Берест, Олексій Прокопович
Бе́рест, Олексі́й Проко́пович (09.03.1921, с. Горяйстівка, тепер Охтирського району Сумської області, Україна — 04.11.1970, м. Ростов-на-Дону, тепер РФ) — військовослужбовець, учасник Другої світової війни, командир групи, яка встановила Прапор Перемоги на даху будівлі німецького Рейхстагу, Герой України (2005).
|
Берест, Олексій Прокопович | |
|---|---|
| Народження | 09.03.1921 |
| Місце народження | Горяйстівка |
| Смерть | 04.11.1970 |
| Місце смерті | Ростов-на-Дону |
| Напрями діяльності | Військова справа |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Відзнаки | Герой України |
| Ордени | Червоного Прапора, Червоної Зірки, Вітчизняної війни I ступеня |
Зміст
Життєпис
Батьки були селянами. Внаслідок Голодомору 1932–1933 в 11 років залишився круглим сиротою, деякий час перебував у дитячому будинку (Див. Будинок дитини). Навчався в семирічній школі. Від 1937 працював трактористом, постачальником-експедитором на заводі № 183 в м. Харкові. У жовтні 1939 записався добровольцем у Червону армію, у складі 2-го полку зв’язку Ленінградського округу брав участь у радянсько-фінській війні 1940. З початком німецько-радянської війни 1941–1945 продовжив службу зв’язківцем, від 1942 — командир відділення.
Упродовж грудня 1943 — вересня 1944 навчався в Ленінградському військово-політичному училищі, отримав звання лейтенанта та був призначений заступником з політчастини командира батальйону 756-го стрілецького полку 150-ї стрілецької дивізії. Брав участь у боях за визволення Польщі, а також у Вісло-Одерській наступальній операції 1945 та Берлінській наступальній операції 1945.
У квітні 1945 війська Першого Білоруського фронту штурмували м. Берлін і впритул підійшли до урядового кварталу. Постало питання про встановлення «Прапору Перемоги» як символу перемоги над нацистською Німеччиною, на будівлі Рейхстагу. 30.04.1945 лейтенант Берест отримав відповідний наказ капітана 1-го стрілецького батальйону С. Неустроєва (1922; тепер Росія — 1998; Україна). Близько четвертої години ранку 01.05.1945 Берест, сержант М. Єгоров (1923–1975; тепер Росія) і молодший сержант М. Кантарія (1920; тепер Грузія — 1993; Росія), за підтримки автоматників роти старшого сержанта І. Сьянова (1905; тепер Казахстан — 1988; тепер Росія), закріпили стяг 756-го полку на бронзовій скульптурі кінного лицаря-герольда над східним фасадом Рейхстагу. Наступного дня прапор перенесено на купол будівлі.
Уночі 02.05.1945 за наказом командування Берест, переодягнувшись у форму полковника Радянської армії, проводив перемовини із залишками гарнізону Рейхстагу про їхню капітуляцію.
1946 командування представило офіцерів і сержантів, які піднімали Прапор Перемоги над Рейхстагом, до звання Героя Радянського Союзу. Береста викреслили з нагородного списку, надалі офіційна радянська пропаганда не згадувала про його участь у цій акції.
Після закінчення Другої світової війни був партійним організатором, секретарем партійного бюро, заступником начальника з політчастини в підрозділах Радянської армії. 1948 звільнився зі служби, працював за різними цивільними спеціальностями в м. Ростові-на-Дону.
1953 працював завідувачем райвідділу кінофікації. Був звинувачений у збитках на 5,5 тисяч карбованців та засуджений до 10 років позбавлення волі засланий до концтабору (по амністії термін був скорочений вдвічі). 1955 амністовано й реабілітовано.
Після повернення з таборів працював на робітником у сталеливарному цеху на заводі «Ростсільмаш» (виготовлення сільськогосподарської техніки).
03.11.1970 врятував життя незнайомій п’ятирічній дівчинці, витягнувши її з-під коліс швидкого поїзда на залізничному роз’їзді в м. Ростові-на-Дону. Сам при цьому отримав травми, несумісні з життям. Помер наступного дня в лікарні.
Похований у м. Ростові-на-Дону.
Нагороди
Кавалер орденів: Червоного Прапора (22.08.1946), Червоної Зірки (18.03.1945), Вітчизняної війни I ступеня (19.05.1945).
06.05.2005 Указом Президента України В. Ющенка присвоєно звання Герой України (посмертно).
Ушанування пам’яті
Іменем Береста названо площі та вулиці в містах Ростові-на-Дону, Вінниці, Києві, Кременчуці, Кривому Розі, Овручі, Сумах, а також у с. Покровському (Ростовська область, Росія).
Скульптури та погруддя героя встановлено в містах Охтирці (25.08.2005), Ростові-на-Дону (06.05.2016), Москві (30.04.2015).
Образ героя відтворено в 5-й серії кіноепопеї «Звільнення» (1968–1972).
1971 знято документальний фільм «Олексій Берест».
Додатково
У СРСР та в Російській Федерації «Прапором Перемоги» називають стяг політвідділу 3-ї ударної армії, який однак ніколи не був на будівлі Рейхстагу. У сучасній Росії побутує культ «Прапору Перемоги», неправдива інформація та численні міфи про цей символ активно використовують для просування імперської політики, зокрема в сучасній російсько-українській війні.
Береста кілька разів представляли до нагородження званням Героя Радянського Союзу. Уперше 03.08.1946. Удруге — 06.05.1992 за поданням політичної організації «Постійна Президія З’їзду народних депутатів СССР». Утретє — 31.10.1999 за поданням Міністерства оборони Російської Федерації.
Джерела
- Про присвоєння О. Бересту звання Герой України: Указ Президента України № 753/2005 від 06 травня 2005 р. // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753/2005#Text
Література
- Левченко О. Повернення із забуття // Обрій–ПІБ. 2005. URL: https://web.archive.org/web/20080622151413/http://www.obriy.pib.com.ua/2005/31_05/02.shtml
- Зятьєв С. Серед тих, хто піднімав над Рейхстагом Прапор Перемоги, був і українець Олексій Берест — молодший лейтенант, заступник командира батальйону // Демократична Україна. 2015. URL: http://www.dua.com.ua/memory/item/1440-70-rokiv-peremogi.html
- Білінський В. «Полковник» Олексій Берест // Україна-Русь : у 3 кн. Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2017. Кн. 3: Українська звитяга. С. 294–303.
- Пономаренко А. П. Прапор Перемоги. Ігри для дорослих. Київ : Видавництво «Український пріоритет», 2019. 448 с.
Автор
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Берест, Олексій Прокопович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Берест, Олексій Прокопович (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.04.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
