(Перенаправлено з Золоті руди)

Золотоносні руди

Золотоно́сні ру́ди — природні мінеральні утворення з умістом Ауруму в кількостях, за яких їх видобування технічно можливе та економічно доцільне.

Характеристика

Розрізняють корінні родовища (представлені жилами з умістом золота 1–30 г/т) й алювіальними розсипами (вміст золота 0,5–50 г/м3). Окрім власне золотоносних руд, відомі золотоносні руди міді, нікелю, свинцю, цинку, срібла, заліза (залізисті кварцити), марганцю, в яких золото є супутнім компонентом.

Виявлено понад 30 мінералів золота. Основне промислове значення має золото самородне; другорядне — кюстеліт (вміст Au близько 10–20 %) і телуриди: калаверит AuTe2 (40–43 % Au), кренерит (Au, Ag)Те2 (40 % Au), сильваніт (Au, Ag)Te4 (25–27 % Au), петцит Ag3АuТе2 (25 % Au).

Рідкісні — купроаурид AuCu2, родит Au, Rh, порпецит Au, Pd, ауростибіт AuSb2, мальдоніт Au2Bi, ютенбогардтит Ag3AuS2 та інші.

Супутні компоненти: Ag, Cu, РЬ, Zn, Bi, As, Sb, Те, Hg, W, Sn, Co, Ni.

Різновиди

Розрізняють золотоносні руди:

Ендогенні золотоносні руди мають гідротермальне походження. Вміст Au від 2–3 до декількох сотень грамів на тонну. Утворюють масивні плитоподібні, сідловидні жили, трубоподібні тіла, прожилкові та штокверкові (див. Штокверк) поклади. Склад золотоносних руд різноманітний (до 200 мінералів). Переважають золото-сульфідно-кварцові руди. Присутні карбонати кальцію та заліза, барит, хлорит, серицит, турмалін. Серед рудних мінералів переважає пірит, рідше — арсенопірит. Їм підпорядковані піротин, сульфіди та сульфосолі міді, свинцю, цинку, срібла, оксиди заліза, самородне срібло, бісмут, у поодиноких випадках — телуриди.

Екзогенні золотоносні руди укладені в розсипах, рідше в зонах окиснення золотоносних сульфідних родовищ. Золото трапляється схожим на обкатані та напівобкатані зерна, лусочки (розміром 0,5–4 мм), іноді зростки із кварцом у піску або глинистому матеріалі, що містить валуни, гальку і (або) щебінь. Трапляються самородки. Вміст Au — від 100–150 мг/м3 до десятків г/м3, проба — від 800 до 950. У зонах окиснення золото концентрується в нижніх частинах покладів окиснених руд, переважно в асоціації з гідрооксидами заліза і марганцю, з гіпергенними мінералами міді, арсену, срібла, карбонатами, каолінітом. Вміст Au — від 2–3 до 10 г/т. 3олотоносні руди утворюють складні поклади, лінзи і гнізда.

Метаморфізовані золотоносні руди пов’язані з пластами золотоносних конгломератів, рідше — гравелітів. Золото у вигляді зерен, зрідка напівобкатаних (5–100 мкм), укладене в кварц-серицит-хлоритовому цементі, а також у формі тонких прожилків, які перетинають кварцову гальку. Вміст Au — 3–20 г/т, проба — вище 900.

Поширення

Родовища і прояви золота встановлені в 117 країнах світу. Світові ресурси золота (разом із запасами і прогнозними ресурсами) на початок 21 ст. оцінюють у 200–270 тисяч тонн. Прогнозні ресурси золота оцінені на території понад 40 країн світу. Майже половина їх припадає на ПАР і пов’язана з родовищами золотоносних конгломератів.

2019 світовий річний видобуток золота становив 3 300 т; найбільші виробники: — Китай (420 т), Австралія (330 т), Росія (310 т).

Золотоносні руди в Україні

В Україні виділяють 3 основні золотоносні провінції:

Виявлено 6 золоторудних районів із ресурсним потенціалом у декілька тисяч тонн золота за середнього вмісту 6–8 г/т.

Провінція Українського щита — найбільш перспективна. На ній виявлено декілька родовищ (Клинцівське, Балка Широка, Балка Золота, Бердянське, Сергіївське, Майське та інші), понад 10 рудовиявів та близько 20 перспективних ділянок. Основні родовища та рудовияви золота зосереджені у трьох геоструктурних блоках: Середньо-Придніпровському, Кіровоградському, Подільському. Є перспективи виявлення родовищ у Волинському та Приазовському блоках.

В Українських Карпатах виявлено 3 золоторудні родовища — Мужіївське, Берегівське, Сауляк — та численні рудовияви корінного і розсипного золота. Корінне золоте зруденіння приурочене до Закарпатського прогину та Мармароського кристалічного масиву. Розсипна золота мінералізація локалізується в різноманітних структурно-фаціальних зонах складчастих (флішевих) Карпат і Передкарпатського прогину. На Донбасі виявлені родовища корінного та розсипного золота. Найважливіше значення має Нагольчанський рудний вузол, що охоплює золотосульфідні й поліметалічно-срібні руди Бобриківського, Гостробугорського, Єсаулівського і Нагольно-Тарасівського рудних полів. Рудні тіла залягають на глибинах від 300–400 до 3 300 м.

Є перспективи виявлення золота в Криму, Добруджі, на шельфах Чорного та Азовського морів, де відкрито ділянки із золотою мінералізацією.

Станом на 2017 Державним балансом запасів корисних копалин України враховано запаси золота по п’яти родовищах — Мужіївському, Сауляку (Закарпатська область), Бобриківському (Луганська область), Сергіївському, Балка Золота (Дніпропетровська область).

Література

  1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  2. Гурський Д. С. Металічні корисні копалини // Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини : в 2 т. Київ : Центр Європи, 2006. Т. 1. 785 с.
  3. Mineral commodity summaries 2020. Reston : U.S. Department of the Interior, 2020. 204 p.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Золотоносні руди // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Золотоносні руди (дата звернення: 2.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
02.06.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶