Цинвальдит

Цинвальди́т [від назви родовища Цинвальд (нім. Zinnwald), тепер Циновець, Устецький край, Чехія] — мінерал, літіїста слюда шаруватої будови.

Цинвальдит
Клас мінералу	силікати
Колір	блідо-фіолетовий, жовтуватий або сірувато-коричневий, рідше — темно-зелений, фіолетовий, чорний.
Форма кристалів	таблитчаста
Сингонія	моноклінна
Твердість	2, 5–4, 0
Блиск	скляний
Прозорість	непрозорий або слабо просвічує.
Густина	2, 9–3, 0 /см³
Особливі характеристики	рідкісний

Історична довідка

1810 М. Г. Клапрот виконав хімічний аналіз слюди з родовища Цинвальд і виявив у ній кремнезем, галуни, оксид заліза, оксид марганцю та поташ; 1826 хімік К. Г. Гмелін (1792–1860; Німеччина) — літій і флуор. 1845 В. Гайдінгер описав мінерал і дав йому назву.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула варіативна.

За Є. Лазаренком та О. Винар (Мінералогічний словник. Київ, 1975): KLiFe₂+Al[AlSi₃>O₁₀(F, OH)₂].
За виданням «Мінералогічна енциклопедія» (англ. The Encyclopedia of Mineralogy by Keith Frye. Hardcover : ‎ Springer, 1981): K₂(LiFe²⁺Al)₂(AlSi₃)₂O₂₀(F, OH)₄.
За Мінералогічним словником "Глосарій Флейшнера" англ. («Fleischer's Glossary», 2022): KLiFeAl(AlSi₃)O₁₀(F, OH)₂.

Хімічний склад (за зразком з родовища у штаті Массачусетс, США) , %: K₂O — 13,15; Li₂O — 4,06; FeO — 7,98; Al₂O₃ — 16,77; SiO₂ — 53,46; F+H₂O — 2,50.

Домішки: Fe₂O₃, MgO, MnO.

Фізичні властивості

Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Спайність досконала по (001). Утворює тонко- та товстотаблитчасті кристали, лускуваті агрегати. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 2,5–4,0. Густина — 2,9–3,0 г/см³. Колір блідо-фіолетовий, жовтуватий або сірувато-коричневий, рідше — темно-зелений, фіолетовий, чорний. Блиск скляний. На площинах спайності має перламутровий полиск. Непрозорий або слабо просвічує. Дуже еластичний.

Асоціації: берил, вольфраміт, каситерит, лепідоліт, сподумен, топаз, турмалін, флюорит.

Різновиди

Цинвальдит 1М (політипна моноклінна модифікація з елементарною коміркою в один шар);
цинвальдит 2М (політипна модифікація з двома пакетами в елементарній комірці, які повернуті один відносно одного на 120 º);
цинвальдит 3Т (політипна тригональна модифікація з елементарною коміркою в три шари);
цинвальдит залізистий (містить понад 10 % FeO);
кріофіліт (частина Li замінена на Fe²⁺, F — на групу OH^-).

Походження. Розташування родовищ

Походження метасоматичне (див. Метасоматизм). Трапляється у грейзенах і пегматитах, олововмісних пневматолітичних відкладах, рідше — у гранітах та високотемпературних кварцових жилах. Руда літію, рідше — рубідію.

Утворює численні локалітети: Чехія (Циновець); Німеччина (Альтенберг, земля Саксонія та гірський масив Вальдштайн, земля Баварія); Норвегія (Тердаль, муніципалітет Дрангедал); Англія (графство Корнуолл); США (штати Вірджинія, Каліфорнія, Массачусетс, Південна Дакота, Аляска). Цинвальдит знайдено на островах Мадагаскарі, Гренландії, Хонсю (префектура Яманасі, Японія).

Література

Klaproth M. H. Gemeiner Glimmer von Zinnwalde // Beiträge zur chemischen Kenntnisse der Mineralkörper : in 5 bd. Posen : Decker und Compagnie, 1810. Bd. 5. P. 64.
Gmelin C. G. Chemische Untersuchung eines Lithion-Glimmers von Zinnwalde in Boehmen // Annalen der Physik. 1826. Bd. 82. P. 215.
Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://rruff.info/doclib/hom/zinnwaldite.pdf
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Warr L. N. IMA–CNMNC Approved Mineral Symbols // Mineralogical Magazine. 2021. Vol. 85. Is. 3. P. 291–320.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Цинвальдит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Цинвальдит (дата звернення: 3.05.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.09.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Цинвальдит

Зміст

Історична довідка

Характеристика

Хімічний склад

Фізичні властивості

Різновиди

Походження. Розташування родовищ

Література

Автор ВУЕ

Важливо!

Офіс Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Служба безпеки України

Міністерство оборони України

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України

Кіберполіція

Національна поліція України