Реголіт
Реголі́т — шар пухких, неоднорідних поверхневих накопичень, що покривають тверду гірську породу.
Зміст
Загальні відомості
Складники: ґрунт, подрібнені гірські породи та мінерали, інші супутні матеріали.
Присутній на Землі, Марсі, інших планетах та їх супутниках (Місяці, Титані тощо), деяких астероїдах.
Реголіт Землі
Характеристика
Товщина варіюється від його практичної відсутності до сотень метрів, вік — від миттєвого (попіл або щойно відкладений алювій) до сотень мільйонів років (реголіт докембрію; трапляється в Австралії).
Утворення головним чином спричинене вивітрюванням і дією біотів. Найвищу в геологічному розрізі частину реголіту, що містить значні кількості органічної речовини, умовно називають ґрунтом. Наявність реголіту є одним із важливих факторів для більшості різновидів життя на планеті. Реголіт — зона, через яку відбувається водообмін у водоносних горизонтах. Склад реголіту впливає на мінералізацію води. Вивчення його властивостей має вирішальне значення для геохімічних та геофізичних розвідок на родовища корисних копалин під ним, у глибших шарах літосфери.
Складники
- Ґрунт;
- алювій та інший транспортований покрив, зокрема перенесений еоловими, льодовиковими, морськими та гравітаційними процесами;
- сапроліт — кристалічна гірська порода, розкладена природним хімічним вивітрюванням;
- вулканічний попіл і потоки лави, перемішані з неконсолідованим матеріалом;
- дурікруст, утворений цементуванням ґрунтів, сапроліту та транспортованого матеріалу (глини, силікати, оксиди заліза та оксигідроксиди, карбонати і сульфати, а також менш поширені агенти, стійкі до атмосферних впливів та ерозії);
- підземні води і водні відкладені солі;
- біота та органічні компоненти, отримані з неї.
Використання
Реголіт застосовують як будівельний матеріал (пісок, гравій, щебінь, вапно, гіпс тощо). Може містити родовища корисних копалин (мінеральні піски, уранову руду, поклади латеритного нікелю).
Місячний реголіт
Характеристика
Покриває майже всю поверхню Місяця. Виникає в результаті дроблення, перемішування і спікання місячних порід під впливом сонячного вітру, галактичних заряджених частинок, ударів метеоритів (зокрема мікрометеоритів). Швидкість мікрометеоритів досягає більш ніж 96 000 км/год. Удар генерує кількість тепла достатню, щоб розплавити або частково випарувати тверду речовину. Це плавлення і повторне замерзання утворює зварні шви між частинками, в результаті чого утворюються склоподібні, з нерівними краями, аглютинати, подібні до знайдених на Землі тектитів.
Товщина реголіту на Місяці — від часток метра до десятків метрів: у морях — перші метри, на материках —10 і більше метрів (наслідок більшого віку поверхні і довшого впливу метеоритного бомбардування). Нижче залягає шар мегареголіту — менш подрібнених порід товщиною до кількох кілометрів.
Середня пористість в шарі товщиною 15 см — 50 %. Верхній шар має густину 1,1–1,2 г/см³ і витримує навантаження до 1 кгс/см². На глибині декількох дециметрів густина і тривкість реголіту суттєво збільшуються. Теплопровідність приблизно в 10 разів менша, ніж у повітря, тому шар реголіту відіграє роль термостату — вже на глибині 1 м температурні коливання не відчутні, тоді як на поверхні Місяця вони складають близько 300 °C.
Складники
Містить уламки місячних порід, мінерали, склуваті речовини (іноді у вигляді брекчій) та фрагменти метеоритів. Частка метеоритної речовини зазвичай менша за 2 %. Унаслідок дії сонячного вітру насичений нейтральними газами. Найважливіші складники: ільменіт, аглютинати, вулканічне скло.
Перспективи використання
Ільменіт і шпінель можуть бути джерелом кисню, а разом із захопленим із сонячного вітру воднем — забезпечити одержання води. З реголіту і гірських порід Місяця можна одержати будівельні матеріали: цемент, бетон, кераміку, конструкції зі скла. Аглютинати містять самородне залізо, троїліт — сірку, на часточках ґрунту накопичуються леткі хлор, натрій, цинк, сірка. Компонент сонячного вітру гелій-3 (3Не) розглядають як потенційне ядерне паливо.
Реголіт на Марсі
Припускають, що марсіанський реголіт могла сформувати вода, яка текла тут у минулому. Деякі науковці вважають, що підземні води формують марсіанський реголіт дотепер і певну роль у цьому процесі відіграють гідрати вуглекислого газу. Існує гіпотеза, що всередині реголіту залишається велика кількість льоду води та вуглекислого газу.
Сучасний марсіанський покрив представлений уламковими пористими породами і еоловими пісками. Густина марсіанських порід на піщаних рівнинах — 1–1,6 г/см3; на скелястих рівнинах — 1,8. Основні компоненти марсіанських порід — залізо (в деяких пробах — до 14 %), кальцій, алюміній, кремній, сірка. Є також стронцій, цирконій, рубідій, титан. Ґрунт Марса містить суміш силікатів і мінералів класу оксидів зі значним умістом сульфатів (можливо, гідратованих). Сірка, вочевидь, наявна в сульфатах. Велика кількість червоного пилу з діаметром часточок близько 1 мкм надає поверхні планети червоного відтінку. Характерна особливість поверхні Марса — наявність кріосфери, льоду води в полярних шапках і ґрунті. Дані стосовно марсіанських порід свідчать про існування на Марсі хімічно диференційованої кори, аналогічної земній корі.
Реголіт на Титані
Супутник Сатурна Титан має великі поля дюн. Походження матеріалу, що їх утворює, остаточно не з’ясовано: це можуть бути уламки водяного льоду в метані або частинки органічної речовини, що утворилися в атмосфері Титана і випали на поверхню. Вчені ідентифікують цей пухкий крижаний матеріал як реголіт через механічну схожість з мінеральним реголітом. Зазвичай пухкі ковдри з крижаних зерен у вигляді снігу не вважають реголітом (на Землі зерна можуть танути і змерзатися). Однак низькі температури на поверхні Титану (-170–180 °C) надають льоду міцності і тривкості каменю.
Цікаві факти
- Науковці Китаю знайшли воду (120 мільйонних часток) у зразках місячного ґрунту масою 1,731 кг, зібраних 01.12.2020 у північній частині Океану Бур і доставлених на Землю місією «Chang'E-5».
- Марсохід «Curiosity» (США) знайшов великі поклади кварцу в марсіанських гірських породах і виявив на поверхні Марсу мінерал тридиміт, що асоціюється з кремнієвим вулканізмом, відомим на Землі.
Література
- Kevin R. Housen: Regoliths on small bodies in the Solar System. In: Annual Review of Earth and Planetary Sciences. Bd. 10, 1982, S. 355–376.
- Астрономічний енциклопедичний словник / За заг. ред. І. А. Климишина, А. О. Корсунь. Львів : Головна астрономічна обсерваторія НАН України ; Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003. 548 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Anderson, R. S. and Anderson, S. P., 2010, Geomorphology: The Mechanics and Chemistry of Landscapes. Cambridge University Press, p. 162.
- Hiesinger H., Jaumann R. The Moon // Encyclopedia of the Solar System / T. Spohn, D. Breuer, T. Johnson. 3. Elsevier, 2014. P. 499, 517–518.
- Lunar Regolith Breccias and Fragmental Breccias. URL: https://sites.wustl.edu/meteoritesite/items/lunar-regolith-breccias-and-fragmental-breccias/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Реголіт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Реголіт (дата звернення: 1.05.2024).
Оприлюднено: 23.10.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
