Андорра

Прапор
Герб
Оз. Жуклар
Каса-де-ла-Валь
Церква Сан-Жоан-де-Касселес
Міст Сант-Антоні-де-ла-Грелла

Андорра (Andorra, Principat d’Andorra)

Столиця Андорра-ла-Велья
Форма державного правління монархія конституційна
Територія (кв.км) 468
Чисельність населення (тис.осіб) 78,2
Офіційна мова каталанська мова
Грошова одиниця євро
Країни-сусіди Іспанія, Франція


Андо́рра, Князівство Андорра (кат. Andorra, Principat d’Andorra; ісп. Andorra, Principado de Andorra; фр. Andorre, Principauté d’Andorre) — держава на південному заході Європи, розташована між Францією та Іспанією.

Походження назви держави точно не відомо. За однією з версій назва походить від баскського слова Ameturra — букв. 10 джерел (йдеться про 10 невеликих приток р. Валіри). За іншою версією — від слова з наваррського діалекту andurrial — вкритий чагарником. У 2 ст. до н. е. Полібій розповідав про народ, що називався грец. Ἀνδοσίνους або лат. Andosinoі.

Географічне положення

Андорра межує на півдні та заході з Іспанією (протяжність кордону — 65 км), на сході та півночі — з Францією (кордон — 60 км).

Географічні координати — 42°30´ північної широти, 1°30´ східної довготи.

Територія: загальна — 468 км2; суходіл — 468 км2; вода — 0 км2; протяжність кордону — 125 км.

Адміністративно-територіальний поділ

Столиця — м. Андорра-ла-Велья.

Країна поділяється на 7 парафій: Андорра-ла-Велья, Канільйо, Ла-Массана, Ордіно, Сант-Жулія-де-Лорія, Енкамп, Ескальдес-Енґордань.

Державні символи

Державний гімн

Державний гімн — «Карл Великий» (кат. «El Gran Carlemany»). Офіційно прийнятий 08.09.1914. Автор слів — Хуан Батиста Бенльок-і-Віво (1864–1926). Автор музики — Енрік Марфань Бонс (1871–1942).

Державний прапор

Полотнище складається з 3-х вертикальних смуг синього, жовтого й червоного кольорів (символ заступництва Франції та Іспанії). У центрі жовтої смуги розміщується герб Андорри. Співвідношення розмірів смуг — 8:9:8. Прапор затверджено 1866.

Державний герб

Складається з 4 частин: гербів м. Ла-Сеу-д’Уржель у каталанській провінції Льєйда (Іспанія), колишнього графства Фуа (тепер частина французького департаменту Ар’єж, регіон Окситанія), колишнього королівства Араґон (тепер Каталонія, Іспанія), колишнього віконтства Беарну (тепер частина французького департаменту Атлантичні Піренеї, регіон Нова Аквітанія). У нижній частині герба розташований національний девіз.

Національний девіз

Національний девіз — «Virtus Unita Fortior» (лат. «У єдності сила»).

Державна мова

Державна мова — каталанська. Поширені також французька та іспанська.

Грошова одиниця

Грошова одиниця — євро.

Національне свято

Національне свято — День Андорри (8 вересня). Збігається з днем свята покровительки Андорри, Різдвом Пресвятої Богородиці.

Державний лад

Перші згадки про Андорру датуються 805.

Від 1278 Андорра перебуває під подвійним протекторатом Іспанії та Франції. У різні часи князями-співправителями Андорри були: з боку Іспанії — єпископ єпархії м. Ла-Сеу-д’Уржеля; від Франції — графи де Фуа, королі Наваррські, згодом як їх спадкоємці — королі, імператори Франції та французькі президенти.

1866 прийнято конституцію Андорри під назвою «Проект реформи, затверджений у Долинах Андорри 31 травня 1866 року». У січні 1981 підписано декрет «Про реформу інститутів» (поділ влади). Чинна конституція Андорри ухвалена парламентом 02.02.1993, ратифікована на референдумі 14.03.1993 та почала діяти з 28.04.1993. Вона замінила Основний законодавчий акт 1866.

Прийняття демократичної конституції було вимогою Ради Європи для здійснення інтеграції Андорри з ЄС. Конституція: обмежила повноваження іспанського і французького представників на користь уряду Андорри; проголосила Андорру «парламентським князівством»; закріпила свободу зборів, релігій, право створення профспілок, заборону на тортури і смертну кару; скасувала низку норм середньовічного права.

За основним законом держави, Андорра — унітарне демократичне князівство, конституційна монархія. У конституції політична система Андорри визначається як парламентське співкнязівство (кат. el Coprincipat parlamentari). Співправителями Андорри є два рівних за статусом і повноваженнями голови князівства Андорри, які мають титул князів. На 2017 співправителями є Ж.-А. Бібас, єпископ Уржельський (або Урхельський; Іспанія), та Е. Макрон (президент Франції). Їхні постійні представники (віг’є) в Андоррі — намісник Уржельської єпархії та префект французького департаменту Східних Піренеїв відповідно. Після прийняття конституції 1993 повнота виконавчої влади перейшла до глави уряду, а повноваження князів-співправителів залишаються переважно церемоніальними.

Виконавча влада представлена Виконавчою Радою Андорри, що складається з 12 міністрів на чолі з прем’єр-міністром. Глава уряду має всю повноту виконавчої влади, обирається парламентом на 4 р. і формально затверджується князями-співправителями. Традиційно головою уряду обирається голова партії, яка має більшість у парламенті.

Законодавча влада належить Генеральній раді долин (Consell General de les Valls) — одному з найстаріших парламентів у Європі, що під назвою Рада землі (Consell de la Terra) діяв з 1419. Тоді за такої системи управління встановилося фактичне панування в країні кількох знатних сімей. У 1866 були проведені реформи, спрямовані на демократизацію державного управління та ліквідацію впливу аристократичної олігархії. Результати реформ були закріплені в Основному законодавчому акті 1866. У 1933 загальне виборче право отримали всі чоловіки старші за 25 р. (до цього право обирати мали лише глави родин). 1970 право голосу отримали жінки. Сучасна Генеральна рада долин складається з 28 членів, які обираються на 4-річний строк за пропорційною системою. При цьому 14 депутатів обираються в загальнодержавному виборчому окрузі, інші — у місцевих округах (по 2 депутати від 7 парафій). Глава парламенту — генеральний синдик (до 1993 — перший синдик).

Найвищою ланкою в структурі судів загальної юрисдикції та апеляційною інстанцією для Кримінального трибуналу є Вищий Суд Правосуддя Андорри. (Tribunal Superior de la Justicia d’Andorra), що складається з 3-х відділень: цивільного, кримінального і відділення з питань адміністративного права та соціального забезпечення.

Андорра входить до романо-германської правової сім’ї, але правові норми значною мірою залишаються некодифікованими. Право Андорри тісно пов’язане з каталонським. 1748 видано 6-томний «Звід законів нейтральних Долин Андорри» (кат. «Manual Digest de las Valls neutras de Andorra»), де зібрані норми звичаєвого права (одна з найґрунтовніших спроб кодифікації андоррського права). 1990 прийнято Кримінальний кодекс, доти в судочинстві застосовувались норми звичаєвого права.

Участь у міжнародних організаціях

Андорра отримала міжнародний статус лише 1993, коли стала повнопраним членом ООН, а 1994 увійшла до Ради Європи. Андорра не є членом ЄС, але має з ним особливі відносини й використовує євро як національну валюту.

Андорра — член низки міжнародних організацій:

Історична довідка

Історична традиція виводить існування Андорри з 805, коли місцеві жителі начебто провели війська франків у тил маврів, за що Карл Великий дарував їм хартію про самоуправління, однак автентичних документів про це не збереглося. У сер. 9 ст. Карл ІІ Лисий дарував владу над Андоррою графам Уржель (Урхель); 1133 граф Ерменгол VI Уржель — єпископству Уржель.

1278 укладено угоду про пареаж Андорри, якою встановлено її точні кордони (незмінні дотепер) та її васалітет щодо двох сюзеренів: Франції (граф Фуа) та Іспанії (єпископ м. Ла-Сеу-д’Уржеля). З 1589 право співсюзеренітету фактично належало французькому королю у зв’язку зі сходженням на французький престол носія титулу графа Фуа Генріха ІІ Великого, з 1607 цей перехід права сюзеренітету закріплено офіційно через успадкування володінь графів Фуа французькою короною.

1793 революційна Франція відмовилася від сюзеренітету над Андоррою як пережитку феодалізму. Цей акт залишався чинним до 1806, коли Наполеон І Бонапарт дав згоду на прохання Андорри про відновлення подвійного сюзеренітету над нею. Під час Наполеонівських війн Андорра зберігала нейтралітет, який було перервано короткочасною анексією з боку Франції (упродовж 1812–1814 Андорру було включено до складу департаменту Сегр, утвореного на анексованих Францією землях Каталонії).

1866 ухвалено конституцію Андорри.

1914 Андорра формально оголосила війну Німеччині й підтримала Антанту, однак участі в бойових діях Першої світової війни не брала. Оскільки Андорру не було згадано у Версальському мирному договорі 1919, князівство юридично перебувало в стані війни з Німеччиною до 1958.

08.07.1934 Державна рада (парламент) оголосила Андорру незалежним королівством і обрала на престол рос. емігранта-авантюриста Б. Скосирєва, який в 1933 отримав підданство Андорри. Його правління тривало до 20.07, коли Б. Скосирєва було заарештовано іспанськими жандармами, викликаними єпископом Уржельським, і вислано з країни.

Під час Другої світової війни Андорра зберігала нейтралітет, її територію використовували як шлях для контрабанди зброї французькими партизанами.

1982 Державна рада Андорри уперше призначила свій виконавчий орган (уряд Андорри) відповідно до декрету «Про реформу інститутів» (поділ влади) від січня 1981. Чинна конституція Андорри (1993) встановила чіткий поділ влади, дозволивши діяльність політичних партій і профспілок, а також незалежність судів. У новому основному законі за президентом Франції та єпископом Уржельським (Іспанія) збережено права «конституційних глав держави».

Політичні партії

Перші політичні партії з’явилися в Андоррі 1976, а юридичний статус отримали 1992. У 1976 утворено першу політичну організацію — Демократичну партію Андорри. Значна кількість партій виникла після 1992. У сучасній історії увиразнюють декілька найвпливовіших партій.

Національно-демократична група утворена 1993, того ж року отримала найбільше парламентське представництво (8 з 28 місць). Лідер партії О. Рібас Реч сформував коаліційний уряд, але 1994 той втратив вотум довіри. Уряд очолив лідер «Ліберального союзу». Перед виборами 2001 розпалася на Соціал-демократичну партію Андорри та Демократичну партію.

Ліберальна партія — правоцентристська партія, заснована 1992 під назвою «Ліберальний союз». Перейменована перед виборами 2001. Партія входить до Ліберального інтернаціоналу та Союзу лібералів і демократів Європи. У 1994–2009 представники партії очолювали уряд Андорри. Натепер найбільша партія в країні.

Соціал-демократична партія заснована 2000 після розколу Національно-демократичної групи. Після виборів 2004 стала основною парламентською опозиційною партією, здобувши понад третину голосів виборців. 2009 партія отримала половину місць у парламенті й стала керівною. На виборах 2015 перебувала в коаліції з «Громадянською ініціативою», «Зеленими» та незалежними кандидатами й дістала чверть голосів виборців (3 місця в парламенті).

Демократи для Андорри — правоцентристська партія, заснована 2011 внаслідок об’єднання партії «Новий центр» і Ліберальної партії Андорри. На виборах 2011 здобула 20 парламентських місць із 28. На виборах 2015 також отримала більшість у парламенті.

Інша партії, що мають менший вплив і незначне парламентське представництво: Демократична партія (утворена 2001 внаслідок розколу Національно-демократичної групи); Зелені Андорри (екологічна партія, заснована 2003); Новий центр (християнсько-демократична партія, 2005); Андорра за зміни (центристська політична партія, 2009); Соціал-демократія і прогрес Андорри (лівоцентристська партія, 2013) тощо.

Природа

Рельєф

Андорра розташована на південному макросхилі Піренейських гір. Гірський рельєф розчленований, з глибокими ущелинами, карами, долинами. Трапляються лавини, осипи й обвали. Найвищі вершини розташовані на стику кордонів Андорри, Іспанії та Франції — Кома-Педроса (2 943 м), Рока-Ентравесада (2 928 м), а також на кордоні з Францією — Пік де Серрера (2 912 м).

Клімат

У долинах клімат близький до субтропічного. Пересічні середньодобові температури липня — +19 °С, січня — +2,5 °С. Річна кількість опадів становить близько 500 мм.

У горах клімат альпійський. Cередні температури липня — +10 °С, лютого — до –6 °С. Кількість опадів — 1200–1300 мм/рік, формується глибокий і стійкий сніговий покрив.

Внутрішні води

Найбільша річка — Валіра. Усього в Андоррі розташовано 172 озера, природних і штучних, серед них є озера льодовикового походження. Найбільше — оз. Жуклар у долині Інклез.

Ґрунти

У долинах — карбонатно-гірські буроземи, ближче до вершин — скелетні ґрунти. Землі сільськогосподарського призначення займають 43, 4 % території; рілля 5,5%; постійні пасовища 37,9 %; ліс — 34 %; інші землі — 22,6 % (2011).

Рослинний і тваринний світ

У ландшафтах Андорри виражена поясність висотна: 900–1300 м — пояс широколистяних лісів (бук, каштан, дуб); 1300–2000 м — хвойних лісів (ялина європейська, сосна піренейська, ялиця); 1900–2000 м — хвойний стелюх. Вище 2 000 м — субальпійські високотравні луки з чагарниками (наприклад, рододендронами), від 2 500 м — альпійські низькотравні луки (з крокусами, анемонами, гвоздиками, тирличем, ломикаменем).

Фауна зазнала значного впливу людини, збіднена. Трапляються зайці, лисиці, з птахівглушець, боривітер. У широколистяних лісах мешкають кабани, на високогір’ї — козиця піренейська. Охороняється хохуля піренейська.

Населення

Загальна кількість населення — 78,2 тис. осіб, густота — понад 160 осіб/км2 (2016, оцінка).

Склад населення за етнічними групами (2016, оцінка): андоррці (50 %), іспанці (24,7 %), португальці (12,6 %), французи (4,1 %) та інші.

Вікова структура населення (2016, оцінка): до 14 років — 14,8 %, від 15 до 24 років — 9,5 %, від 25 до 54 років — 47,0 %, від 55 до 64 років — 13,6 %, 65 років і старше — 15,2 %. Середній вік населення — 43,7 р. (2016). Коефіцієнт народжуваності — 7,8 на 1 000 осіб (2016). Коефіцієнт смертності — 7,1 на 1000 осіб (2016).

Рівень урбанізації — 85 % (2015, оцінка). Найбільшим містом є Андорра-ла-Велья (22 тис. осіб; 2016, оцінка).

Господарство

Андорра має один із найвищих у світі показників ВВП на душу населення.

До 2012 діяли обмеження прав власності для іноземних компаній. Зі змінами в законодавстві в Андоррі дозволено реєструвати міжнародні компанії зі 100 % іноземним капіталом. Корпоративний податок для компаній резидентів та нерезидентів — 10 % (один із найнижчих у Європі). Холдинги, які займаються інвестиційною діяльністю за межами Андорри, сплачують лише 2 % податку на прибуток. Встановлено податок на репатріацію капіталу. Розвинений банківський сектор, в Андоррі підтримують високий рівень банківської таємниці. Іноземні інвестиції до Андори становили 152 млн євро (2018).

Структура ВВП за секторами: сільське господарство — 14 %, промисловість — 79 %, сфера послуг — 6 % (2011). Зайнятість трудових ресурсів: сільське господарство — 0,4 %; промисловість — 4,7 %; послуги — 94,9 % (2010). Більшість населення працює у сфері послуг (роздрібна торгівля, банківський сектор, охорона здоров’я, освіта і туризм). Особливо розвинутий сектор послуг туризму, від якого походять 80 % ВВП, і приватний банківський сектор.

Промисловість

Основні галузі промисловості: харчова, тютюнова, деревообробна (меблева), гідроенергетика, ремонт побутової техніки, ремісництво. Продукти харчування виготовляють міжнародні компанії, в основному з Іспанії та Франції. Компанія КАДІ (CADI) з місцевої сировини виробляє молоко, масло, сир. Дочірня «Оліана» [«Oliana»; головне підприємство «Телець» (Taurus)], розміщена на півдні Андорри, спеціалізується на ремонті побутової техніки. Компанія «Гелітранс Піренеї» («Helitrans Pyrenées», Іспанія) будує лінії електропередач і антен електронного звʼязку. Уряд Андорри спільно з регіональною радою Нової Аквітанії (Франція) підписав програму з переробки текстильних відходів шляхом створення установки з виробництва ізоляційного матеріалу.

Андорра — енергозалежна країна, в якій виробляється третина необхідної електроенергії. Електроенергію виробляють ТЕС (61,3%), ГЕС (23,3%). В Андоррі працює одна енергетична компанія «Електропотужності Андорри», ФЕДА («Forces Électriques dʼAndorra», FEDA). Подолання енергозалежності від сусідніх держав здійснюється через нову національну енергетичну політику, шляхом побудови міні-ГЕС. В лютому 2017 випробувано і введено в експлуатацію першу міні-ГЕС (наз. FEDA Ecoterm) потужністю 500 кВт біля селища Сольдеу.

Сільське господарство

Розвиток сільського господарства обмежується малими площами орних земель (4 %). Продукція: тютюн, картопля, овочі, ячмінь і жито. Більша частина продукції рослинництва імпортується. Основним джерелом доходів в сільському господарстві є вирощування тютюну та його переробка. Розвинене пасовищно-стійлове вівчарство. Також розводять свиней і велику рогату худобу.

Сфера послуг

Головне джерело доходів Андорри — туризм і безмитна торгівля. Кількість туристів (2016, оцінка) — 8 млн осіб. Близько 65 % приїжджають на день за дешевими товарами.

Андорра — гірськолижний центр загальноєвропейського значення. Відповідні курорти зосереджені у районі Грандваліра.

В Андоррі розташований термальний комплекс Кальдеа, один із найбільших у Європі.

Транспорт

Основний вид транспорту — автомобільний. Є регулярне автомобільне сполучення між Андоррою та містами Барселоною, Жероною, Леридою, Тулузою. Автошляхи проходять через високогірні перевали й тунелі.

Є спеціальний аеропорт Андорра-Ла-Сеу-д'Уржель, розташований за 12 км від Андорри. З 2015 фінансується спільно урядами Андорри та Каталонії.

На 2019 регулярних і чартерних рейсів не приймає.

Пасажири прибувають до Андорри з м. Барселони, рідше з м. Тулузи. Найближча залізнична станція — Латур-де-Кароль у Франції, за 76 км від Андорри.

Місцевий транспорт — автобуси. До гірськолижного центру на плато Енкамп веде канатна дорога (6 км).

З метою збереження рекреаційних туристичних зон від 2016 уряд Андорри стимулює розвиток електромобільного транспорту. Для цього передбачено кожному покупцю електромобіля компенсацію в розмірі 8 000 євро, і 2 000 євро для купівлі електромотоциклів, на придбання гібридних транспортних засобів — 4 000 євро. Удосконалюється інфраструктура для підзарядки електромобілів, встановлено споживачам безкоштовну підзарядку протягом перших 2 год. Добре розвинута мережа телекомунікацій та інтернет-хостингу.

Торгівля

Експорт становить 70 млн дол. США (2012). Серед товарів — тютюн, меблі, електротовари, парфуми, алкоголь. Країни-партнери на 2012: Іспанія (58 %), Франція (34 %) та ін. Імпорт — 1,43 млрд дол. США (2012). Основні товари: харчі, паливо, електрика. Країни-партнери на 2012: Іспанія (48 %), Франція (35 %).

Зв'язок

Працює одна телекомунікаційна компанія «Андорра Телеком» («Andorra Telecom»). Кількість мобільних телефонів (2015) — 38,8 тис. (45 одиниць на 100 осіб), інтернет-користувачів (2015) — 83 тис. (96,9 %).

Освіта і наука

Історично в Андоррі сформувалися три системи безперервної освіти: андоррська, французька, іспанська. Вони є складниками національної системи освіти Андорри. Координація та забезпечення діяльності іспанських і французьких шкіл в Андоррі здійснюється згідно з угодами зі співпраці в галузі освіти з Францією (2004) та Іспанією (2007). Рівень грамотності населення — близько 100 % (2015).

Андоррська система освіти має 4 рівні: дошкільна, початкова, середня, повна середня. 1-й рівень — дошкільна освіта (діти віком від 2,5 років) базується на системі педагогічного виховання Монтессорі; 2-й рівень — початкова школа (від 6 років) поділяється на 3 цикли: 1-й — для дітей віком 6–8 років, 2-й — для дітей віком 8–10 років, 3-й — для дітей 10–12 років. Починаючи з 3-го циклу учні розподіляються в класи за віком, вводяться система оцінювання та додаткові предмети, орієнтовані на практичне застосування знань. 3-й рівень — середня школа (від 12 років). 4-й рівень (необов’язковий) — повна середня освіта (ліцей, диплом бакалавра) або за вибором професійне навчання (колеж, з 16 років) тривалістю 2 роки. Базова освіта за будь-якою системою є безкоштовною та обов’язковою. Повна середня освіта надає право вступу до закладу вищої освіти. Іспанська та французька системи ідентичні системам освіти Франції та Іспанії. Серед особливостей — додаткове вивчення каталанської, англійської мови, а також культури Андорри.

Єдиним державним університетом є Університет Андорри (засн. 1997, розташований у парафії Сант-Жулія-де-Лорія), до складу якого входять колежі охорони здоров’я і освіти; бізнесу й технологій; дистанційного і безперервного навчання. при університеті діють науково-дослідницькі групи: дослідження проблем мови, освіти, фінансів та економічної діяльності, охорони здоров’я і медичного обслуговування.

Культура

Культура Андорри є частиною культури каталонських країн. На неї особливо вплинули традиції сусідньої Іспанії та її провінцій: Каталонії, Валенсії, Арагона.

Серед музеїв Андорри — Каса-де-ла-Валь (середньовічна фортеця), Дім-музей сім’ї Арені-Пландоліт (на території маєтку розташовані національний концертний зал і Зоологічний музей). Також діють музеї автомобілів, мотоциклів, електрики, коміксів, парфумерії, пошти, тютюну, мікромініатюри (експонує роботи українця М. Сядристого), православної іконографії (в експозиції, напр., представлені православні ікони 15–19 ст. з України).

Найбільшим книгосховищем Андорри є Національна бібліотека в столиці. Станом на 2015 лише 1 об’єкт внесено до списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — Мадріу-Перафіта-Кларор долина (2004, розширено 2006), 2 об’єкти — у списку кандидатів: історичні пам’ятки м. Санта-Колома та романська храми Андорри (обидва — з 1999).

Релігія

Державної релігії немає. Конституція Андорри передбачає свободу віросповідання і визнає особливі відносини з Римо-католицькою церквою. Близько 90% населення країни — католики. Святою покровителькою Андорри вважається Богоматір Мерічельська.

Є представники інших християнських конфесій: Англіканської та Новоапостольної церков, Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів і свідків Єгови. Мусульманська громада переважно складається із північноафриканських іммігрантів. Є також невеликі громади індуїстів і бахаїв (див. Індуїзм, Бахаїзм).

Преса, радіо, телебачення

У країні виходять три національні газети каталанською мовою — «Діарі Д’Андорра» («Diari D’Andorra»), «Ель Періодік» («El Periòdic»), «Бон Діа» («Bon Dia») та кілька місцевих газет.

«Національна телекомунікаційна компанія Андорри», СТА («Servei de telecomunicacions d’Andorra», STA) — єдина компанія, що керує національною мережею цифрового телебачення і радіо, стаціонарного і мобільного зв’язку, а також Інтернету. Єдиний телеканал Андорри — «Радіо і телебачення Андорри», РТВА («Ràdio i Televisió d’Andorra», RTVA).

Радіокомпанії «Національне радіо Андорри» («Radio Nacional d’Andorra») належать дві радіостанції: «Радіо Андорри» («Radio Andorra») та «Андоррська музика» («Andorra Música»). Крім того, у цифровому форматі доступні іспанські та французькі телеканали та радіостанції.

Література

До 20 ст. Андорра не мала власної літератури. Її культурне життя було й залишається тісно пов’язаним із Каталонією. Сучасна література Андорри створюється здебільшого каталанською мовою, однак окремі літератори пишуть також іспанською. Найпомітнішим поетом і публіцистом у сер. 20 ст. був Россенд Марсоль Клуа (псевдонім — Сікоріс; 1922–2006), уродженець Андорри, який почав літературну і журналістську кар’єру в м. Барселоні, однак 1940 був змушений повернутися до Андорри через опозицію до режиму Ф. Франко. Автор кількох поетичних збірок. У 2-й пол. 20 ст. почав літературну діяльність каталансько- та іспаномовний письменник А. Сальвадо (нар. 1951), який працює в жанрі дитячої літератури й історичного роману. Жанр короткого оповідання й новели представлено творами письменниці П. Бургес Монсеррат (нар. 1958). У жанрі великої прози помітне місце посіли твори політичного діяча й дипломата Ж. Міновеса (нар. 1969, у різний час обіймав різні посади в уряді Андорри, зокрема був міністром іноземних справ і міністром зі зв’язків із громадськістю, а також представником Андорри в ООН). Найзначніший його твір — роман «Століття пам’яті» («Segles de Memòria»; 1989).

Архітектура

В архітектурі Андорри відчутний вплив сусідніх країн (Іспанії та Франції), однак виявляється і власна ідентичність. Панування романського стилю тут тривало довше, ніж в іших. країнах Європи. Найстаріші церкви Андорри побудовані в 11–12 ст., невисокі, вирізняються простотою й гармонією з природою. Серед пам'яток: церква Сант-Жоан-де-Каселлес (11–12 ст.) і церква Сант-Серні (побудована 1758–1768 на місці церкви 11 ст.), церква Святої Богоматері Мерічельської (остання новобудова датується 1976), усі — у м. Канільйо; церква Святої Евлалії (11 ст., остання перебудова 1924), м. Енкамп; церква Сант-Марі-де-Кортинада (12 ст., перебудована у 17–18 ст.) тощо. Серед інших споруд: історичний комплекс Ле Бон (церква Сент-Рома, будинок-фортеця, рів та обвідний канал) у м. Енкамп, Будинок Долин (Каза-де-ла-Валль; приміщення, де 1702–2011 відбувалися засідання парламенту Андорри), мости Ла Марґінеда (15 ст.; довжина 33 м) і Сант-Антоні-де-ла-Грелла (побудовані за часів середньовіччя; довжина 21,2 м) через р. Валіра.

У 20 ст. відбулися зміни у традиційній архітектурі. З’явилися будинки в стилі модерн: Каза дель руссос (1919; архітектор С. Мартінелл) у м. Санта-Колома, Каза-ла-Крус (1940; архітектор Ж. Пуч-і-Кадафалк) у містечку Ескальдес. У містах Андорри є споруди сучасної архітектури в новаторському дусі й авангардному стилі: оздоровчий комплекс Кальдеа у м. Андорра-ла-Вельї (1994, за проектом архітектора Ж.-М. Руольса, Франція; найбільший у Південній Європі, площею понад 30 тис. м2), Паризький міст (2005; довжина 45 м; за проектами інженерів Л. Фернандеса Трояно і Г. Аюсо Кальє).

Мистецтво

Образотворче мистецтво

З-поміж провідних митців А. Ж. Віладомат — скульптор, який після громадянської війни в Іспанії переїхав до Андорри. Зазвичай працював із каменем, його роботи були представлені на численних світових виставках. Після смерті скульптора (1989) на його честь засновано музей («Viladomat Museum»), де представлено 250 скульптур.

1991 в Андоррі ініційована програма підтримки сучасної скульптури. Серед сучасних скульпторів і художників — А. Кальвенте, учасник багатьох міжнародних виставок (автор скульптури «Данина поваги Хосе Рісалю», 2012 та ін.), Роке (представник залізної скульптури), Ж. Андрі (автор інсталяції «Спільна душа», 2014 тощо).

Музика

Традиційна народна музика завжди відігравала важливу роль у житті населення Андорри, вона виконувалася на різноманітних фестивалях, особливо як супровід для таких танців, як-от сардана та марратхі. Має спільні риси з музикою сусідніх регіонів Франції та Іспанії. Андорра відома як країна з насиченими музичними програмами, які підтримує міністерство культури. Серед них: Міжнародний фестиваль ім. Нарсісо Єпеса, започаткований 1983 серіями концертів класичної музики. Широку популярність у Європі мають Національний хор хлопчиків Андорри (засновано 1991) і Національний оркестр класичної музики Андорри (1992). Серед виконавців класичной музики, які здобули світову славу — скрипаль Ж. Кларет і віолончеліст Л. Кларет (1977 перший лауреат Міжнародного конкурсу віолончелістів М. Ростроповича, 1976 переможець конкурсу П. Казальса).

Серед найвідоміших музичних колективів — метал-гурт «Персефон» («Persefone»). Представники Андорри 2004–2009 брали участь у конкурсі пісні «Євробачення» (зокрема 2005 у м. Києві), але не проходили до фіналу.

Театр

2007 за ініціативи уряду країни було засновано Національний театр Андорри. Першою виставою став «Трамвай бажання» драматурга та письменника Т. Вільямса (США). Серед сучасних акторів Андорри — М. Картес, Р. Касамажор, І. Ферріс.

Спорт

1971 в Андоррі створено Національний олімпійський комітет. 1975 Андорра була прийнята до Міжнародного олімпійського комітету. Спортсмени Андорри беруть участь у всіх Літніх та Зимових Олімпійських іграх від 1976, олімпійських медалей не завойовували. Андоррці беруть участь в Іграх малих держав Європи. Найбільше популярні зимові види спорту, а також футбол, легка атлетика, стрільба спортивна, велоспорт, регбі та ін.

Федерація футболу Андорри утворена 1994, перший матч збірної відбувся 13.11.1996 (товариський, проти збірної Естонії, 1:6). У футбольній збірній команді грають як професійні футболісти, так і любителі. Збірна Андорри жодного разу не проходила відбору на Чемпіонати Європи чи світу. Збірні України і Андорри (на 2019) грали між собою 4 рази й щоразу вигравала збірна України.

2014 у м. Андорра-ла-Велья відкрито стадіон «Естаді насьональ д’Андорра» (кат. «Estadi Nacional d’Andorra»; вміщує 3 306 осіб), на якому відбуваються матчі з футболу та регбі. На території Андорри кількаразово проходили етапи велоперегонів «Тур де Франс» і Вуельта Іспанії, а також Пірени (європейських перегонів на собачих запрягах).

Розвинутий гірськолижний спорт. Перша відповідна станція відкрита 1957. Є дві гірськолижні зони — Грандваліра і Вальнорд. В Андоррі відбуваються міжнародні змагання, зокрема етапи Кубку світу з гірськолижного спорту (2016).

Україна та Андорра

Справами українсько-андоррських взаємин керує Посольство України в Іспанії. 24.09.2008 відкрито почесне консульство України в Князівстві Андорра. 2011 делегація Андорри на чолі з міністром туризму Андорри відвідала Україну. Було укладено низку угод про співпрацю в туристичній сфері.

Українська діаспора в Андоррі представлена Спілкою українців Андоррі, заснованою 06.11.2012. За сприяння української діаспори щорічно проводиться Український гірськолижний тиждень в Андоррі.

Додатково

  • Андорра — єдина в світі країна, де державною мовою є каталанська.
  • До прийняття конституції в Андоррі панували норми феодального права. Наприклад, до 1993 жителі Андорри платили співправителям щорічну данину: президенту Франції — 960 франків; Уржельському єпископу — 460 песет, 12 головок сиру, 12 півнів, 12 куріпок, 6 окороків.

Література

  1. Ольгин Л. Долины Андорры // Вокруг света. 1988. № 12. С. 181.
  2. Правовые системы стран мира / Под ред. А. Я. Сухарева. 3-е изд., перераб. и доп. Москва : Норма, 2003. 976 с.
  3. Viadier R. LʼAndorre du IX au XIV siècle: montagne, féodalité et communautés. Toulouse : Presses universitaires du Mirail, 2003. 440 p.
  4. Дербишайр Дж., Дербишайр Я. Политические системы мира : в 2 т. / Пер. с англ. Москва : Рипол Классик, 2004. Т. 2. 496 с.
  5. Culture of the World. Andorra. Tarrytown : Marchall Cavendish International, 2009. 142 р.
  6. Andorre. Paris : Nouvelles Editions de lʼUniversité, 2017. 240 р.
  7. Andorra: Doing Business and Investing in Andorra Guide: Strategic, Practical Information, Regulations, Contacts. [W. p.] : International Business Publications, 2019. 300 p.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
13.07.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶