Троост, Пауль Людвіг

Тро́ост, Па́уль Лю́двіг (нім. Troost, Paul Ludwig; 17.08.1878, м. Ельберфельд, земля Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина — 21.01.1934, м. Мюнхен, земля Баварія, Німеччина) — архітектор, представник неокласицистичного напряму стилю Ар-деко, основоположник стилістики нацистської архітекури, автор низки споруд у м. Мюнхені, професор (з 1917).

Троост, Пауль Людвіг.
Скульптурний портрет 1933 р.

Троост, Пауль Людвіг

Народження 17.08.1878
Місце народження Ельберфельд
Смерть 21.01.1934
Місце смерті Мюнхен
Alma mater Дармштадський технічний університет
Місце діяльності Німеччина
Напрями діяльності архітектура
Троост, Пауль Людвіг. Храм Пошани на Королівській площі у м. Мюнхені (не збережено). Фото 1937 р.
Троост, Пауль Людвіг. «Будинок фюрера» на Королівській площі у м. Мюнхені
Троост, Пауль Людвіг. Будинок німецького мистецтва у м. Мюнхені

Життєпис

Архітектурну освіту здобув у Дармштадському технічному університеті. З 1900 працював архітектором у м. Мюнхені, виконував приватні замовлення. З 1906 очолював власне архітектурне бюро. 1930 зустрівся й потоваришував з А. Гітлером, котрий перейняв розуміння сучасної архітектури, запропоноване Троостом, і сприймав його як свого учителя. Відтоді архітектор виконував замовлення Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДРП). Після смерті виконання партійних замовлень успішно продовжила його вдова Г. Троост (1904–2003; Німеччина).

Творчість

На початку професійної діяльності, проєктуючи вілли, інтер’єри й меблі, здобув репутацію майстра, котрий ґрунтується на традиції, дотримуючись строгих, лапідарних форм без декору. Був членом німецької художньої асоціації модерністів (див. Модернізм) «Веркбунд». У 1920-х, проєктуючи інтер’єри салонів першого і другого класів океанських лайнерів компанії «Північнонімецький Ллойд», випрацював свій «пароплавний стиль», для якого характерна спартанська простота. Справив вирішальний вплив на формування стилістики архітектури Німеччини доби націонал-соціалізму. Стиль проєктів і споруд Трооста — це неокласицистичний напрям Ар-деко, форми якого зведено до елементарних геометричних об'ємів. Застосування циліндричних і чотиригранних колон без ентазису, механічне повторення однакових елементів, строгий геометризм утворили бездушну, механістичну, ворожу вільній людській особистості архітектуру, свідомо спрямовану на придушення індивідуальності. Прикладом і взірцем для наслідування став Будинок німецького мистецтва у м. Мюнхені 1933–1937. Стилістику Трооста, яку нацистська пропаганда проголосила зразковою, протягом 1934–1945 розвивав А. Шпеєр. У Третьому Райху будь-який архітектор, котрий критикував Трооста, його твори, або не погоджувався з його творчими принципами, втрачав державні замовлення.

Серед творів Троста (усі — в Німеччині):

  • вілла Чиллінгворт у м. Нюрнберзі 1907—1908;
  • вілла і студія художника Г. Бенінгера у м. Мюнхені 1909–1911;
  • інтер’єр палацу Цецилієнгоф у м. Потсдамі 1914–1917;
  • інтер’єри океанських пасажирських лайнерів «Європа», «Берлін» (згодом став радянським пасажирським лайнером «Адмірал Нахімов»), «Мюнхен» 1922–1929;
  • реконструкція палацу Барлоу у м. Мюнхені з перетворенням його на штаб-квартиру НСДРП «Коричневий будинок» (разом із А. Шпеєром) 1931–1933 (не збережено);
  • інтер’єр «квартири фюрера» у будинку старої райхсканцелярії у м. Берліні 1933;
  • храм Пошани на Королівській площі у м. Мюнхені 1933–1935 (не збережено);
  • адміністративна будівля «Будинок фюрера» на Королівській площі у м. Мюнхені 1933–1937;
  • Будинок німецького мистецтва у м. Мюнхені 1933–1937.

Визнання

30.01.1938 посмертно нагороджений Німецькою національною премією в галузі мистецтва і науки (засновано 1937).

Додатково

А. Гітлер з підкресленою повагою ставився до Трооста, називаючи професором, і вважав його бачення розвитку архітектури єдино правильним і суголосним своїм поглядам. За свідченням А. Шпеєра, після смерті архітектора 1934 А. Гітлер вирішив особисто очолити його архітектурне бюро, розподіляючи робочий час так: з понеділка по п’ятницю він керує Третім Райхом, а на суботу й неділю приїздить до м. Мюнхена керувати розробленням проєктної документації. Це не було реалізовано внаслідок категоричного спротиву найближчого сподвижника Трооста архітектора Л. Галла (1884–1952; Німеччина) та Г. Троост, котрі удвох успішно керували цим бюро до падіння нацистського режиму 1945.

Література

  1. Petsch J. Baukunst und Stadtplanung im Dritten Reich. München : C. Hanser, 1976. 274 p.
  2. Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 181–183.
  3. Mayer H. Paul Ludwig Troost: «germanische Tektonik» für München. Tübingen; Berlin : Wasmuth, 2007. 111 p.
  4. Lausch F. Faschismus und Architektur. Max Bächers Auseinandersetzung mit Albert Speer. Weimar : M Books, 2021. 276 p.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Троост, Пауль Людвіг // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Троост, Пауль Людвіг (дата звернення: 10.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
03.01.2024

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶