Бахмутська фортеця
Бахму́тська форте́ця — пам’ятка фортифікаційної архітектури м. Бахмута Донецької області, Україна.
Історична довідка
Перші козацькі укріплення на терені м. Бахмута збудовано на зламі 17–18 ст., пов’язані з солеварним промислом. У 1704 обабіч р. Бахмутки була земляна фортеця, огороджена дубовим частоколом з двома брамами. У ній містилися каплиця, митниця, ратуша, склади, кузні, а також 54 козацькі двори. 1708 фортеця стала одним із осередків Булавінського повстання 1707–1709. За підтримку місцевими козаками запорожців, які брали участь у бойових діях проти московського війська, московське військо під командою бригадира Ф. Шидловського (1677–1719; тепер Росія) 1708 знищило місто. 1709 м. Бахмут відвідав московський цар Петро І і наказав відновити тут соляний промисел. Для його захисту 1710 на місці зруйнованої козацької фортеці під керівництвом князя Д. Кольцова-Масальського (1682–1718; тепер Росія) збудовано велику земляну фортецю бастіонного типу. Як і попередня, вона розташовувалася на теренах обох берегів р. Бахмутки. У плані це була неправильна трапеція розмірами 1 100 м із заходу на схід і 935 м із півночі на південь.
Як свідчить план Бахмута 1742, у південній частині укріплення на березі річки влаштували неправильної форми цитадель (так званий штерншанець), оточену реданним (див. Редан) валом. На її території містилися будинки військової адміністрації, залоги (гарнізону), скарбниця, порохівня і соляні комори. З трьох боків велику фортецю захищав земляний оборонний вал із палісадом. Земляні вали доповнювали рови, у які надходила вода з р. Бахмутки. Фортеця витримала татарські напади 1719, 1723–1729. У 1730-х Бахмутська фортеця ввійшла до складу оборонної Української лінії, яка захищала Південь України на лівобережжі р. Дніпра.
1748 фортеця стала центром Бахмутського кінного козацького полку, а 1753–1764 ― головним укріпленням і адміністративним центром регіону Словʼяносербії. Після завоювання Криму (1783) Російською імперією, Бахмутська фортеця втратила військове значення, її було ліквідовано.
Характеристика
На 2022 у ландшафті й розпланувальній мережі історичного центру міста добре простежувалися колишні фортечні вали ― уздовж вулиць Першотравневої, Радянської, провулків Першого, Другого Партизанських, Красного (стара назва останнього провулку ― Кріпосний). Ці топографічні залишки укріплень зазнали руйнувань унаслідок боїв 2022–2023 (див. Російсько-українська війна).
Значення
Бахмутська фортеця є комплексною пам’яткою містобудування, історії та археології, що потребує дослідження й захисту від подальших руйнувань.
Джерела
- Ласковский Ф. Материалы для истории инженерного искусства в России : в 3 ч. Санкт-Петербург : Типография Императорской академии наук, 1865. Ч. 3. С. 55.
Література
- Кравець Д. Бахмутська фортеця // Пам'ятки України. 2009. № 1. С. 82–87.
- Вечерський В. В. Фортеці й замки України. Київ : Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень, 2011. С. 275–276.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Бахмутська фортеця // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бахмутська фортеця (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.07.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
