Вестверк
Ве́стверк (нім. Westwerk — західна споруда) — монументальний головний західний фасад у великих християнських храмах, у плані перпендикулярний до основного базилікального корпусу.
Історична довідка
Термін уперше ввів 1869 історик церковної архітектури Ф. Фальк (1840–1909; Німеччина). Вестверк характерний для дороманської (доби Каролінгів і династії Оттонів) та романської архітектури в межах Священної Римської імперії.
Характеристика
Вестверк здебільшого ширший і дещо вищий, ніж базилікальна (див. Базиліка) частина храму. Його вінчає масивна гранчаста вежа посередині; на кінцях фланкований двома циліндричними або гранчастими сходовими вежами. Усі вони мають наметові дахи. По центру влаштовували вхідний портал, прикрашений скульптурою (Імперський собор у Шпеєрі). Іноді посеред фасаду видавалася вперед циліндрична або гранчаста контрапсида (протилежна вівтарній апсиді).
За характером архітектурних форм вестверк схожий на трансепт храму, тому за ним закріпилося друге найменування — псевдотрансепт. Появу у великих монастирських і міських соборах з 10 ст. (церква Святого Михаїла у м. Гільдесгаймі, федеральна земля Нижня Саксонія, Німеччина) вестверка з заходу вважають відповіддю на зовнішні світські впливи, виявом прагнення до симетрії та урівноваженості композиції. Насправді це була архітектурна маніфестація середньовічної концепції «симфонії» — гармонійної взаємодії земної і небесної влади, де трансепт символізував владу Церкви, а вестверк — світську владу імператора. Сакрально-мілітарне значення вестверка як щита, захисту від демонів, котрі, як вважали, приходили з заходу, підкреслювало розміщення тут під час літургії правителя як захисника Церкви. Вестверк означав войовничу Церкву. У зв’язку з цим прибуття імператора в собор було пишною церемонією, кульмінація якої відбувалася у нартексі вестверка. На нижньому ярусі тут містилася також хрещальня, а на горішньому — імператорська капела, посвячена зазвичай в ім’я архістратига Михаїла, предводителя небесного воїнства. У ній було передбачене постійне місце (крісло) для імператора з таким розрахунком, щоб із нього через великі арки горішнього ярусу інтер’єру було видно увесь внутрішній простір храму з вівтарем.
Значення
Вестверк використовували також для виконання певних світських функцій влади, таких як розгляд скарг і прохань, вирішення судових спорів тощо. Великі вестверки споруджували в соборах, переважно, на території теперішньої Німеччини.
Література
- Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ: Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 86.
- Кох В. Энциклопедия архитектурных стилей / Пер. с нем. 7-е изд., испр. Москва : Бертельсманн Медиа Москау, 2014. 528 с.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 91.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Вестверк // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вестверк (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.06.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
