Антоній Падуанський
Антóній Падуáнський (Антоній Падевський, Антоній Лісабонський; італ. Sant’António da Pádova; справжні прізвище та ім’я — Фернандо де Буйон; 15.08.1195, м. Лісабон, Португалія — 13.06.1231, монастир св. Клари в м-ку Арчеллі, поблизу м. Падуї, тепер обл. Венето, Італія) — релігійний діяч, монах-францисканець, богослов, проповідник, святий Католицької церкви.
|
Антоній Падуанський (Sant’António da Pádova) | |
|---|---|
| Справжнє ім’я | Фернандо |
| Справжнє прізвище | де Буйон |
| Народження | 15.08.1195 |
| Місце народження | Лісабон (місто) |
| Смерть | 13.06.1231 |
| Місце смерті | монастир св. Клари в м-ку Арчеллі |
| Місце діяльності | Африка, Італія, Франція |
| Традиція/школа | францисканці |
Життєпис
Фернандо де Буйон народився у знатній сім’ї, здобув прекрасну освіту. 1210 став послушником у монастирі августинців (див. Августинський орден) у м. Лісабоні, вивчав теологію. 1220 приєднався до ордена францисканців, прийняв постриг під ім’ям Антонія (на честь Антонія Великого). Під враженням від подвижництва п’яти францисканців, замучених арабами за проповідь Ісуса Христа, полишив спокійне життя у монастирі та відплив до Африки проповідувати Євангеліє мусульманам. Місія не відбулася: захворівши на малярію, Антоній був змушений повернутися (1221). На зворотному шляху через шторм корабель пристав до о. Сицилії. Звідти Антоній рушив до Італії, де випросив посаду проповідника в глушині.
Був присутнім на генеральному капітулі (т. з. Капітулі Рогожок) ордена францисканців у м. Асизі 30.05.1221, де познайомився зі Франциском Асизьким, отримав від нього особистий дозвіл на проповідь.
Від 1222 почав проповідувати, його публічні промови справляли велике враження на слухачів. 1223–1225 проповідував у різних містах Італії та Франції — осередках єретичних рухів, передусім серед катарів і альбігойців.
1227 призначений провінціалом (очільником монахів) областей Венето та Емілії-Романьї. Обрав м. Падую центром проповідницької діяльності. Завдяки глибокому знанню текстів Святого Письма, патристики та ораторському таланту був призначений лектором у францисканських школах. Став одним із перших організаторів системи освіти в ордені, першим францисканцем-викладачем теології (у Болонському університеті). Таврував пороки, закликав піклуватися про бідних, полемізував з єресями. Набув пошани як проповідник і чудотворець, особливо серед студентів і простолюду.
Антоній уперше запровадив Великий піст із щоденними проповідями. Через багатотисячні натовпи слухачів переніс проповіді на площу. Дійшли дві збірки його проповідей — «Недільні проповіді» («Sermones dominicales», 1227) і «Проповіді на свята» («Sermones festivi», 1228–1229), — які стали першими взірцями власне францисканської літератури.
1230 через хворобу й конфлікти всередині ордена зняв із себе обов’язки провінціала та усамітнився в келії, влаштованій на горіховому дереві. Помер 1231 під час Великого посту, знесилений, дорогою до м. Падуї.
Базові ідеї
- Про безкінечну терплячість Божу.
- Про незборимість Св. Духа.
- Про вбогість духу й чистоту серця як умову Богоспілкування.
- Про блага духовні, які досягаються небагатьма, але стають загальним надбанням.
- Про грошолюбство як форму дияволослужіння.
- Про фальшиве красномовство (багато гарних слів, але мало добрих справ).
Проповіді Св. Антонія, основною темою яких було покаяння, — одна з вершин риторичної майстерності Середньовіччя. Вони демонструють високу культуру диспуту та свідчать, що боротьба з єресями велася не самими лише насильницькими методами.
Визнання
Вважається покровителем міст Лісабона і Падуї, а також мандрівників, студентів, нужденних, помічником у сімейних справах та здобутті втрачених цінностей (зокрема духовних). Вважався патроном м. Турки (тепер Львівська обл., Україна); до 1860-х зображення Антонія Падуанського було на гербовій печатці міста.
Канонізований 30.05.1232. Відзначення пам’яті св. Антонія Падуанського 13 червня. Основні атрибути святого — книга, лілея, вогонь, серце, що палає. 16.01.1946 проголошений Вчителем Церкви. 18 лютого святкується віднайдення нетлінного язика св. Антонія на вшанування його як проповідника.
Від кін. 19 ст. поширився звичай збирати у церквах пожертви для бідних, які називали «хлібом св. Антонія».
У мистецтві його образ закарбовано у творах П. Веронезе «Святий Антоній Падуанський проповідує рибам» (1580–1585), Б. Е. Мурільйо «Видіння Антонія Падуанського» (1656), Донателло «Чудеса святого Антонія» (1447–1450), а також Джотто ді Бондоне, Тиціана, Ф. де Сурбарана та ін.
Додатково
У середньовіччі був одним із найшанованіших святих Католицької церкви. Легенди про його чудеса насичені фольклорністю (напр., про величезний дзвін, пронесений на маленькій паличці за плечима; проповідь не березі моря, яку збираються послухати риби тощо). Євангельська простота перших свідоцтв про місіонерство та проповідництво Антонія в наступних століттях помітно поступилися образу святого-чудотворця.
Переказ про усміхнену дитину. яку бачили біля келії святого, стала основою популярного іконографічного зображення Антонія, причому дитя осмислювалося як явлення Ісуса Христа.
Твори
- Sermones dominicales et festivi: ad fidem codicum recogniti : in 3 vol. / Ed. by B. Costa, L. Frasson, I. Liusetto. Patavii : Edizioni Messagero, 1979.
- Проповеди / Вступ. ст., ред., пер. и коммент. В. Л. Задворного. Москва : Издательство Францисканцев, 1997. 400 с.
Література
- Задворный В. Л. Жизнь и сочинения св. Антония Падуанского // Св. Антоний Падуанский. Проповеди / Вступ. ст., ред., пер. и коммент. В. Л. Задворного. Москва : Издательство Францисканцев, 1997. С. 6–38.
- Хунерманн В. Св. Антоний Падуанский / Пер. с нем. О. Останчук. 2-е изд., испр. и доп. Москва : Издательство Францисканцев, 2004. 280 с.
- Самарина М. С. Антоний Падуанский в литературе Средневековья: персонаж и автор // Вестник Санкт-Петербургского университета. Язык и литература. 2013. № 4. С. 19–24.
- Andergassen L. L´iconografia di Sant´Antonio di Padova dal XIII al XVI secolo in Italia. Padova : Centro Studi Antoniani, 2016. 641 р.
- Червінська Р. Чуда святих. Львів : Свічадо, 2018. 144 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Чікарькова М. Ю. Антоній Падуанський // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антоній Падуанський (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.05.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
