Донеччині.
Став легендарним командиром. Його підрозділи характеризуються організованістю, дисципліною, високим бойовим духом, національною самосвідомістю. Виступав проти «режиму тиші», за звільнення всіх окупованих територій та виплату РФ репарацій Україні.
Повномасштабне вторгнення РФ зустрів поблизу м. Щастя Луганської області. Направлений на Херсонський напрям. Перші бої з окупантами прийняв поблизу м. Пологів Запорізької області, с. Оріхового Сєвєродонецького району Луганської області, м. Гуляйполя Запорізької області. Брав участь у боях на Київщині, Херсонщині, Ізюмському та Запорізькому напрямках.
Коцюбайло зібрав відбірний батальйон, у який зі ста осіб потрапляв тільки один. Мав довіру та підтримку головнокомандувача ЗСУ В. Залужного. Влітку 2022 у взаємодії із ЗСУ штурмову роту «Вовки Да Вінчі» переформували у Перший окремий механізований батальйон «Вовки Да Вінчі» у складі 67-ї окремої механізованої бригади. Командував батальйоном у званні молодшого лейтенанта.
Джерело: 1-ша окрема штурмова рота ДУК ПС
Джерело: 1-ша окрема штурмова рота ДУК ПС
Джерело: Cторінка Інстаграм Дмитра Коцюбайла
Джерело: Cторінка Фейсбук Дмитра Коцюбайла
Джерело: Cторінка Інстаграм Дмитра Коцюбайла
Зі своїм легендарним підрозділом брав участь у контрнаступі ЗСУ на Слобожанщині. Разом із бійцями свого 1-го батальйону став ударною силою у Балаклійській операції. Йому вдалося переправитися на інший берег р. Оскіл, звільнити смт Куп’янськ-Вузловий Харківської області та інші населені пункти. Підрозділ під час кожної операції знищував десятки ворожої техніки, скупчення живої сили противника, захоплював трофейну техніку.
Від лютого 2023 воював на Бахмутському напрямку.
Загинув у боях за м. Бахмут унаслідок осколкового поранення від обстрілу російськими реактивними системами залпового вогню «Град». Останні кадри бою зафільмували фотографи Костянтин і Влада Ліберови.
Останній бій Дмитра Коцюбайла. Автор фото Костянтин Ліберов
Останній бій Дмитра Коцюбайла. Автор фото Костянтин Ліберов
Останній бій Дмитра Коцюбайла. Автор фото Костянтин Ліберов
Прощання
Похоронні богослужіння і прощання із захисником України відбулися 09.03.2023 у с. Бовшові Галицького району Івано-Франківської області, 10.03.2023 — у Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі в м. Києві. Вшанувати пам’ять воїна до Михайлівського собору прибули Президент України В. Зеленський та прем’єр-міністр Фінляндії Санна Марін (нар. 1985; Фінляндія). Почесна варта та катафалк із тілом «Да Вінчі» вирушили до Майдану Незалежності, де тисячі українців під звуки трембіти прощалися з Героєм. Були присутні головнокомандувач ЗСУ В. Залужний, міністр оборони України О. Резніков, очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України К. Буданов (нар. 1986; Україна).
Прощання на Майдані незалежності. Автор фото Валентина Поліщук
Прощання на Майдані незалежності. Автор фото Валентина Поліщук
На знак пошани до загиблого В. Залужний став навколішки перед мамою та коханою Героя. Джерело_офіційна сторінка фб Головнокомандувача ЗСУ
Могила Дмитра Коцюбайла. Автор фото Костянтин Ліберов
Похований 10.03.2023 поблизу храму Святого Миколая Чудотворця Української греко-католицької церкви на Аскольдовій могилі в м. Києві. Чин погребіння очолив владика Йосиф Мілян (нар. 1956; Україна).
Нагороди та визнання
За вольовий характер і безстрашність отримав недержавну нагороду «Народного Героя України» (09.06.2017).
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (30.11.2021). Коцюбайло — перший доброволець, прижиттєво відзначений цим званням.
10.03.2023 Президент України В. Зеленський посмертно нагородив «Да Вінчі» відзнакою «Хрест бойових заслуг».
У червні 2023 Український католицький університет започаткував стипендіальний фонд імені Дмитра Коцюбайла.
На честь Героя названо сквер у Печерському районі м. Києва (2023).
Додатково
- Через любов до живопису обрав позивний «Да Вінчі» — на честь художника, винахідника Леонардо да Вінчі.
- У м. Авдіївці створив фронтову базу, яка була також освітнім і культурним осередком. Туди приїжджали журналісти, депутати, офіцери ЗСУ, комбати, інші підрозділи, артисти з концертами.
- Увійшов до списку Forbes «30 до 30: обличчя майбутнього» — молодих українців, які відбудовуватимуть країну (2022).
- Перебував у тривалих стосунках з волонтеркою, військовим парамедиком, керівницею медичної служби «Ульф» А. Михайловою (нар. 1994; Україна).
Командир Да Вінчі про боротьбу ДУК ПС
Цитати
Сьогодні в бою загинув “Да Вінчі”, Герой України, доброволець, людина-символ, людина-хоробрість, — Дмитро Коцюбайло. Боєць 67-ї окремої механізованої бригади, комбат. Загинув у бою під Бахмутом, у бою за Україну. Він із 2014 року захищав нашу незалежність, гідність нашого народу. Один із наймолодших Героїв України. Один із тих, чия особиста історія, характер, сміливість навіки стали історією, характером і сміливістю України».
Цит. за: В. Зеленський, допис у Telegram.
«Позавчора ти на моїх очах в’їхав на танку у ворожу посадку, а після цього повів за собою на штурм людей. І вони пішли, не роздумуючи, бо вірили своєму командиру. На наступний день ти голими руками з однієї баклажкою води гасив танк, що загорівся з повним БК, коли всі боялися навіть наблизитися до нього. Герой України. Найкращий з найкращих. Воїн. Друг. Легенда…Ти сказав нам залишитися в укритті. Вибухи, багато вибухів. Через хвилину крики: “Медика! Медика! Да Вінчі!”. Ми до останнього вірили. Ми до останнього молилися. Ти був найсміливішим, найвідчайдушнішим з усіх, кого ми знали. Ти здавався безсмертним. До кінця днів ми будемо пишатися тим, що знали тебе. Герої не гинуть».
Цит. за: допис в інстаграмі фотографів К. і В. Ліберових про останній бій Коцюбайла.
«Я одне хочу сказати: не знаю, чи будуть ще такі командири. Дмитро завжди йшов першим у бій і останнім виходив з поля бою. Я був поруч, коли він загинув. Нас накрили “градами”, і він останнім забігав у бліндаж».
Двоюрідний брат Коцюбайла Павло, позивний Рудя. Цит. за: Полівчак Р. У Бовшеві на Франківщині попрощалися з полеглим Героєм України Дмитром Коцюбайлом на позивний Да Вінчі // Суспільне. Новини. 2023. URL: https://suspilne.media/408681-u-bovsevi-na-frankivsini-poprosalisa-z-poleglim-geroem-ukraini-dmitrom-kocubajlom-na-pozivnij-da-vinci/
«Разом з ним були при штурмі Карлівки, брали участь у звільненні селища Піски, потім — участь в операції на Савур-Могилі. Дмитро виріс зі звичайного штурмовика до командира підрозділу. Мужній, вольовий, сміливий хлопець, наш земляк. Я думаю: його шлях воїна є прикладом для наступних поколінь. Тяжко, що такі молоді хлопці зараз гинуть. Це — ціна нашої свободи».
Військовослужбовець Василь Абрамів. Цит. за: Полівчак Р. У Бовшеві на Франківщині попрощалися з полеглим Героєм України Дмитром Коцюбайлом на позивний Да Вінчі // Суспільне. Новини. 2023. URL: https://suspilne.media/408681-u-bovsevi-na-frankivsini-poprosalisa-z-poleglim-geroem-ukraini-dmitrom-kocubajlom-na-pozivnij-da-vinci/
«Це людина, яка мала б очолювати українську армію. Він свою справу знав на відмінно. До нього приїжджали керівники операцій об’єднаних сил, керівники АТО, Валерій Залужний був з ним у хороших стосунках, його визнавали президенти. Він показав, якою має бути армія країни, на прикладі свого маленького підрозділу в добровольчому корпусі. Показав, як потрібно бути громадянином, воїном і захисником… Він не знав, що його очікує, але воював за Україну, присвятивши їй життя. Він вірив в Україну до останнього подиху. Він був вартий десяти героїв. Я б назвав бригаду, вулицю, місто на його честь. Десятки генералів не варті того, що зробив Дмитро для нашої країни, для нас усіх».
Воєнний журналіст Михайло Ухман. Цит. за: Павлущенко Т. Він мав би очолити українську армію. Пам’яті загиблого учасника Forbes «30 до 30» Дмитра Коцюбайла (Да Вінчі) // Forbes. 2023. URL: https://forbes.ua/lifestyle/vin-mav-bi-ocholiti-ukrainsku-armiyu-pamyati-zagiblogo-uchasnika-forbes-30-do-30-dmitra-kotsyubayla-da-vinchi-08032023-12241
«Наш підрозділ зветься “Вовки Да Вінчі” саме тому, що ми завжди йшли за ним у бій. Він був для нас найкращим командиром, побратимом, лідером і взірцевим націоналістом… Сьогодні наша бойова родина зазнала непоправної втрати. Сьогодні вся Україна втратила легендарного командира. Віднині його боротьбу мусимо продовжувати всі ми. В ім’я наших полеглих героїв — ми виграємо цю війну, випаливши російських окупантів з нашої землі. Честь і слава Герою!».
Цит. за: 1-ша окрема штурмова рота ДУК ПС // Facebook. 2023. URL: https://www.facebook.com/1oshrdukps/photos/a.151913225229996/1672138163207487.
«Важко підібрати слова. Вони не допоможуть загасити біль втрати. “Да Вінчі” приєднався до нашої військової сім’ї дев’ять років тому. Зовсім молодий хлопець зі щирими очима, який нічого і ніколи не боявся. Я добре знав Дмитра. Навколо нього об’єднувалися люди зі спільною метою — боротися за свою країну».
В. Залужний. Цит. за: Гичко М. «Спи спокійно, друже»: Залужний зворушливо попрощався з легендарним «Да Вінчі» // Уніан. 2023. URL: https://www.unian.ua/society/spi-spokiyno-druzhe-zaluzhniy-zvorushlivo-poproshchavsya-z-legendarnim-da-vinchi-foto-12174792.html
Джерело
- Про присвоєння Д. Коцюбайлу звання «Герой України»: Указ президента України № 608/2021 від 30 листопада 2021 р. // Президент України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/6082021-40761
Література
- Ніколаєв Р. Друг «Да Вінчі»: Цілісність держави — найголовніше! // НВР «Правий сектор». 2017. URL: https://pravyysektor.info/poglyad/drug-da-vinchi-cilisnist-derzhavy-naygolovnishe
- Ухман М. Да Вінчі: «Ми по кусочку забирали у російських окупантів ліс. Так виникли позиції “Очерет”, “Говерла”, “Фіалка”» // НВР «Правий сектор». 2020. URL: https://pravyysektor.info/novyny-poglyad-borotba/da-vinchi-my-po-kusochku-zabyraly-u-rosiyskyh-okupantiv-lis-tak-vynykly
- Гичко М. «Спи спокійно, друже»: Залужний зворушливо попрощався з легендарним «Да Вінчі» // Уніан. 2023. URL: https://www.unian.ua/society/spi-spokiyno-druzhe-zaluzhniy-zvorushlivo-poproshchavsya-z-legendarnim-da-vinchi-foto-12174792.html
- Добровольчий підрозділ «Вовки Да Вінчі», розрісся вже до розміру батальйону — командир Дмитро Коцюбайло // Pravda. 2023. URL: https://pravda.if.ua/dobrovolchyj-pidrozdil-vovky-da-vinchi-rozrissya-vzhe-do-rozmiru-bataljonu-komandyr-dmytro-koczyubajlo/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Коцюбайло, Дмитро Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Коцюбайло, Дмитро Іванович (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.03.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
