День українського козацтва
День украї́нського коза́цтва — державне свято України, впроваджене на вшанування традицій, звитяг, історичного значення козацтва в утвердженні української державності та його внеску в сучасний процес державотворення. Святкування Дня українського козацтва започатковано від 1999. Збігається зі святом Покрова Пресвятої Богородиці (козаки вважали Богоматір своєю заступницею й захисницею від ворога; звідси інша назва свята — «Козацька Покрова»). Від 2023 святкування перенесено на 01.10 — у зв’язку з переходом помісної Православної церкви України на новоюліанський календар, а Української греко-католицької церкви — на григоріанський календар (для нерухомих свят).
Зміст
Історична довідка
Українське козацтво (як самоорганізація «вільних», не обмежених державними правовими нормами спільнот) формувалося на південних українських землях від 15 ст. Головною місією козаків був захист земель від нападу кримських татар, охорона торгових шляхів і захист кордонів держави. Козак в українській культурі — звитяжний воїн, котрий служить своїй Батьківщині, боронить віру, гідність та звичаї всього українського народу. На добу козаччини припадає боротьба за створення державності. Військовим та адміністративним центром козацтва на південних українських землях від середини 16 ст. до 1775 була Запорозька Січ.
З появою козацтва Покрова стало одним із найголовніших свят запорозьких козаків (Пресвяту Богородицю вважали своєю покровителькою). Головна церква українських козаків завжди була на честь Покрови. Її ікона була в кожному курені, а зображення Богоматері було на хоругвах, під якими козаки виступили у походи. Значного поширення набули «Козацькі Покрови» — ікони, на яких зображено українських церковних ієрархів, гетьманів, старшину та козаків під омофором Богородиці. На свято Покрови збиралася козацька рада, де розглядали найважливіші питання, обирали очільника тощо. Від 1650-х років і до зруйнування Запорозької Січі в її центрі завжди стояла Покровська церква. На честь Покрови козаки будували храми (деякі з них збереглися: перлинами архітектури є Покровський собор у Харкові, зведений у 1689, трибанна Покровська церква в Києві, зведена 1766). Свого апогею вшанування Покрови Богородиці сягнуло за козацької доби в 17–18 ст. (особливо за часів гетьманування І. Мазепи). Внаслідок шанобливого ставлення козаків до свята Покрова в народній пам'яті стала міцно асоціюватися із Запорозькою Січчю та Гетьманщиною.
Зростання інтересу до минулого поряд з активізацією політичного життя в Україні наприкінці 1980-х спричинили виникнення козацьких громадських утворень: Козацького земляцтва (1984), що у 1989 перетворилося на Донецький курінь українського козацтва; спортивної школи козацького мистецтва «Бойовий гопак» у м. Львові (1985); Запорізького козацького товариства «Запорозька Січ» (1990); «Козацького товариства Київщини» (1990) та ін. Влітку 1990 відбулося святкування 500-річчя від дня першої писемної згадки про українських козаків. Особливим розмахом відзначалися урочисті заходи на о. Хортиця в Запоріжжі та с. Капулівці на Січеславщині. Це дало поштовх до створення цілої низки регіональних організацій українського козацтва — Карпатська Січ (Львівщина), Поліська Січ (Житомирщина), Прикарпатська Січ (Івано-Франківщина), Кальміуська паланка (Донеччина), Буковинська Січ, Херсонський кіш, Волинська Січ, Закарпатська Січ та ін.
14.10.1991 на Всеукраїнській установчій козацькій раді було проголошено утворення єдиної загальноукраїнської громадської організації «Українське козацтво», яка об’єднала усі регіональні козацькі структури України та української діаспори. З нагоди 10-річчя початку козацького руху 16.09.2000 у м. Києві відбувся З’їзд козаків-засновників Українського козацтва. Серед інших організацій козацтва: «Спілка козацьких організацій України» (1999), «Козацтво України» (2001), громадська організація «Українське реєстрове козацтво» (2002), «Об’єднане козацтво України» (2003) та ін.
До 1995 процеси відродження козацтва в Україні наражалися на певний спротив окремих державних структур: провокації під час проведення козацької ради в м. Переяславі-Хмельницькому (1992), затримання козацької старшини під час вшанування пам’яті П. Сагайдачного у Києво-Могилянській академії (1994), заборона поховання за участю козаків патріарха Володимира (Романюка) поблизу Свято-Софіївського собору в Києві (1995) тощо.
В Україні станом на 2020 зареєстровано близько десятка всеукраїнських громадських організацій українського козацтва та понад п’ятсот обласних, районних, міських і сільських козацьких утворень, які сукупно нараховували в своїх лавах майже 200 тисяч осіб.
Законодавче унормування
День українського козацтва відзначається в Україні згідно з Указом Президента України від 07.08.1999 № 966/99 в день свята Покрови Пресвятої Богородиці 14 жовтня. Свято встановлено з огляду на вагомість заслуг козацтва в утвердженні української державності та його внеску в сучасний процес державотворення.
15.11.2001 було прийнято положення «Про Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2002–2005 роки». Метою Національної програми є подальший розвиток і утвердження козацтва як громадської сили, здатної істотно впливати на процес консолідації суспільства. Вона передбачає участь українського козацтва у військово-патріотичному вихованні молоді; створенні, відродженні, відновленні та охороні заповідних місць і об’єктів; проведення освітянських, культурно-просвітницьких заходів, науково-дослідної, пропагандистської та видавничої роботи; організацію туризму, спортивних змагань; здійснення господарської, природоохоронної та міжнародної діяльності.
Указом Президента України № 455/2023 від 28.07.2023 святкування Дня українського козацтва перенесено з 14.10 на 01.10. Зміні дати державного свята передувала зміна церковного календаря, оскільки День українського козацтва пов'язаний із традиціями вшанування свята Покрова Пресвятої Богородиці.
Відзначення
Це свято пов’язане з історією становлення української державності, тяглістю традицій українського народу і одночасно слугує нагадуванням про звитягу козацтва. Феномен козацтва сприяв виробленню такого способу життя українського етносу, який допоміг йому вижити в умовах не тільки відсутності власної держави, але й за часів тотального знищення всього національного, самобутнього.
У День українського козацтва по всій Україні проходять традиційні заходи, концерти, фестивалі, турніри бойових мистецтв, походи на чайках, тематичні виставки, кінні походи, патріотичні заходи, тематичні уроки та лекції українських козаків. Однією з традицій святкування є виконання танцю гопака, який виник на Запорозькій Січі. Козаки демонстрували через танець прийоми та сцени бою, завдяки чому мали змогу підтримувати фізичну форму в перервах між походами. В Україні засновано Міжнародну федерацію бойового гопака.
З 1991 постійно організовуються кінні походи «Козацькими шляхами», від 1992 — зарубіжні походи козацької чайки «Свята Покрова» до берегів Франції та Англії, з 1996 у м. Києві щорічно проводиться фестиваль-турнір бойових мистецтв «Козацька слава», від 1999 у м. Запоріжжі проходить щорічний фестиваль національних видів єдиноборств, у м. Дніпропетровську (тепер Дніпро) — всеукраїнський чемпіонат козацького морського багатоборства. Періодично стартує регата пам’яті Сірка за маршрутом Київ — Запоріжжя — Босфор.
2001 створено Всеукраїнську федерацію козацького двобою та Міжнародну федерацію бойового гопака. 25.05.2017 Верховна Рада України визнала бойовий гопак національним видом спорту.
В умовах російсько-української війни на період дії воєнного стану масові заходи з відзначення свята заборонені.
Додатково
- За свідченням етнографа О. Воропая, після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі козаки, йдучи за Дунай, несли із собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці.
- У Національному музеї історії України зберігається одна незвична барокова ікона з церковного вівтаря, присвячена Покрові. В центрі композиції ікони зображений візантійський поет 6 ст. Роман Солодкоспівець – автор піснеспіву на честь Богородиці. Праворуч від нього на другому плані – юродивий Андрій, який вказує своєму учневі Єпіфанію на Богородицю з омофором у хмарах.
- Бойовий гопак — українське бойове мистецтво, розроблене на основі елементів традиційного козацького бою, що збереглися в народних танцях.
Джерела
- Про День Українського козацтва : Указ Президента України № 966/99 від 07.08.1999 // Президент України. 1999. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966/99#Text
- Про внесення змін до деяких указів Президента України: Указ Президента України №455/2023 від 28.07.2023. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4552023-47641
Література
- Воропай О. Звичаї нашого народу : етнографічний нарис. Київ: Оберіг, 1993. 589 с.
- Пилат В. С. Бойовий Гопак. Львів : Логос, 1999. 356 с.
- Каляндрук Т. Таємниці бойових мистецтв України. Львів : Піраміда, 2007. 206 с.
- Кирей В. Під покровом Пресвятої Богородиці // Урядовий кур’єр. 2014. № 189. С. 5. URL: https://ukurier.gov.ua
- Донченко А. Покрова – свято весіль, матерів, воїнів і прощення // Українське слово. 2016. № 41 (12–18 жовтня). С. 13.
- Ікона «Козацька Покрова»: вціліло лише трохи більше десятка // Українське слово. 2016. № 41 (12–18 жовтня). С. 1,5.
- Гордієнко Д. Становлення та розвиток культу Покрови Пресвятої Богородиці в Середньовічній Україні // Гетьманські читання. Покрова Пресвятої #Богородиці – в історії української культури та українського війська. Збірник наукових статей / [Музей Гетьманства; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України]. Київ, 2019. С. 5–24
- 14 жовтня – День Українського козацтва // То є Львів. 11.10.2020. URL: https://inlviv.in.ua/suspilstvo/traditsiyi/14-zhovtnya-den-ukrayinskogo-kozatstva
- Україна. 30 років незалежності. Стислий довідник / За ред. А. М. Киридон. Київ : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2021. 536 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Киридон А. М. День українського козацтва // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/День українського козацтва (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.09.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
