Бородянка
Бородя́нка — селище міського типу Бучанського району Київської області, Україна.
Центр Бородянської селищної об’єднаної територіальної громади (ОТГ; 23.12.2018), місто (від 2024).
Від 17.07.2020 — у складі Бучанського району.
|
Бородянка | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Київська область |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 12,9 |
| Територія (кв.км.) | 16 |
Зміст
Географічне положення
Розташовано на лівому березі р. Здвиж (притока р. Тетерева).
Відстань до м. Києва — 55 км.
Територія — 16 км2.
Історична довідка
Походження назви селища невідоме. У період Давньої Русі на території сучасної Бородянки було поселення Козятичі (писемна згадка 1190). Під час нападу монголо-татар 1240 знищене, згодом відбудоване.
Від 1362 Київську землю приєднано до Великого князівства Литовського, Бородянський маєток належав Київській митрополичій кафедрі та монастирям.
Уперше назва «Бородянка» згадується у грамоті польського короля (1509), якою підтверджується право шляхтичів Макаревичів на володіння містечком.
У 1650-х Бородянка з прилеглими селами належала гетьманові І. Виговському. У 1660, після втрати ним гетьманства (1659), передана у власність Михайлівського Золотоверхого монастиря. Оскільки монастир знаходився в м. Києві, на підконтрольній Московському царству території, а Бородянка — на території, підконтрольній Речі Посполитій, польська адміністрація не визнала прав монастиря на містечко і прилеглі села. З 2 пол. 17 ст. до середини 19 ст. вона перебувала у власності різних польських магнатських родин (Потоцькі, Моршковські, Савицькі, Понятовські).
Від 1793 Бородянка відійшла (див. Поділи Польщі) до складу Російської імперії, зберігала статус власницького містечка. Після Польського повстання 1863 вилучено з магнатських угідь. 1866 утворено Бородянську волость. 1877 відкрито однокласну церковно-парафіяльну школу.
На початку 20 ст. в містечку було 469 дворів, 2850 осіб. Працювали земська лікарня, поштова станція, аптека, школа, сільський банк, позикове товариство, 16 магазинів та лавок, щомісяця відбувався одноденний ярмарок.
У лютому 1918 містечко короткочасно зайняла Червона гвардія. У березні відновлено владу УНР. 1919–1920 містечко кількаразово переходило під владу різних протиборчих сторін (війська УНР, війська А. Денікіна, Червона армія). 1920 остаточно встановлено радянську владу. У цей час створено низку кооперативів, відновлено діяльність деяких створених раніше кооперативів, засновано комуну «Праця» (1922), сільську бібліотеку (1923), пізніше створено 2 колгоспи (1930). З 1925 Бородянка втратила статус містечка, переведена до категорії сіл.
У Бородянці проводили політику розкуркулення — 30 родин 1929–1930 виселено за межі УСРР. Зафіксовано жертв Голодомору (точна кількість не відома), яких масово ховали на місцевому цвинтарі.
1932 Бородянка — районний центр, більшість населення складали селяни.
У 1930-ті відкрито школу медсестер, будинок культури, діяли семирічна та середня школи.
Під час Другої світової війни місто окуповано (див. Окупація) німецькою армією (24.08.1941–08.11.1943). Серед мешканців було 50 остарбайтерів; воювало 795 (з них загинуло 240 осіб).
1957 отримала статус селища міського типу.
У 1970-х відкрили триповерхову середню школу (1971), професійно-технічне училище, молокозавод. 1970 проживало 5 110 осіб.
1974 — початок будівництва філії Київського заводу «Червоний екскаватор», розпочато масштабне будівництво багатоповерхових житлових будинків для його працівників, триповерхову школу (1985).
1986 після аварії на Чорнобильській АЕС Бородянський район віднесено до зони посиленого радіоактивного контролю.
1987 с. Шевченкове включено у смугу смт Бородянка.
На початку 1990-х відбулося розпаювання колгоспів. На базі колгоспу імені Леніна створено агрофірму «Відродження», що сприяла будівництву житлового масиву для колгоспників. У Бородянці працювало 200 організацій та підприємств усіх форм власності.
2012 затверджено герб і прапор селища.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну (24.02.2022) на території селища відбувалися бойові дії. 26.02.–31.03.2022 селище перебувало під російською окупацією.
Населення
Загальна кількість населення — 12 952 особи (2019, оцінка). Населення зменшується.
За віковими групами (2019, оцінка; осіб): до 5 років — 835, 6–17 років — 1545, 18–35 років — 2380, 36–55 років — 7126, старші 55 років — 3446.
Клімат
Клімат помірно континентальний з досить теплим літом та помірно м’якою зимою.
Середня температура січня — -6 °С, липня — +18,5 °С, річна — +7,1 °С. Середньорічна кількість опадів — 645 мм. Середньорічна відносна вологість повітря — 75 %. Зі сніговим покривом — 93 дні; із градом, пиловими бурями — 1 день.
Господарство
Основні промислові підприємства: товариства з обмеженою відповідальністю «Баліс» (2001; консервування риби, ракоподібних і молюсків), «Алюпол» (2004; виробництво алюмінію).
Розвивається аграрний комплекс, займаються змішаним виробництвом сільськогосподарської продукції та виробництвом продукції тваринництва: приватне сільськогосподарське підприємство «Колос» (від 1990 — на базі агрофірми «Відродження»), виробничо-комерційна фірма «Агропродресурси» (1997), фермерське господарство «ВЕАЛ ВТ» (2015). Приватне акціонерне товариство «АС» (обласний авіаційний центр) надає широкий спектр авіаційних послуг.
Станом на 2021 загальна кількість діючих фізичних осіб підприємців на території Бородянської ОТГ становить 2448 одиниць, юридичних осіб — 1490 одиниць. Сума надходжень до місцевого бюджету Бородянської ОТГ податку та збору на доходи фізичних осіб станом на 2021 — 55 713,3 тисячі грн.
Сфера послуг
Діють Бородянський центр первинної медико-санітарної допомоги, Бородянська центральна районна лікарня (на 200 ліжок), Бородянський психоневрологічний інтернат із геріатричним відділенням.
У селищі наявні продовольчі та непродовольчі магазини, ресторани, кафе, аптеки, побутові заклади. Працюють об’єкти ринкового господарства («Вокзальний», «Універмаг», «Дока»).
На території Бородянської ОТГ наявна мережа туристичних локацій: музей, аеродром, курган Гореваха (Мар’ян курган, Тиван; приблизно 2 тисячоліття до н. е.); городище на р. Таль поблизу с. Мирчі; курган поблизу Будинку-інтернату на східній околиці (див. Польське повстання 1863).
Громада має потенціал для розвитку зеленого туризму.
Транспорт
Аеродром «Бородянка» засновано 1936 як військовий, згодом використовували як резервний для стратегічної авіації. Від 1993 внесено до Державного реєстру цивільних аеродромів України (клас «Д»).
На околиці селища розташовано залізничну станцію Бородянка Південно-Західної залізниці (1902).
Територію громади перетинає міжнародна автомобільна дорога М-07 Київ — Ковель — Ягодин, що збігається з європейським маршрутом Е373.
Наука, освіта, культура
У селищі функціонують заклади освіти: Бородянський академічний ліцей, 1 спеціалізований загальноосвітній заклад (І–ІІІ ступенів), 1 загальноосвітня школа (І–ІІ ступенів), 3 дошкільні навчальні заклади, Бородянський професійний аграрний ліцей (від 1963, від 2005 — теперішня назва).
Позашкільна освіта: Бородянська дитячо-юнацька спортивна школа, Бородянський початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад (дитяча музична школа).
Культурно-просвітницьку діяльність провадять:
- Бородянський палац культури імені Т. Г. Шевченка (має дві зали: велику на 650, малу — на 250 осіб); на його базі працюють 6 аматорських народних колективів; у будівлі розташовано дитячу бібліотеку;
- Краєзнавчий музей Бородянщини (2016, пошкоджено та пограбовано 2022).
- Бородянська центральна бібліотека (від 1934, сучасна назва — 2021), якій підпорядковано 18 бібліотек-філій та дитяча бібліотека (від 1950).
У селищі відбувається регіональний етнофестиваль «Дерево роду» (від 2017, 2021 — дистанційно).
Діють релігійні громади: Православної церкви України, Української православної церкви (в юрисдикції Московського патріархату), євангельських християн-баптистів, адвентистів сьомого дня, інших конфесій.
Архітектура
1999 на головній площі встановлено погруддя Т. Шевченка (скульптор — М. Міщук), розстріляне 2022 окупантами.
2020 відкрито Стелу пам’яті «Нашим землякам — захисникам України, загиблим у зоні АТО / ООС».
Спорт
Від 2000 функціонує Бородянська дитячо-юнацька спортивна школа.
На території аеродрому «Бородянка» організовують ознайомчі, показові та спортивні стрибки з парашутом (від 2001).
Проводять Міжнародний фестиваль майстрів «Аерошок» (від 2013).
Діють громадські організації «Клуб боксу “Боєць”» (2000), «Хокейний клуб “Зубр”» (2017).
2004 створено футбольний клуб «Бородянка» (срібний призер першості Київської області, 2020).
Російсько-українська війна
Військове вторгнення
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну (24.02.2022) на території селища відбувалися бойові дії. Шлях ворожої армії у напрямку м. Києва пролягав через Бородянку. У селищі не було жодних військових об’єктів, попри це, окупанти знищили значну частину селища обстрілами та бомбардуваннями. 27.02.2022 обстрілів зазнали будівлі адміністрації, аптек, магазинів, приватні будинки. 01–02.03.2022 авіація РФ здійснила бомбардування некерованими авіабомбами ФАБ-500М-62 житлових кварталів. Під час цих авіаційних нальотів загинуло щонайменше 49 осіб. Зруйновано багатоповерхові будинки на вулиці Центральній (вісім із них були зруйновані вщент). Люди опинились під завалами (тіла загиблих почали діставати лише 06.04.2022). До 20.04.2022 з-під завалів дістали тіла 41 загиблого. Згодом виявили ще 300 тіл, які місцеві жителі поховали на подвір’ях, горо́дах, цвинтарі (станом на 06.05.2022). Понад 80 % виявлених жертв мали ознаки насильницької смерті. Рятувальні роботи тривали 2023. Станом на березень 2024 точні дані кількості зниклих безвісти жертв відсутні.
Частину мешканців вдалося евакуювати гуманітарними коридорами вже під час боїв та окупації.
Руйнування в Бородянці стали наймасштабнішими в Київській області. Під російською окупацією селище перетворилося на суцільні руїни. Згідно з аналізом супутникових зображень ООН (травень, 2022) внаслідок бойових дій у Бородянці сильно пошкоджено 52, частково — 60, повністю зруйновано 42 споруди.
Були перебиті три газопроводи, водогін, лінія електропередач, зруйновано трансформаторні підстанції, міст через річку Здвиж, цілеспрямовано знищено вишки зв'язку. Із об’єктів культурної спадщини в Бородянці були пошкоджені краєзнавчий музей, бюст Тараса Шевченка, статуя архангела Михаїла, меморіальна дошка на честь жителів села Раска, вбитих німецькими окупантами під час Другої світової війни.
01.04.2022 Збройні сили України звільнили Бородянку від окупації. Відступаючи, ворог замінував територію населеного пункту. Піротехніки знешкодили близько 800 вибухонебезпечних предметів (станом на 11.04.2022).
Символом стійкості українців у повномасштабній російсько-українській війні стала вціліла шафка з півником (васильківська майоліка) у зруйнованому в березні 2022 авіабомбою будинку у Бородянці.
Меморіалізація
В Бородянці створено Меморіал пам’яті загиблим від російських загарбників. У листопаді 2022 біля нього висадили Калиновий гай, присвячений загиблим захисникам України
Персоналії
Із містом пов’язані життя та діяльність поетеси В. Каменчук (нар. 1956), письменниці Т. Мельниченко (1927–2009; тепер Україна), мисткині О. Угнівенко, учасника російсько-української війни І. Телюка (1979–2019).
Цитата
В.о. Бородянського селищного голови І. Захарченко: «Нагадаю, що Бородянська селищна громада зазнала значних руйнувань. Повністю або частково було зруйновано 2234 об’єкти. Зокрема, зруйновано 80 багатоквартирних і 2116 приватних будинків, 10 шкіл та 6 дитсадків, 13 адмінзакладів, 7 закладів культури, 2 заклади соціального захисту, дороги та мережі життєзабезпечення мешканців громади. Понад 5000 мешканців громади не можуть повернутися додому через відсутність житла, адже досі не відновлено 28 багатоповерхових та 1062 приватних будинків».
Цит. за: Ще 94 родини Бородянської громади отримають компенсацію за житло // Моя Київщина. 2023. URL: https://mykyivregion.com.ua/news/shhe-94-rodini-borodyanskoyi-gromadi-otrimayut-kompensaciyu-za-zitlo
Додатково
- На могилі Невідомого солдата у м. Варшаві (Польща) є напис «BORODYANKA 11–13.06.1920». У червні 1920 польська армія та армія Української Народної Республіки відбила атаку Червоної армії в Бородянці (залізничну станцію та міст через р. Здвиж). Це дало могу пропустити з м. Києва на захід 30 ешелонів відступаючої польської армії.
- У краєзнавчому музеї представлено колекцію із 39 ляльок у старовинному національному вбранні різних регіонів України (протрапили до Книги рекордів України).
- 08.05.2022 транслювали відеозвернення Президента України В. Зеленського з нагоди Дня пам’яті і примирення, записане на тлі зруйнованих росіянами житлових будинків у смт Бородянці.
- Керамічний півник васильківської майоліки авторства В. Протор’єва та Н. Протор’євої (у народі «Бородянський півник») став одним із символів стійкості під час російської агресії 2022. Він та кухонна шафа вціліли в зруйнованому будинку. Експонати передано до Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності.
- Набули розголосу та негативної реакції з боку громадськості публічні висловлювання настоятеля бородянського храму архістратига Михаїла (УПЦ в юрисдикції Московського патріархату) В. Талька щодо оцінки політичної ситуації в країні та підтримки окупантів з боку населення. Заяву з цього приводу оприлюднила Київська митрополія Української православної церкви.
- 07.04.2022 смт Бородянку відвідав предстоятель Православної церкви України Епіфаній (Думенко) і доправив до місцевого храму Різдва Пресвятої Богородиці гуманітарну допомогу.
- Світлина обстріляного російськими військовими пам’ятника Т. Шевченку (скульптор М. Міщук, мистецтвознавець А. Крайнєв; встановлений на однойменній площі Бородянки у серпні 1999) була оприлюднена світовими засобами масової інформації.
- На зруйнованій будівлі котельні дитсадка «Буратіно» і спаленому будинку № 353 по вул. Центральній Бенксі створив малюнки (листопад 2022).
- Бородянку відвідали офіційні міжнародні делегацій, серед очевидців наслідків російської окупації президенти: Європейської Ради Ш. Мішель, Литви Ґ. Науседа, Польщі А. Дуда, Латвії Е. Левітс (до 2023), Естонії А. Каріс (усі — квітень, 2022), Молдови М. Санду (червень, 2022) та інші
Література
- Бенксі виклав у мережу своє графіті в Бородянці // Укрінформ. 2022 URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3612677-benksi-viklav-u-merezu-svoe-grafiti-v-borodanci.html
- Іченець Б., Цуруль О., Загородній В. Селище міського типу Бородянка // Міста і села України. Київщина : в 2 кн. Київ : Українська конфедерація журналістів ; Український видавничий консорціум, 2009. Кн. 1. С. 200–201. URL: https://who-is-who.ua/makets/msukuivshuna11/info/kiyvshina1.pdf
- Заява Київської Митрополії Української Православної Церкви щодо ситуації з настоятелем храму у м. Бородянка // Українська Православна Церква. 2022. URL: https://news.church.ua/2022/03/12/zayava-kijivskoji-mitropoliji-ukrajinskoji-pravoslavnoji-cerkvi-shhodo-situaciji-z-nastoyatelem-xramu-u-m-borodyanka/
- Карлащук В. Щойнайменше 164 будівлі пошкоджені у Бородянці // Суспільне. Новини. 2022. URL: https://suspilne.media/239916-sojnajmense-164-budivli-poskodzeni-u-borodanci/
- Мойсеєнко В. С. Історії знищення, порятунку та виживання. Бородянка: 24.02.–31.03.2022. Київ : Видавництво Ліра-К, 2022. 96 с.
- Символ стійкості українців — кухонна шафа з керамічним півником із деокупованої Бородянки — відтепер є надбанням музейного фонду України // Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності. 2022. URL: https://www.maidanmuseum.org/uk/node/2137
- Фещенко О. Живі історії війни. Київ : Видавництво Ліра-К, 2022. 156 с.
- Ще 94 родини Бородянської громади отримають компенсацію за житло // Моя Київщина. 27.12.2023. URL: https://mykyivregion.com.ua/news/shhe-94-rodini-borodyanskoyi-gromadi-otrimayut-kompensaciyu-za-zitlo
- Бородянка. Офіційний сайт Бородянської селищної ради. URL: https://bsr.gov.ua/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бородянка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бородянка (дата звернення: 10.05.2024).
Оприлюднено: 18.05.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
