Андрій Критський

Візантійська фреска Святого Андрія Критського в церкві Святої Анни в долині Амарі, Крит. Фреска датується 1225 роком і є найстарішою на Криті

Андрíй Кри́тський (Андрей Критський; грец. Ανδρέας Κρήτης; 660, м. Дамаск, тепер Сирія — 4.07.712, за іншими джерелами — 726 або 740, о. Лесбос, Греція) — богослов, проповідник, автор поетичних духовних гімнів, церковний діяч, християнський святий; Візантія.

Андрій Критський

(Ανδρέας Κρήτης)

Народження 660
Місце народження Дамаск
Смерть 712
Місце смерті Лесбос
Напрями діяльності богослов'я, релігія, духовна поезія

Життєпис і діяльність

Народився в м. Дамаску в християнській родині. Згідно з переказами, до 7 років не розмовляв; зцілився від німоти після прийняття причастя. Відтоді заглибився в церковну книжність. У 14 років постригся в ченці у монастир в м. Єрусалимі. Брав участь у VІ Вселенському соборі (680–681). За правління Юстиніана ІІ був поставлений архієпископом м. Гортини (о. Крит). Помер на о. Лесбос.

Андрій Критський ввів до візантійського літургійного тексту низку об’єднаних спільною тематикою пісень; вважається засновником канону як літургійного жанру. Найвідоміший канон Андрія Критського — Великий покаянний (спокутний) — налічує бл. 250 віршів і є найбільшим з усіх богослужбових канонів. Через ліричне переживання він наближує до вірянина образи та події Старого й Нового Завітів.

Авторству Андрія Критського приписують сукупно бл. 70 канонів, зокрема — на головні церковні свята (Різдво Христове, Богоявлення, Стрітення Господнє, Благовіщення, Вербну неділю, Пасху, Преображення, Різдво Пресвятої Богородиці, Зачаття святої Анни, Різдво Іоанна Предтечі, Відсічення голови Івана Хрестителя та ін.).

Пам’ять св. Андрія, архієпископа Критського, відзначається православними 4 липня за юліанським календарем, 17 липня — за новоюліанським та григоріанським.

Твори

Великий канон Андрея Критського з поясненнями. Служба у перший і п’ятий тиждень Великого посту / Пер. з церковнослов. Л. Петрович; поясн. до тексту Є. Колядюк. Львів : Монастир Свято-Іванівська Лавра; Свічадо, 2004. 269 с.

Література

  1. Кириллин В. М. «Великий покаянный канон» святителя Андрея, архиепископа Критского, в древнерусской переработке // Древняя Русь. Вопросы медиевистики. 2003. № 3 (13). С. 79–94.
  2. Великий покаянний канон Андрея Критського. URL: http://ktds.org.ua/news/our/velykyi-pokayannyi-kanon-andreya-krytskogo/.

Автор ВУЕ

О. О. Задоянчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Задоянчук О. О. Андрій Критський // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Андрій Критський (дата звернення: 9.05.2024).


Оприлюднено


Оприлюднено:
04.09.2019

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶