Йогічна система Патанджалі
Йоґі́чна систе́ма Патанджа́лі (даршана-йоґа, аштанга-йоґа, крія-йоґа, раджа-йоґа, або класична йоґа) — власне йоґічна традиція, базована на медитативних практиках, що була започаткована в шраманському середовищі Індії.
Зміст
Історична довідка
Шрамани — ченці-аскети, піднесення активності яких фіксують у період 6–3 ст. до н. е. Провадили свою діяльність паралельно ведійській (див. Веди) традиції. Об’єднувались у групи, утворювали небрагманські аскетичні релігійні рухи, виступали з ідеями, опозиційними щодо ортодоксально-брагманської системи. У подальшому духовні практики шраманів лягли в основу концепцій сансари і мокші в дгармічних релігіях Індії. Шраманів вважають основоположниками індійської релігійної філософії.
Поряд із напрямами, осердям яких були практики медитації, на початок нашої ери в Індії вже існували йоґічні напрями, уґрунтовані на інших засадах, зокрема карма-йоґа (шлях діяння), джняна-йоґа (шлях знання), бгакті-йоґа (шлях служіння). Усі три йоґічні системи згадані в Бгаґавадґіті.
Класична традиція
Поступово та частина йоґічної традиції, яка обирала засадою шлях медитації, виформувала одну із шести ортодоксальних даршан (шкіл, систем) індійської філософії. У цьому контексті трапляється вживання терміна даршана-йоґа. Найдавнішим з відомих натепер і базовим джерелом даршана-йоґи є трактат «Йоґа-сутри». Авторство «Йоґа-сутр», за традицією, приписують Патанджалі, який був представником санкх’ї (проте частина дослідників схильні вважати, що трактат є компіляцією різних текстів, укладачем яких був Патанджалі). Відтак цей напрям йоґи також називають йоґою Патанджалі за іменем укладача.
Саме в «Йоґа-сутрах» здійснено узагальнення низки ідей, які мають фундаментальне значення для системи філософії та практики йоґи. Безпосередньо тут описано вісім складників (рівнів або щаблів) у структурі йоґи, звідси — назва аштанга-йоґа (від санскр. ашта — вісім).
Вісім структурних елементів йоґічної системи Патанджалі:
- яма (норми поведінки — стриманість);
- ніяма (суворе дотримання духовних практик);
- асана (фізичний розвиток);
- пранаяма (контроль за диханням);
- пратьягара (дистанційність почуттів від зовнішніх об’єктів);
- дгарана (цілеспрямована зосередженість розуму);
- дг’яна (медитація);
- самадгі (повна зосередженість/надсвідомість/усвідомлення).
Крім того, Патанджалі вживав термін крія-йоґа (шлях трансформації) щодо описаної ним йоґічної системи.
Від 15 ст. система йоґи Патанджалі отримала назву раджа-йоґа (букв. — царська йоґа, у розумінні квінтесенції йоґічних напрямів). Термін «раджа-йоґа» увійшов в обіг після його використання в тексті трактату «Гатха-йоґа-прадипіка» (15 ст.) на позначення відмінності системи йоґи Патанджалі від нового напряму — гатха-йоґи.
У працях європейських індологів цей напрям йоґи, як однієї з ортодоксальних філософських систем Індії, отримав назву класична йоґа.
З розвитком пізнішої даршани — веданти класична йоґа поступово втрачає свої позиції як філософський напрям. Панівними в контекстах філософського знання стають ідеї веданти, а згодом адвайти-веданти.
Одночасно з класичною йоґою в Індії розвиваються й інші, так звані некласичні напрями йоґи, де систему йоґи розуміють не з філософської позиції. Співіснують розбіжні класифікації цих напрямів, оскільки різні види йоґи мають свою специфіку, як на теоретичному, так і практичному рівнях, а відповідно — унікальні техніки й стилі.
Таким чином, західна категорія класичної йоґи позначає єдину філософську систему, яка в Індії відома під різними назвами (даршана-, Патанджалі-, аштанга-, крія-, раджа-йога) і залишається впродовж тривалого часу найавторитетнішою.
Додатково
Серед західних індологів відсутня узгоджена позиція стосовно точного датування «Йоґа-сутр». Висловлені версії охоплюють період від 3 ст. до н. е. до 6 ст. н. е. Панівною є думка, що текст сягає 2 ст. до н. е.
Джерела
- А н г л. п е р е к л. — Bryant's E. F. The Yoga Sutras of Patanjali: A New Edition, Translation, and Commentary. New York : North Point Press, 2009. 598 р.
- У к р. п е р е к л. — Хатха упанішада (в перекладах Павла Ріттера) // Голоси Стародавньої Індії: Антологія давньоіндійської літератури. Київ : Дніпро, 1982. С. 133–147.
- Йоґа сутри // Пахомов А. Хатха-Йоґа: усвідомлений підхід. Київ : [б. в.], 2022. С. 244–254.
Література
- Eliade М. Yoga: Immortality and Freedom / Trans. from fr. W. R. Trask. Princeton : Princeton University Press, 2009. 536 p.
- Козловский И. А. Древо йоги. Донецк : Норд-пресс, 2010. 264 с.
- Patanjali. The Yoga Sutras of Patanjali / trans. From sanskrit. Yogaville : Integral Yoga, 2012. 252 р.
- Сафронов А. Йога: история идей и взглядов. Киев : Коваленко А. В., 2021. 520 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Владиченко Л. Д. Йогічна система Патанджалі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Йогічна система Патанджалі (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.11.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
