Стир
Стир — річка у Львівській, Волинській та Рівненській областях України та Брестській області Білорусі, права притока Прип’яті (басейн Дніпра).
|
Стир | |
|---|---|
| Витік | Волинська височина |
| Гирло | Прип'ять (річка) |
| Довжина (км) | 483 |
| Площа басейну (кв.км) | 13 130 |
| Середня витрата (куб.м/с) | 49,5 |
| Тип живлення | мішане |
| Основні притоки | Радоставка, Судилівка, Чорногузка, Іква (притока Стиру), Слонівка, Пляшівка |
| Протікає через території | Україна, Білорусь |
| Міста на березі | Берестечко, Луцьк, Рожище, Вараш |
Зміст
Характеристика
Витік. Гирло
Витік розташований біля с. Поникви Золочівського району Львівської області. Впадає в р. Прип’ять двома рукавами, які мають власні назви: лівий — р. Простир (біля с. Великі Диковичі Пінського району); правий — р. Старий Стир (біля с. Березці Столинського району).
Протяжність
Довжина 483 км (в Україні — 424 км), площа басейну — 13 130 км² (в Україні — 12 607 км²).
Напрям і характер течії
Річка бере початок у Львівській області на висоті 257 м над рівнем моря із джерел у заболоченій балці. Загальний напрям течії — північно-східний. Верхня й середня частини басейну розташовані на Волино-Подільській височині та її відрогах, нижня — на Поліській низовині (Волинське Полісся). Загальне падіння річки — 119 м. Для верхньої частини басейну характерний пагорбисто-рівнинний рельєф, розчленований глибоко врізаними річковими долинами, ярами та балками. В середній частині переважають горбисто-гривисті форми. Нижня частина плоска, має значну заболоченість. Лісистість басейну становить 22 %, заболоченість – 14 %.
Русло у верхній та середній течії звивисте, у пониззі — пряме, у верхів’ї — вузьке (від 2–3 до 10–20 м), у середній і нижній частинах басейну розширюється до 30–50 м. Найширшою (бл. 100 м) річка є біля сіл Стара Рафалівка та Млинок Рівненської області. Глибина річки на перекатах становить 0,5–1,5 м, на плесах — 2,0–3,5 м за швидкості течії 0,2–0,5 м/с.
Водний режим
Підйом рівня води весняного водопілля (0,2–0,5 м на добу) припадає на першу декаду березня. Літньо-осіння межень триває протягом травня–листопада (мінімальні рівні в червні–липні), зимова — протягом грудня–лютого. Льодохід триває 2–10 днів.
Упродовж року відзначаються короткотривалі підйоми рівня: влітку і восени — за рахунок дощових паводків; взимку — під час тривалих відлиг. Найбагатоводнішою річка буває навесні (в цей час проходить 40–45 % стоку від річного). На літньо-осінню межень припадає 32–38 %, на зимову — 22-23 % річного стоку. Середньорічна витрата води біля м. Луцька становить 30,8 м³/с, у гирлі — 49,5 м³/с. Хімічний склад води гідрокарбонатно-кальцієвий з мінералізацією, що змінюється за сезонами: від 371,0 мг/дм3 навесні до 502,6 мг/дм3 взимку.
Тип живлення
Живлення мішане з переважанням снігового.
Найбільші притоки
Ліві: Радоставка, Судилівка, Чорногузка, Липа, Серна, Лютиця, Окінка, Річиця, Жидувка, Омеляник.
Праві: Іква, Слонівка, Пляшівка, Болдурка, Любка, Рудка, Кормин, Рів, Конопелька, Сапалаївка.
Тваринний світ
Іхтіофауна Стиру — бл. 32 видів риб. Найпоширеніші види: плітка, краснопірка, верховодка, плоскирка, окунь. Поширені також: щука, лин, лящ, карась, в’юн, сом, йорж.
Екологічні проблеми
Антропогенне навантаження на річку проявляється через скиди стічних вод з очисних споруд населених пунктів, розташованих на її берегах, і, особливо, цукрових заводів (у містах Горохів, Дубно), які допускають аварійні скиди, що може призводити до замору (риби). Загалом, добре розвинена лучно-болотна заплава забезпечує достатню екологічну ємність водного середовища Стиру.
Значення
На Стирі у 1957–1958 створено Хрінницьке водосховище (об'єм — 0,05 км3, площа — 18,3 км2; розташоване в межах Дубенського району Рівненської області та Луцького району Волинської області), яке забезпечує роботу Хрінницької ГЕС (потужність — 0,9 МВт).
Воду річки також використовують для потреб Рівненської атомної електростанції та як водоприймач з осушувальних систем.
Міста на р. Стирі: Берестечко, Луцьк, Рожище, Вараш.
Додатково
У минулому Стир був судноплавною річкою від м. Берестечка до гирла. Судноплавство розпочалося перед Другою світовою війною. У 1950-х здійснювали річкові пасажирські перевезення за маршрутом Луцьк — Пінськ (Білорусь). З цією метою підтримували необхідну глибину судноплавного фарватеру (займалося Стир-Горинське управління річкового транспорту). Але розвиток автомобільного транспорту витіснив річкові перевезення в Україні по Стиру та Горині: пасажирські було припинено 1974, вантажні — 1996.
Література
- Мольчак Я. О., Мігас Р. В. Річки Волині. Луцьк : Надстир’я, 1999. 174 с.
- Гопчак І. В. Екологічна оцінка якості поверхневих вод Хрінницького водосховища // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. 2009. Вип. 3 (47). Ч. 1. С. 9–15.
- Василенко Є. В., Дутко О. В., Коноваленко О. С. та ін. Закономірності внутрішньорічного розподілу стоку річки Стир та особливості його змін // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2011. № 1 (22). С. 80–87.
- Данько К. Ю., Ободовський О. Г. Аналіз інтенсивності прояву вертикальних руслових деформацій річок басейну р. Стир // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2011. № 4 (25). С. 56–66.
- Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К. Водні об’єкти Луцька: гідрографія, локальний моніторинг, водопостачання та водовідведення // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2016. № 3 (42). С. 64–76.
- Ганущак М., Тарасюк Н. Водний чинник в розвитку і функціонуванні природно-антропогенних комплексів басейну річки Стир. Луцьк : Вежа-Друк, 2019. 236 с.
- Хільчевський В. К., Гребінь В. В., Манукало В. О. Гідрологічний словник. Київ : ДІА, 2022. 236 с.
- Річка Стир // Регіональний офіс водних ресурсів у Волинській області Державного агентства водних ресурсів України (офіційний сайт). URL: https://vodres.gov.ua/node/1353
Автори ВУЕ
М. Р. Забокрицька
В. К. Хільчевський
Покликання на цю статтю: Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К. Стир // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Стир (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.11.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
