Геласій II
Гела́сій II [[[латинська мова|лат.]] Gelasius II; світське ім’я — Джованні Каетані (італ. Giovanni Caetani) або Джованні ді Гаета (італ. Giovanni di Gaeta); дата народження невідома, близько 1060–1064, м. Гаета, тепер регіон Лаціо, Італія — 29.01.1119, Клюнійське абатство, тепер м. Клюні, регіон Бургундія — Франш-Конте, Франція] — церковний діяч, Папа Римський у 24.01.1118 — 29.01.1119.
|
Геласій II (Gelasius II) | |
|---|---|
| Справжнє ім’я | Джованні Каетані (ді Гаета) |
| Народження | бл. 1060–1064«бл» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 0.106. |
| Місце народження | Гаета |
| Смерть | 29.01.1119 |
| Місце смерті | Клюнійське абатство |
| Місце поховання | Клюнійське абатство |
| Напрями діяльності | церковне управління |
| Традиція/школа | Католицька церква |
Життєпис
Походив з аристократичної родини, син Кресцентія, герцога Фонді з італійського роду Гаетані. Після смерті батька (1068) був переданий під опіку у бенедиктинський монастир Монте-Кассіно. Тут під наставництвом ченця Альберіка та абата Дезидерія (майбутнього папи Віктора III) прийняв монаший постриг.
Зажив пошани за освіченість і досконале володіння латиною.
Від 1088 був узятий до м. Рима помічником папи Урбана II, який рукоположив його в сан кардинала-диякона та 1089 призначив канцлером Святого престолу (на той час Апостольська канцелярія була об’єднана з папською бібліотекою та архівом). Тридцятирічне перебування Джованні ді Гаета на цій посаді в подальшому створило прецедент, коли обов’язки папського канцлера-бібліотекара могли бути доручені тільки кардиналу, який обіймав цю посаду довічно або до обрання папою.
Після 1116 Джованні ді Гаета відійшов від активної роботи в курії та повернувся в абатство Монте-Кассіно. Знову відкликаний до м. Рима в січні 1118, після смерті папи Пасхалія ІІ. За кілька днів обраний на Святий престол. Узяв ім’я Геласій ІІ (на честь папи Геласія І).
Діяльність
Очолив церкву у кризовий період загострення суперечностей між проімператорськими і пропапськими силами. Римські вищі церковні кола протистояли імператору Священної Римської імперії Генріху V в питанні щодо контролю світської влади за порядком обрання і затвердження вищих духовних осіб, включно з папою (спір про інвеституру).
Джованні ді Гаета був обраний колегією кардиналів таємно, без обговорення його кандидатури і без згоди світської знаті та імператора. Як наслідок, один із провідників партії гібелінів барон Ченціо ІІ Франжипані заарештував і ув’язнив Геласія ІІ. Завдяки заступництву італійських вельмож, які повстали проти такого рішення, та через заворушення в столиці Геласія ІІ невдовзі звільнили. Для приборкання непокірних імператор спрямував до м. Рима свою армію, що змусило папу разом із почтом кардиналів рятуватися в м. Гаеті. Генріх V проголосив обрання папи недійсним і 08.03.1118 звів на Римську кафедру єпископа французького походження Мартина Бурдена, архієпископа Браги (антипапа Григорій VШ).
У відповідь 09–10.03.1118 Геласій ІІ був висвячений на священника, а наступного дня отримав єпископський сан (який не встиг отримати на момент виборів на папський престол), і в такий спосіб процедура виборів була завершена і легалізована.
07.07.1118 на Соборі, скликаному в м. Капуї, Геласій ІІ відлучив від церкви імператора Генріха V і антипапу Григорія VIII.
Завдяки підтримці норманів і гвельфів папа Геласій ІІ повернувся до м. Рима, але невдовзі (через постійну загрозу з боку родини Франжипані, яка контролювали столицю) був змушений знову емігрувати — уже до Франції, де його підтримували король Людовик VI, духовенство і миряни. Дорогою освятив кафедральний храм у м. Пізі (див. Собор, дзвіниця і баптистерій у Пізі).
У січні 1119 папа Геласій ІІ провів собор у м. В’єнні. Запланував на березень скликати Вселенський собор, щоби остаточно розв’язати суперечку про інвеституру. Але захворів і раптово помер за нез’ясованих обставин в Клюнійському абатстві, де і похований.
Додатково
Перед смертю Геласій ІІ заповів обрати своїм спадкоємцем на Апостольському престолі кардинала-єпископа Палестрини Куно фон Ураха, але той відмовився. Конклав у Клюні, що відбувався упродовж чотирьох днів після смерті понтифіка, обрав новим папою В'єннського архієпископа Гвідо з роду графів Бургундії, який узяв ім’я Калікста ІІ. 1119 Каллікст ІІ вдруге відлучив Генріха V від церкви. Врегулював відносини між папою та імператором Вормський конкордат 1122.
Література
- Liber Pontificalis : in 2 vol. / Ed. by L. Duchesne. Paris : E. Thorin, 1892.Vol. 2. Р. 311–321.
- Cantor N. F. The Civilization of the Middle Ages: A Completely Revised and Expanded Edition of Medieval History. New York : Harper Collins, 1993. 604 p.
- Fischer-Wollpert R. Leksykon papieży. Kraków : Znak, 1996. P. 81–82.
- Kelly J. N. D. Encyklopedia papieży. Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1997. Р. 227–228.
- Loughlin J. Pope Gelasius IІ // New Advent. URL: https://www.newadvent.org/cathen/06407a.htm
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Присухін С. І. Геласій II // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Геласій II (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.07.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
