Токмак
Токма́к — місто в Пологівському районі Запорізької області України; адміністративний центр Токмацької міської територіальної громади.
|
Токмак | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Запорізька область |
| Засновано | 1784 |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 30 |
| Територія (кв.км.) | 32,46 |
| Уродженці | Єфименко, Петро Савич, Івченко, Олександр Георгійович |
Зміст
Географічне положення
Розташоване у центральній частині області на р. Токмачці (раніше — Токмак; притока р. Молочної), за 84 км у південно-східному напрямку від м. Запоріжжя.
Відстань до м. Києва — близько 650 км.
Територія — 32,46 км2.
Історична довідка
У курганах навколо міста розкопано поховання бронзового віку, скіфів, сарматів, пізніх кочівників (10–12 ст.). Місцевість згадано у «Повісті минулих літ»: у 1103 за 8 км від сучасного м. Токмака руські дружинники розгромили половецьку орду в битві на р. Сутінь (Сетень, тепер р. Молочна).
Перші згадки відносять до 1784, коли переселенці з Полтавщини заснували село на березі р. Токмака. Топонім походить від назви річки. Існує декілька версій походження назви: від татарського «ситий, нагодований»; гідронім від тюркського «лити»; від одного з автоетнонімів половців. Масове заселення відбулося на початку 1790-х після закінчення російсько-турецької війни.
1796 село стало центром новоутвореного Мелітопольського повіту Таврійської губернії (з 1797 — Новоросійської губернії), 1797 разом із Мелітопольським повітом увійшло до Маріупольського повіту тієї ж губернії, ставши його фактичним адміністративним центром (адміністративні установи повіту залишалися в с. Токмаку). 1799 керівні органи повіту переведено до с. Оріхова (з 1801 — м. Оріхова). Від 1801 с. Токмак — центр волості Маріупольського повіту, з 1842 — Бердянського повіту.
1861 село перейменовано на Великий Токмак, того ж року воно отримало статус містечка. На той час кількість населення становила біля 8 тисяч осіб. Поблизу містечка засновано сільськогосподарські колонії менонітів.
1882 в містечку відкрито ковальсько-слюсарну майстерню з випуску сільськогосподарського знаряддя. З розширенням виробництва майстерню розділено на 2 заводи, які 1900 мали ливарні, слюсарно-механічні, ковальські, деревообробні, малярні цехи. На заводах працювало близько 1 500 робітників. Діяли відділення Азово-Донського комерційного банку, лікарня, 5 початкових шкіл, друкарня. Швидко розвивалася торгівля — місто мало понад 100 крамниць.
1910 споруджено залізничну лінію Великий Токмак — Федорівка.
Під час Української революції влада у місті неодноразово змінювалася. Радянську владу встановлено 1920.
1921 містечко стало центром новоутвореного Великотокмацького повіту. 1923 утворено Великотокмацький район Запорізької округи, 1925 містечку надано статус селища міського типу. З 1923 завод «Червоний прогрес» у Токмаку почав випускати трактор «Запорожець», 1925 їх випустили понад 280.
1930–1932 — центр Токмацького району, безпосередньо підпорядкованого республіканській владі. 1932–1939 — центр району у складі Дніпропетровської області. З 1939 — центр району в Запорізькій області.
1938 надано статус міста.
1930 засновано Великотокмацьку трирічну професійно-технічну школу, 1938 її реорганізовано у Великотокмацький механічний технікум (тепер —Токмацький механічний фаховий коледж Національного університету «Запорізька політехніка»).
1940 тут діяли 13 загальноосвітніх шкіл, школа медсестер, 2 кінотеатри, 8 клубів.
У роки Другої світової війни місто було окуповано, звільнено 1943. Під час окупації входило до гебіту Гальбштадт (із центром у м. Молочанську, перейменованому на м. Гальбштадт у 1941–1943) генерального округу Дніпропетровськ Райхскомісаріату Україна.
У повоєнний час збудовано нові підприємства: 1956 — швейну фабрику, 1958 — хлібозавод, 1964 — ковальсько-штампувальний завод. Відновлено заводи: цегельно-черепичний, продовольчих товарів, металогосподарських виробів.
1962 місту повернено колишню назву — Токмак — і призначено містом обласного підпорядкування.
2020 затверджено адміністративним центром Токмацької територіальної громади (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України).
До російсько-української війни
Населення
До початку російсько-української війни загальна кількість населення становила (2021, оцінка) понад 30,1 тис. осіб, густота — 928 осіб/км2.
Українську мову вважали рідною 62,4 % мешканців (2001, перепис).
Населення зменшувалося, 2001 тут мешкало понад 36 тис. осіб (перепис).
Клімат
Клімат помірно континентальний.
Середня температура січня — -4,5 °С, липня — +22,5 °С.
Середньорічна кількість опадів — близько 425 мм, найбільше опадів випадає влітку.
Господарство
У місті діяли промислові підприємства: Токмацький ковальсько-штампувальний завод, Токмацький завод будівельних матеріалів «Стройкераміка», Токмацький завод «Прогрес», Токмацька феросплавна компанія, Токмацький хлібозавод, консервний завод та інші.
25.04.2018 відкрито найпотужнішу в Україні сонячну електростанцію «Токмак Солар Енерджі» (потужність станції 50 МВт, загальна площа 96 га).
Була розвинена торгівля, працювали заклади харчування, відділення банків та пошти.
Транспорт
На території міста розташовано вантажно-залізничну станцію Великий Токмак. Проходять автомобільні дороги регіонального та територіального значення. Найпоширенішим є автотранспорт. Здійснювалось регулярне автобусне сполучення з містами Запоріжжям, Бердянськом, Мелітополем, Пологами.
Наука, освіта, культура
У місті було розташовано будинок культури, міський краєзнавчий музей, 2 публічні бібліотеки, дитячу музичну та художню школи.
Станом на початок 2022 звання «народний» мали хор української пісні «Таврійські зірки», фольклорний колектив «Райдуга», колектив естрадного танцю «Аеліта».
Діяли механічний технікум Національного університету «Запорізька політехніка» та Токмацький коледж бізнесу. Працював навчально-консультаційний пункт Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, 10 шкіл, професійно-технічний ліцей, навчально-виробничий комбінат, 8 дитсадків, центр дитячої та юнацької творчості.
Функціонував етнографічний комплекс «Український двір 19 століття» (з 2012).
У місті немає пам’яток архітектури й містобудування національного значення. Архітектурна спадщина представлена окремими мурованими з цегли одно- і двоповерховими будівлями громадського призначення в стилістиці історизму кінця 19 — початку 20 ст., серед яких виділяється Свято-Вознесенська (1898) та Сергія Радонезького (1899) церкви у неоросійському стилі.
Спорт
Є стадіон, спортивні майданчики, фукціонує Палац спорту (з 1970).
Російсько-українська війна
Після початку широкомасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну почалися обстріли міста. Російські війська підійшли до м. Токмака у ніч на 28.02.2022. Відбувся бій з окупантами, перевдягненими у форму Збройних сил України, яку окупанти вилучили із захопленого складу. Під час протистояння ворог зазнав значних втрат в особовому складі і відійшов на південну околицю. На початку березня у місті точилися важкі танкові бої, були повітряні та артилерійські обстріли. Окупанти атакували птахофабрику, розграбували і зруйнували дорожньо-ремонтний пункт, базу «Автомагістраль-Південь». 22.06.2022 остаточно демонтували та викрали сонячну електростанцію.
2022 через м. Токмак пролягали евакуаційні гуманітарні коридори з міст Маріуполя, Бердянська і Мелітополя. Значна частина населення залишила місто.
На 2024 Токмак перебуває під тимчасовою окупацією РФ.
Персоналії
У місті народилися: генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки М. Безручко (1883–1944); історик П. Єфименко; конструктор авіаційних двигунів О. Івченко; Герої Радянського Союзу О. Кот (1914–1997) і П. Матюх (1911–1980).
Література
- Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Гол. ред. П. Т. Тронько. Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1970. Т. 11: Запорізька область. 790 с.
- Гомон М. Край Токмацький. Токмак : [б. в.], 2002. 184 с.
- Медведський В. Токмак: археологія, історія. Токмак : Трибуна, 2007. 220 с.
- Запорізький край / Авт.-уклад., гол. ред. Н. Кузьменко. Запоріжжя : Тандем, 2008. 288 с.
- 85 років Токмацькому району. Запоріжжя : Тандем, 2008. 24 с.
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2021 року. Київ : Державна служба статистики України, 2021. 50 с. URL: http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2021/zb_chuselnist%202021.pdf.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Торопчинова К. Л. Токмак // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Токмак (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.05.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
