Сульфати природні

Сульфа́ти приро́дні — клас мінералів, які містять сульфат-йон.

Алуніт

Барит

Мірабіліт

Целестин

Ярозит

Належать до мінеральних солей.

Зміст

1 Характеристика
2 Походження
3 Класифікація
4 Значення
5 Література
6 Автор ВУЕ
7 Важливо!

Характеристика

Основа структури сульфатів природних (далі — сульфати) — аніони [SO₄]^2-, які разом із катіонами Ca, Sr, Ba, Pb та іншими створюють єдину структуру. У природі відомо близько 190 мінеральних видів сульфатів. Це або прості безводні солі, або (частіше) прості та подвійні солі з конституційною і кристалізаційною (кристалогідрати) водою, чи з додатковими аніонами. На їхню частку припадає близько 0,5 % маси земної кори. Найпоширеніші сульфати — барит, целестин, ангідрит, гіпс, алуніт, мірабіліт, тенардит, ярозит, полігаліт. Більшість сульфатів мають острівну кристалічну структуру і добре розчиняються у воді.

Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 2–3,5.

Густина — 1,5–6,4 г/см³. Забарвлення різноманітне, часто присутні світлі вкрапленики.

Показник заломлення — 1,44–1,88.

Походження

Сульфатні мінерали зазвичай трапляються в первинних середовищах евапоритів, як жильні мінерали в гідротермальних жилах та як вторинні мінерали в зоні окиснення родовищ сульфідних мінералів. Утворюються в умовах підвищеної концентрації кисню і при відносно низьких температурах поблизу земної поверхні (головним чином шляхом осадження з вод соляних озер і лагун) та в зонах гіпергенезу в районах з аридним кліматом. Частина сульфатів виникає при гідротермальних процесах і в зоні окиснення рудних родовищ. Здебільшого сульфати — екзогенні (див. Екзогенні процеси) та хемогенні (див. Хемогенні відклади) мінерали. Сульфати Cu, Zn та інших близьких елементів утворюються при руйнуванні сульфідів.

Класифікація

Існують різні класифікації сульфатів.

1) За класифікацією мінералів Нікеля — Штрунца (поділяє мінерали на 10 класів, які поділяються далі на відділи, сімейства та групи за хімічним складом та кристалічною структурою) розрізняють:

07 — сульфати, селенати і телурати;
07.A — сульфати (селенати та інші) без додаткових аніонів, без H₂O;
07.B — сульфати (селенати та інші) з додатковими аніонами, без H₂O;
07.C — сульфати (селенати та інші) без додаткових аніонів, з H₂O;
07.D — сульфати (селенати та інші) з додатковими аніонами, з H₂O;
07.E — ураніл-сульфати;
07.F — хромати;
07.G — молібдати, вольфрамати та ніобати;
07.H — уран- та ураніл-молібдати і вольфрамати;
07.J — тіосульфати;
07.X — сульфати (селенати та інші), некласифіковані.

2) Міжнародна мінералогічна асоціація IMA/CNMNC запропонувала нову ієрархічну схему, використовуючи класи Нікеля — Штрунца.

На найвищому рівні цієї класифікації мінеральні види поділяють на класи першочергово за основним аніоном (O²⁻, S²⁻ тощо), аніонним комплексом (OH⁻, SO²⁻₄, CO²⁻₂, PO³⁻₄, B_xOZ^−y, Si_xO^Z−y тощо) або за відсутністю аніону (самородні елементи).

3) Українська мінералогічна школа Є. Лазаренка та О. Винар (нар. 1928; тепер Україна) виділяє:

сульфаталофан (суміш алофану та алюмінату);
сульфат кальціє-калієвий;
сульфат-вапняно-калієвий (сингеніт);
сульфат кальцію (гіпс);
сульфат-канкриніт (вишневіт — різновид канкриніту, в якому аніон [CO3]−2 частково заміщений аніонами [SO4]2- і Cl-, a натрій — калієм);
сульфатмаріаліт (маріаліт сульфатистий);
сульфатмейоніт (мейоніт сульфатистий);
сульфатмонацит (монацит сульфатистий);
сульфат свинцю (англезит);
сульфат-скаполіт (скаполіт сульфатистий);
сульфат стронцієвий (целестин);
сульфатфериторит (торит залізно-сульфатистий).

Значення

Сульфати видобувають для технічних цілей (гіпс, барит), хімічної промисловості (мірабіліт), розробляють як магнієві руди тощо.

Література

Лазаренко Є. К., Винар О. М. Сульфати природні // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Cornelis K., Cornelius S., Hurlbut Jr. Manual of Mineralogy. 20th ed. New York : Wiley, 1985. P. 347–354.
Mills S., Hatert Fr., Nickel E. et al. The Standardisation of Mineral Group Hierarchies: Application to Recent Nomenclature Proposals // European Journal of Mineralogy. 2009. № 21. P. 1073–1080.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
Nickel-Strunz Classification // Mineralogy Database. URL: http://webmineral.com/strunz/strunz.php#.ZACPLHbP3IU
Strunz Classification // Mineralogy Database. URL: http://webmineral.com/help/StrunzClass.shtml#.ZACOknbP3IU

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Сульфати природні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Сульфати природні (дата звернення: 6.05.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.12.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Сульфати природні

Зміст

Характеристика

Походження

Класифікація

Значення

Література

Автор ВУЕ

Важливо!

Офіс Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Служба безпеки України

Міністерство оборони України

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України

Кіберполіція

Національна поліція України