Відмінності між версіями «Аляска (штат)»
| (Не показано 23 проміжні версії 7 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | [[Файл:Аляска (штат) | + | [[Файл:Аляска (штат)іфі.svg|міні|праворуч|250пкс|]] |
| − | '''Аля́ска''' ({{lang-en|Alaska}}) ― штат Сполучених Штатів Америки. Найпівнічніший, найбільший за площею та найменш населений штат США. | + | '''Аля́ска''' ({{lang-en|Alaska}}) ― штат [[Сполучені Штати Америки|Сполучених Штатів Америки]]. Найпівнічніший, найбільший за площею та найменш населений штат США. |
| + | {{Адміністративно-територіальна одиниця | ||
| + | |Назва=Аляска | ||
| + | |Тип=штат | ||
| + | |Адміністративний центр=Джуно | ||
| + | |Регіон=Північна Америка | ||
| + | |Країна=Сполучені Штати Америки | ||
| + | |Кількість населення=739,8 | ||
| + | |Густота населення=0,5 | ||
| + | |Найбільші міста=Анкоридж, Фербенкс, Джуно | ||
| + | |Адміністративні кордони= | ||
| + | |Міжнародні кордони=Канада | ||
| + | }} | ||
==Географічне положення== | ==Географічне положення== | ||
| − | Займає північно-західний край материка [[Північна Америка]], включає його території західніше 141° західної довготи, зокрема півострів Аляску з прилеглими островами ― території континенту на Півночі від півострова, [[Алеутські острови]] (найвіддаленіші від суходолу з островів [[архіпелаг]]у, розташовані в Східній півкулі), а також вузьку смугу тихоокеанського узбережжя разом з островами архіпелагу Олександра вздовж західного кордону Канади. Протяжність Аляски з Півдня на Північ — 2 285 км, зі Сходу на Захід ― 3 639 км. На суходолі межує лише з Канадою (на Сході й Південному Сході), на ділянці Берингової протоки ― з РФ (на | + | Займає північно-західний край материка [[Північна Америка]], включає його території західніше 141° західної довготи, зокрема [[Аляска (півострів)|півострів Аляску]] з прилеглими островами ― території континенту на Півночі від півострова, [[Алеутські острови]] (найвіддаленіші від суходолу з островів [[архіпелаг]]у, розташовані в Східній півкулі), а також вузьку смугу тихоокеанського узбережжя разом з островами архіпелагу Олександра вздовж західного кордону [[Канада|Канади]]. |
| + | |||
| + | Протяжність Аляски з Півдня на Північ — 2 285 км, зі Сходу на Захід ― 3 639 км. На суходолі межує лише з Канадою (на Сході й Південному Сході), на ділянці [[Берингова протока|Берингової протоки]] ― з РФ (на Заході). Аляску омивають води [[Північний Льодовитий океан|Північного Льодовитого океану]] (на Півночі ― [[Бофорта море]] й [[Чукотське море]]) і Тихого океану (на Півдні ― [[Аляска (затока)|затока Аляска]] та на Заході ― [[Берингове море]]). Через відокремлення провінцією Канади ([[Британська Колумбія]]) від решти території США штат є найбільшим у світі [[ексклав]]ом. | ||
| + | |||
==Адміністративний поділ== | ==Адміністративний поділ== | ||
| − | Аляска поділяється на 27 боро (адміністративних одиниць), 16 з яких організовані, а 11 — неорганізовані (не мають достатньої кількості населення для формування органів місцевого самоврядування). На території неорганізованих боро утворюють зони перепису населення. Адміністративний центр Аляски ― м. Джуно (32,1 тис. осіб, 2016) | + | [[Файл:Аляска (штат)і.svg|міні|праворуч|150пкс|]] |
| + | Аляска поділяється на 27 боро (адміністративних одиниць), 16 з яких організовані, а 11 — неорганізовані (не мають достатньої кількості населення для формування органів місцевого самоврядування). На території неорганізованих боро утворюють зони перепису населення. Адміністративний центр Аляски ― м. Джуно (32,1 тис. осіб, 2016). | ||
| + | |||
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
До відкриття Аляски російськими мандрівниками (17 ст.), корінне населення краю ([[індіанці]], [[ескімоси]] та [[алеути]]) переважно мешкало в прибережних районах, займаючись звіробійним морським промислом, рибальством та полюванням. У 1780-і росіяни заснували низку поселень, створили (1799) Російсько-американську компанію з правом монопольного користування промислами й копалинами. Згодом Північно-Американські колонії Російської імперії продано (1867) царським урядом Росії США. Аляска перебувала в підпорядкуванні військового міністерства США (до 1884), мала статус округу (1884–1912), територія Аляски стала 49-м штатом США (1959). | До відкриття Аляски російськими мандрівниками (17 ст.), корінне населення краю ([[індіанці]], [[ескімоси]] та [[алеути]]) переважно мешкало в прибережних районах, займаючись звіробійним морським промислом, рибальством та полюванням. У 1780-і росіяни заснували низку поселень, створили (1799) Російсько-американську компанію з правом монопольного користування промислами й копалинами. Згодом Північно-Американські колонії Російської імперії продано (1867) царським урядом Росії США. Аляска перебувала в підпорядкуванні військового міністерства США (до 1884), мала статус округу (1884–1912), територія Аляски стала 49-м штатом США (1959). | ||
==Природа== | ==Природа== | ||
| − | [[Файл:Аляска (штат) | + | [[Файл:Аляска (штат).jpg|міні|праворуч|250пкс|]] |
| − | Аляска переважно належить | + | Аляска переважно належить до системи [[Кордильєри|Кордильєр]], але її північне узбережжя є платформним підняттям на [[Палеозой|палеозой]]ському складчастому підмурку. На Півночі від Аляскинського хребта, у внутрішній частині Аляски розкинулося [[плато]] висотою від 600 м на Заході до 1 200 метрів на сході. Ще північніше, за Полярним колом, проліг [[Брукса гори|хребет Брукса]] завдовжки понад 950 км, середня висота ― 2 000–2 500 м над рівнем моря. На Півночі Аляски розташована Арктична [[Низовина|низовина]]. Гірські хребти Аляски входять у Тихоокеанське вогненне кільце, сейсмічно активний вулканічний гірський ланцюг. Серед найбільших ― [[Вулкан|вулкан]] Шишалдіна на о. Унімак, найвища гора на [[Алеутські острови|Алеутських островах]]. До 5 % поверхні [[Суходіл|суходолу]] Аляски вкрито [[Льодовик|льодовиками]]; найвища вершина Північної Америки ― гора Деналі (6 194 м, раніше ― [[Мак-Кінлі]]); близько 70 активних вулканів (щороку відбувається близько 5 000 [[землетрус]]ів, з них 1 000 сягає 3,5 бали за шкалою Ріхтера). |
| − | Корисні копалини ― поклади золота, кольорових металів, багаті родовища алмазів, платини, танталу, паладію, вугілля, нафтові й газові родовища. | + | [[Корисні копалини]] ― поклади [[Золото самородне|золота]], [[Метали кольорові|кольорових металів]], багаті [[Родовище корисних копалин|родовища]] [[Алмаз|алмазів]], [[Платина самородна|платини]], [[Тантал|танталу]], [[Паладій|паладію]], [[Вугілля|вугілля]], [[Нафтові і газові родовища|нафтові й газові родовища]]. |
| − | Аляска перебуває в зоні субарктичного клімату, що зумовлено особливостями географічного положення: протяжність берегової лінії (10,6 тис. км), значні континентальні водні ресурси, відокремленість гірськими хребтами прибережних районів від континентального та арктичного, перебування третини північних територій в зоні вічної мерзлоти. На Тихоокеанському узбережжі штату клімат помірно-морський, відносно м’який; в інших районах ― арктичний і субарктичний континентальний, з суворою зимою. Середньорічна температура повітря змінюється від +4 °С (на Півдні) до -12° С на північних відрогах хребта Брукса в арктичній зоні. Річна кількість опадів у морській зоні південного сходу сягає 5 080 мм, уздовж північного узбережжя затоки Аляска ― 3 810 мм, зменшується на | + | Аляска перебуває в зоні субарктичного [[Клімат|клімату]], що зумовлено особливостями географічного положення: протяжність [[Берегова лінія|берегової лінії]] (10,6 тис. км), значні континентальні [[Водні ресурси|водні ресурси]], відокремленість гірськими хребтами прибережних районів від континентального та арктичного, перебування третини північних територій в зоні [[Мерзлота вічна|вічної мерзлоти]]. На Тихоокеанському узбережжі штату клімат помірно-морський, відносно м’який; в інших районах ― арктичний і субарктичний континентальний, з суворою зимою. Середньорічна температура повітря змінюється від +4 °С (на Півдні) до -12° С на північних відрогах хребта Брукса в арктичній зоні. Річна кількість [[Опади атмосферні|опадів]] у морській зоні південного сходу сягає 5 080 мм, уздовж північного узбережжя [[Аляска (затока)|затоки Аляска]] ― 3 810 мм, зменшується на південних схилах Аляскинського хребта (до 1 750 мм) та Алеутських островах. Північніше рівень опадів зменшується до 300 мм (у континентальній зоні) і до 150 мм (в арктичній зоні). У штаті понад 3 млн озер і 12 тис. річок (найбільша ― [[Юкон (річка)|Юкон]]). На території Аляски понад 70 льодовиків (найбільший Хаббард). |
| − | |||
| − | Ростуть верба, карликова береза, різні види пустельних і ягідних чагарників, лишайники й мохи, арніка, мітлиця виноградникова, ялина канадська, бучеджія румунська тощо. | + | Ростуть [[Верба (Salіx)|верба]], карликова [[Береза (Betula)|береза]], різні види пустельних і ягідних чагарників, [[Лишайники (Lichenes)|лишайники]] й [[Мохи (Bryophyta)|мохи]], [[Арніка|арніка]], мітлиця виноградникова, [[ялина]] канадська, бучеджія румунська тощо. Близько 20 видів хутрових звірів, переважно хижих ― американська норка, [[Росомаха (Gulogulo)|росомаха]] й інші [[Куницеві (Mustelidae)|куницеві]], кілька видів [[Лисиця (Vulpes)|лисиць]], [[Вовк (Canis lupus)|вовк]], [[Ведмідь (Ursus)|ведмеді]]. Мешкають [[Заєць|зайці]], [[Ондатра (Ondatra zibethicus)|ондатра]], [[Бобер (Castor)|бобер]] тощо. У низці гірських і лісових районів, а також у [[Лісотундра|лісотундрі]] — різні види диких [[Копитні|копитних]] тварин ― карибу (американський північний олень), американський лось, снігова коза й сніговий баран. З-поміж [[Птахи (Aves)|птахів]] [[Дятел трипалий (Picoides tridactylus)|дятел трипалий]], рябчик, тундрова куріпка, [[Гуска (Anser)|гуска]] білошия тощо. Трапляються специфічні американські види, наприклад, вогняногорлі колібрі (у південних лісах штату). Біля берегів Аляски поширені [[Котики морські (Callorhіnus)|котики морські]], [[Морж (Odobaenus)|моржі]], [[Лев морський (Zalophus)|леви морські]], [[Тюленеві (Phocidae)|тюлені]], кілька видів [[Кити|китів]]. У водах Аляски водяться [[Чавича (Oncorhynchus tschawytscha)|чавича]], [[Нерка (Onchorhencus nerka)|нерка]], [[Кижуч (Oncorhynchus kisutch)|кижуч]], [[Форель райдужна, пструг райдужний (Parasalmo mykiss)|форель райдужна]], [[Горбуша (Onсorhynchus gorbuscha)|горбуша]], [[Палія арктична|палія арктична]], тріска, оселедець, [[Палтус|палтус]]. Уздовж тихоокеанського узбережжя трапляється багато різних видів [[Ракоподібні (Crustacea)|ракоподібних]], [[Головоногі (Cephalopoda)|головоногих]] й інших [[Молюски (Mollusca)|молюсків]]. Заповідна [[Фауна|фауна]] й [[Флора|флора]]: білоголові орлани, [[Барибал (Ursus americanus)|барибали]], [[Горбач (Megaptera novaeangliae)|горбачі]], [[Косатка|косатки]] й морські леви, заповідні дощові ліси. |
| − | На | + | На півночі Аляски розташовані 2 найбільші в США ділянки дикої природи. У північно-східній частині штату ― Арктичний національний заповідник площею понад 78 000 км<sup>2</sup>, на північному заході ― територія Національного нафтового резерву площею бл. 95 000 км<sup>2</sup>. |
==Населення== | ==Населення== | ||
| − | Загальна кількість населення — 739,8 тис. осіб (2017, перепис), густота ― 0,5 особи/ | + | Загальна кількість населення — 739,8 тис. осіб (2017, перепис), густота ― 0,5 особи/км<sup>2</sup> (найменша в США). Склад населення за етнічними групами (2017): європейці ― 65,3 %, афроамериканці ― 3,2 %, корінні американці (індіанці або ескімоси Аляски) ― 14,2 %, азіати ― 6,2 %, корінні жителі Гавайських або інших тихоокеанських островів ― 1,2 %, інші ― 1,4 %. За релігійними групами: [[християнство|християни]] (62 %), нерелігійні (31 %), інших релігій (6 %). |
| + | |||
| + | Офіційні мовами, крім англійської, є 20 мов народів Аляски. Середній вік населення штату — 33,9 р., чоловіків ― 33,4 р., жінок ― 34,4 р. Частка жінок — 47,69 %, чоловіків ― 52,31 %. У 2017–2019 щорічний приріст населення — від’ємний, щороку 0,23 % (оцінка). Переважає міське населення, скупчене у великих містах ― Анкориджі (298,2 тис. осіб, 2016; найбільша міська [[агломерація]] в Алясці), Фербенксі, Джуно. | ||
| − | |||
==Господарство== | ==Господарство== | ||
| − | Розвинена гірничо-видобувна промисловість: штат є лідером у США з видобутку | + | Розвинена гірничо-видобувна промисловість: штат є лідером у США з видобутку [[цинк]]у, другий у виробництві [[Золото|золота]], виробляє близько 8 % американського [[Срібло|срібла]] та 20 % [[Нафта|нафти]], яку транспортують (від 1970-х) до порту Валдіз Трансаляскінським нафтопроводом (завдовжки 1 300 км). |
| + | |||
| + | Частка Аляски у загальному видобутку нафти в США — 7 % (2018). Раніше на Алясці видобували до 20 % американської нафти. Завдяки високим світовим цінам на енергоносії це уможливило накопичення понад 55 млрд доларів у спеціально створеному фонді. | ||
| + | |||
| + | Обробна промисловість слабко розвинена і представлена підприємствами металообробної, нафтопереробної, деревообробної та харчової галузей, сільським господарством ([[овочівництво]] закритого ґрунту, [[тваринництво]]) також слабко розвинене, переважно у приміській зоні м. Анкориджа. | ||
| + | |||
| + | Велике значення має [[рибальство]] (62 % вилову риби в США). Основні об’єкти промислу: [[Лососеві (Salmonidae)|лососеві]], [[Палтус|палтус]], [[Тріскові (Gadidae)|тріска]], [[Навага (Elegіnus)|навага]], минтай, [[Камбалоподібні (Pleuronectiformes)|камбалоподібні]], [[Краби (Brachyura)|краби]]. Найбільші риболовні порти: Ситка, Кечікан, Петерсбург, Джуно. 77 % економічно активного населення зайнято у сфері послуг, охороні здоров’я, освіті, торгівлі, пасажирському транспорті, телекомунікаціях. На Алясці розвинений [[туризм]] (пізнавальний, екологічний, спортивний, риболовля). Популярні морські круїзи уздовж тихоокеанського узбережжя Аляски. | ||
| − | + | На Алясці 12 [[Автомагістраль|автомагістралей]] (загальною протяжністю понад 2 300 км), 1550-кілометрова [[залізниця]], 17 [[аеропорт]]ів (4 — міжнародних), найбільші морські порти — Валдіз і Анкоридж. | |
==Освіта, наука== | ==Освіта, наука== | ||
| − | Діють | + | Діють [[університет]]и ― у м. Фербенксі, Анкориджі, Південно-Східний та Тихоокеанський. |
| + | |||
| + | Обсерваторія вулканів Аляски є спільною програмою Геологічної служби США, геофізичного інституту Університету Аляски у Фербенксі та відділення геологічних та геофізичних досліджень на Алясці. | ||
| + | |||
==Культура, мистецтво== | ==Культура, мистецтво== | ||
| − | В Алясці функціонують музеї ― музей Півночі (м. Фербенкс), Державний музей Аляски (м. Джуно), музей алеутів (м. Уналашка), Аляски, Музей історії й мистецтва, Аляскінський музей природної історії (усі — м. Акаридж), Центр і Музей культурної спадщини ескімосів (м. Барроу), Національний історичний парк Сітко. Діє театр «Песіверенс» (заснований 1979; м. Джуно), театральна компанія «Сірано» (заснована 1995, м. Анкоридж), Аляскінський театр «Юніор» (заснований 1983, м. Анкоридж) та ін. Унікальна національна культура штату представлена, зокрема, тотемним різьбленням, бісеро- та кошикоплетінням, ткацтвом, фольклорними танцями, традиційною музикою, ремеслами. | + | В Алясці функціонують [[музей|музеї]] ― музей Півночі (м. Фербенкс), Державний музей Аляски (м. Джуно), музей алеутів (м. Уналашка), Аляски, Музей історії й мистецтва, Аляскінський музей природної історії (усі — м. Акаридж), Центр і Музей культурної спадщини ескімосів (м. Барроу), Національний історичний парк Сітко. Діє театр «Песіверенс» (заснований 1979; м. Джуно), театральна компанія «Сірано» (заснована 1995, м. Анкоридж), Аляскінський театр «Юніор» (заснований 1983, м. Анкоридж) та ін. Унікальна національна культура штату представлена, зокрема, тотемним [[різьблення|різьбленням]], бісеро- та кошикоплетінням, ткацтвом, фольклорними танцями, традиційною музикою, ремеслами. |
==Спорт== | ==Спорт== | ||
| − | Популярні види спорту в Алясці ― [[альпінізм]], [[баскетбол]], біг на лижах, роликових ковзанах, катання на гірських велосипедах, [[серфінг]], [[ | + | Популярні [[вид спорту|види спорту]] в Алясці ― [[альпінізм]], [[баскетбол]], біг на лижах, роликових ковзанах, катання на гірських велосипедах, [[серфінг]], [[підводний спорт|підводний спорт]]. У 1989–2017 функціонував професійний хокейний клуб «Аляска Эйсез». Діють багатофункціональні [[спортивний комплекс|спортивні комплекси]] ― Арена імені Дж. М. Саллівана (м. Анкоридж) та Льодова арена «Велика Ведмедиця» (м. Фербанкс). 26.12.1988–04.01.1989 у штаті проходив 13-й чемпіонат світу з хокею з шайбою серед молодіжних команд (м. Ігл-Ривер та м. Анкоридж). 20–21.09.2003 в м. Анкориджі відбувся 19-й Кубок світу з гірського бігу. Щорічно (з 1973) проводяться перегони на собаках. Від 1984 щороку в липні проходять найдовші в світі перегони на інвалідних візках. |
==Література== | ==Література== | ||
| − | #Naske C., Slotnick H. Alaska: A History of the 49th State Paperback. Norman; London, 1994 | + | #Naske C., Slotnick H. Alaska: A History of the 49th State Paperback. Norman; London, 1994. |
| − | #Coombs C., Wood M. Alaska: A Climbing Guide. Seattle, 2001 | + | #Coombs C., Wood M. Alaska: A Climbing Guide. Seattle, 2001. |
| − | #Hollingsworth T., Schuur E., Chapin F. et al. Plant Community Composition as a Predictor of Regional Soil Carbon Storage in Alaskan Boreal Black Spruce Ecosystems // Ecosystems. 2008. Vol. 11 | + | #Hollingsworth T., Schuur E., Chapin F. et al. Plant Community Composition as a Predictor of Regional Soil Carbon Storage in Alaskan Boreal Black Spruce Ecosystems // Ecosystems. 2008. Vol. 11. |
| − | #Sainsbury B., Benchwick G., Bodry C. Alaska. Footscray, 2015 | + | #Sainsbury B., Benchwick G., Bodry C. Alaska. Footscray, 2015. |
# The Economic Value of Alaska’s Seafood Industry. Juneau, 2017. | # The Economic Value of Alaska’s Seafood Industry. Juneau, 2017. | ||
| + | ==Автор ВУЕ== | ||
| + | [[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]] | ||
| + | {{Цитування_ред}} | ||
| − | + | [[Категорія:Географічні науки]][[Категорія:Політична географія]][[Категорія:Адміністративні одиниці]][[Категорія:Штати США]][[Категорія:ВУЕ]][[Категорія:Е-ВУЕ]][[Категорія:Цивілізація]] | |
| − | [[Категорія:Штати США]] | ||
Поточна версія на 13:27, 30 серпня 2023
%D1%96%D1%84%D1%96.svg)
Аля́ска (англ. Alaska) ― штат Сполучених Штатів Америки. Найпівнічніший, найбільший за площею та найменш населений штат США.
|
Аляска (штат) | |
|---|---|
| Тип | штат |
| Адміністративний центр | Джуно |
| Країна | Сполучені Штати Америки |
| Регіон країни | Північна Америка |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 739,8 |
| Густота населення (осіб на кв.км) | 0,5 |
| Найбільші міста | Анкоридж, Фербенкс, Джуно |
| Міжнародні кордони | Канада |
Зміст
Географічне положення
Займає північно-західний край материка Північна Америка, включає його території західніше 141° західної довготи, зокрема півострів Аляску з прилеглими островами ― території континенту на Півночі від півострова, Алеутські острови (найвіддаленіші від суходолу з островів архіпелагу, розташовані в Східній півкулі), а також вузьку смугу тихоокеанського узбережжя разом з островами архіпелагу Олександра вздовж західного кордону Канади.
Протяжність Аляски з Півдня на Північ — 2 285 км, зі Сходу на Захід ― 3 639 км. На суходолі межує лише з Канадою (на Сході й Південному Сході), на ділянці Берингової протоки ― з РФ (на Заході). Аляску омивають води Північного Льодовитого океану (на Півночі ― Бофорта море й Чукотське море) і Тихого океану (на Півдні ― затока Аляска та на Заході ― Берингове море). Через відокремлення провінцією Канади (Британська Колумбія) від решти території США штат є найбільшим у світі ексклавом.
Адміністративний поділ
%D1%96.svg)
Аляска поділяється на 27 боро (адміністративних одиниць), 16 з яких організовані, а 11 — неорганізовані (не мають достатньої кількості населення для формування органів місцевого самоврядування). На території неорганізованих боро утворюють зони перепису населення. Адміністративний центр Аляски ― м. Джуно (32,1 тис. осіб, 2016).
Історична довідка
До відкриття Аляски російськими мандрівниками (17 ст.), корінне населення краю (індіанці, ескімоси та алеути) переважно мешкало в прибережних районах, займаючись звіробійним морським промислом, рибальством та полюванням. У 1780-і росіяни заснували низку поселень, створили (1799) Російсько-американську компанію з правом монопольного користування промислами й копалинами. Згодом Північно-Американські колонії Російської імперії продано (1867) царським урядом Росії США. Аляска перебувала в підпорядкуванні військового міністерства США (до 1884), мала статус округу (1884–1912), територія Аляски стала 49-м штатом США (1959).
Природа
.jpg)
Аляска переважно належить до системи Кордильєр, але її північне узбережжя є платформним підняттям на палеозойському складчастому підмурку. На Півночі від Аляскинського хребта, у внутрішній частині Аляски розкинулося плато висотою від 600 м на Заході до 1 200 метрів на сході. Ще північніше, за Полярним колом, проліг хребет Брукса завдовжки понад 950 км, середня висота ― 2 000–2 500 м над рівнем моря. На Півночі Аляски розташована Арктична низовина. Гірські хребти Аляски входять у Тихоокеанське вогненне кільце, сейсмічно активний вулканічний гірський ланцюг. Серед найбільших ― вулкан Шишалдіна на о. Унімак, найвища гора на Алеутських островах. До 5 % поверхні суходолу Аляски вкрито льодовиками; найвища вершина Північної Америки ― гора Деналі (6 194 м, раніше ― Мак-Кінлі); близько 70 активних вулканів (щороку відбувається близько 5 000 землетрусів, з них 1 000 сягає 3,5 бали за шкалою Ріхтера).
Корисні копалини ― поклади золота, кольорових металів, багаті родовища алмазів, платини, танталу, паладію, вугілля, нафтові й газові родовища.
Аляска перебуває в зоні субарктичного клімату, що зумовлено особливостями географічного положення: протяжність берегової лінії (10,6 тис. км), значні континентальні водні ресурси, відокремленість гірськими хребтами прибережних районів від континентального та арктичного, перебування третини північних територій в зоні вічної мерзлоти. На Тихоокеанському узбережжі штату клімат помірно-морський, відносно м’який; в інших районах ― арктичний і субарктичний континентальний, з суворою зимою. Середньорічна температура повітря змінюється від +4 °С (на Півдні) до -12° С на північних відрогах хребта Брукса в арктичній зоні. Річна кількість опадів у морській зоні південного сходу сягає 5 080 мм, уздовж північного узбережжя затоки Аляска ― 3 810 мм, зменшується на південних схилах Аляскинського хребта (до 1 750 мм) та Алеутських островах. Північніше рівень опадів зменшується до 300 мм (у континентальній зоні) і до 150 мм (в арктичній зоні). У штаті понад 3 млн озер і 12 тис. річок (найбільша ― Юкон). На території Аляски понад 70 льодовиків (найбільший Хаббард).
Ростуть верба, карликова береза, різні види пустельних і ягідних чагарників, лишайники й мохи, арніка, мітлиця виноградникова, ялина канадська, бучеджія румунська тощо. Близько 20 видів хутрових звірів, переважно хижих ― американська норка, росомаха й інші куницеві, кілька видів лисиць, вовк, ведмеді. Мешкають зайці, ондатра, бобер тощо. У низці гірських і лісових районів, а також у лісотундрі — різні види диких копитних тварин ― карибу (американський північний олень), американський лось, снігова коза й сніговий баран. З-поміж птахів дятел трипалий, рябчик, тундрова куріпка, гуска білошия тощо. Трапляються специфічні американські види, наприклад, вогняногорлі колібрі (у південних лісах штату). Біля берегів Аляски поширені котики морські, моржі, леви морські, тюлені, кілька видів китів. У водах Аляски водяться чавича, нерка, кижуч, форель райдужна, горбуша, палія арктична, тріска, оселедець, палтус. Уздовж тихоокеанського узбережжя трапляється багато різних видів ракоподібних, головоногих й інших молюсків. Заповідна фауна й флора: білоголові орлани, барибали, горбачі, косатки й морські леви, заповідні дощові ліси.
На півночі Аляски розташовані 2 найбільші в США ділянки дикої природи. У північно-східній частині штату ― Арктичний національний заповідник площею понад 78 000 км2, на північному заході ― територія Національного нафтового резерву площею бл. 95 000 км2.
Населення
Загальна кількість населення — 739,8 тис. осіб (2017, перепис), густота ― 0,5 особи/км2 (найменша в США). Склад населення за етнічними групами (2017): європейці ― 65,3 %, афроамериканці ― 3,2 %, корінні американці (індіанці або ескімоси Аляски) ― 14,2 %, азіати ― 6,2 %, корінні жителі Гавайських або інших тихоокеанських островів ― 1,2 %, інші ― 1,4 %. За релігійними групами: християни (62 %), нерелігійні (31 %), інших релігій (6 %).
Офіційні мовами, крім англійської, є 20 мов народів Аляски. Середній вік населення штату — 33,9 р., чоловіків ― 33,4 р., жінок ― 34,4 р. Частка жінок — 47,69 %, чоловіків ― 52,31 %. У 2017–2019 щорічний приріст населення — від’ємний, щороку 0,23 % (оцінка). Переважає міське населення, скупчене у великих містах ― Анкориджі (298,2 тис. осіб, 2016; найбільша міська агломерація в Алясці), Фербенксі, Джуно.
Господарство
Розвинена гірничо-видобувна промисловість: штат є лідером у США з видобутку цинку, другий у виробництві золота, виробляє близько 8 % американського срібла та 20 % нафти, яку транспортують (від 1970-х) до порту Валдіз Трансаляскінським нафтопроводом (завдовжки 1 300 км).
Частка Аляски у загальному видобутку нафти в США — 7 % (2018). Раніше на Алясці видобували до 20 % американської нафти. Завдяки високим світовим цінам на енергоносії це уможливило накопичення понад 55 млрд доларів у спеціально створеному фонді.
Обробна промисловість слабко розвинена і представлена підприємствами металообробної, нафтопереробної, деревообробної та харчової галузей, сільським господарством (овочівництво закритого ґрунту, тваринництво) також слабко розвинене, переважно у приміській зоні м. Анкориджа.
Велике значення має рибальство (62 % вилову риби в США). Основні об’єкти промислу: лососеві, палтус, тріска, навага, минтай, камбалоподібні, краби. Найбільші риболовні порти: Ситка, Кечікан, Петерсбург, Джуно. 77 % економічно активного населення зайнято у сфері послуг, охороні здоров’я, освіті, торгівлі, пасажирському транспорті, телекомунікаціях. На Алясці розвинений туризм (пізнавальний, екологічний, спортивний, риболовля). Популярні морські круїзи уздовж тихоокеанського узбережжя Аляски.
На Алясці 12 автомагістралей (загальною протяжністю понад 2 300 км), 1550-кілометрова залізниця, 17 аеропортів (4 — міжнародних), найбільші морські порти — Валдіз і Анкоридж.
Освіта, наука
Діють університети ― у м. Фербенксі, Анкориджі, Південно-Східний та Тихоокеанський.
Обсерваторія вулканів Аляски є спільною програмою Геологічної служби США, геофізичного інституту Університету Аляски у Фербенксі та відділення геологічних та геофізичних досліджень на Алясці.
Культура, мистецтво
В Алясці функціонують музеї ― музей Півночі (м. Фербенкс), Державний музей Аляски (м. Джуно), музей алеутів (м. Уналашка), Аляски, Музей історії й мистецтва, Аляскінський музей природної історії (усі — м. Акаридж), Центр і Музей культурної спадщини ескімосів (м. Барроу), Національний історичний парк Сітко. Діє театр «Песіверенс» (заснований 1979; м. Джуно), театральна компанія «Сірано» (заснована 1995, м. Анкоридж), Аляскінський театр «Юніор» (заснований 1983, м. Анкоридж) та ін. Унікальна національна культура штату представлена, зокрема, тотемним різьбленням, бісеро- та кошикоплетінням, ткацтвом, фольклорними танцями, традиційною музикою, ремеслами.
Спорт
Популярні види спорту в Алясці ― альпінізм, баскетбол, біг на лижах, роликових ковзанах, катання на гірських велосипедах, серфінг, підводний спорт. У 1989–2017 функціонував професійний хокейний клуб «Аляска Эйсез». Діють багатофункціональні спортивні комплекси ― Арена імені Дж. М. Саллівана (м. Анкоридж) та Льодова арена «Велика Ведмедиця» (м. Фербанкс). 26.12.1988–04.01.1989 у штаті проходив 13-й чемпіонат світу з хокею з шайбою серед молодіжних команд (м. Ігл-Ривер та м. Анкоридж). 20–21.09.2003 в м. Анкориджі відбувся 19-й Кубок світу з гірського бігу. Щорічно (з 1973) проводяться перегони на собаках. Від 1984 щороку в липні проходять найдовші в світі перегони на інвалідних візках.
Література
- Naske C., Slotnick H. Alaska: A History of the 49th State Paperback. Norman; London, 1994.
- Coombs C., Wood M. Alaska: A Climbing Guide. Seattle, 2001.
- Hollingsworth T., Schuur E., Chapin F. et al. Plant Community Composition as a Predictor of Regional Soil Carbon Storage in Alaskan Boreal Black Spruce Ecosystems // Ecosystems. 2008. Vol. 11.
- Sainsbury B., Benchwick G., Bodry C. Alaska. Footscray, 2015.
- The Economic Value of Alaska’s Seafood Industry. Juneau, 2017.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Аляска (штат) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аляска (штат) (дата звернення: 29.05.2024).
