Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Націона́льний техні́чний університе́т Украї́ни «Ки́ївський політехні́чний інститу́т і́мені І́горя Сіко́рського», КПІ імені Ігоря Сікорського — заклад вищої освіти (ЗВО) України.
|
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (КПІ імені Ігоря Сікорського) | |
|---|---|
| Тип | заклад вищої освіти |
| Рік створення | 1898 |
| Очільник | Згуровський, Михайло Захарович |
| Профіль діяльності | освіта, наука |
| Розташування | Київ, Україна |
| Веб-сайт | https://kpi.ua/ |
Зміст
Статус
1995 Указом Президента України надано статус національного самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу.
Наказом Міністерства освіти і науки України 2016 присвоєно ім’я Ігоря Сікорського.
Рейтинги
Багато років поспіль університет займає першу сходинку або перебуває у трійці лідерів Національного рейтингу ЗВО «Топ-200 Україна»; консолідованого рейтингу Інформаційного освітнього ресурсу «Освіта.ua»; українському сегменті академічного рейтингу найкращих університетів світу QS World University Rankings; академічного рейтингу найкращих університетів країн Європи та Центральної Азії, що розвиваються; QS EECA University Rankings; рейтингу рівня присутності університетів у мережі Webometrics («Ranking Web of Universities»); неакадемічному рейтингу, що досліджує якість представлення та популярність вишів у Інтернет-просторі uniRank University™; рейтингу цитованості Google Scholar Citations.
Офіційний сайт
Історична довідка
Засновано 1898 як Київський політехнічний інститут імператора Олександра ІІ. Він став першим у Російській імперії вищим навчальним закладом, робота якого будувалася за принципами, закладеними в основу навчання у французькій Політехнічній школі (франц. L’Ecole Politechnique), Аахенському, Віденському та деяких інших європейських технічних університетах. У цих навчальних закладах підготовку студентів із математики, фізики, хімії та інших дисциплін поєднано із загальноінженерними курсами, практичною роботою на виробництвах і в наукових лабораторіях.
Першим ректором КПІ став голова Південноросійського товариства технологій, учений у галузі механіки і опору матеріалів В. Кирпичов. Засновниками перших наукових шкіл стали вчені та конструктори: В. Кирпичов, Д. Менделєєв, М. Жуковський, Є. Патон, С. Тимошенко та інші. Головою першої Державної екзаменаційної комісії закладу, яка 1903 приймала дипломні роботи перших випускників інституту, був Д. Менделєєв.
Від 1992 ректором університету є академік Національної академії наук України (НАН України; 1995) та Національної академії педагогічних наук України (НАПН України; 1995), іноземний член кореспондент Австрійської АН (2022), член Президії НАН України (з 1996), заслужений діяч науки і техніки України (2000), лауреат державних премій УРСР (1990) та України (1999, 2005) в галузі науки і техніки, лауреат премій НАН України імені В. Глушкова (1994), В. Михалєвича (2004) та С. Лебедєва (2020), премії КМ України (2023) М. Згуровський.
Підготовка фахівців
Освітньо-кваліфікаційні рівні, аспірантура, докторантура
Станом на 2023 університет забезпечує підготовку за освітніми програмами бакалавра, магістра, доктора філософії та доктора наук.
В університеті від 2006 діє Інноваційна екосистема «Sikorsky Challenge», до складу якої увійшли Науковий парк «Київська політехніка», Стартап школа «Sikorsky Challenge», Бізнес-інкубатор «Sikorsky Challenge»; Інноваційне технологічне середовище «Sikorsky Lab», Інноваційний холдинг «Sikorsky Challenge».
Загальна кількість студентів, випускників
Станом на 2023 в університеті навчаються понад 24 тисячі осіб, серед них — студенти-іноземці.
Викладацький склад
В університеті працюють майже 2300 викладачів: академіки та члени-кореспонденти НАН України та НАПН України, понад 500 професорів і 1500 доцентів.
Структурні підрозділи
Станом на 2023 у КПІ імені Ігоря Сікорського навчально-науково-інноваційну діяльність здійснюють 11 науково-навчальних інститутів:
- аерокосмічних технологій;
- атомної та теплової енергетики;
- енергозбереження та енергоменеджменту;
- матеріалознавства та зварювання імені Є. Патона;
- післядипломної освіти;
- прикладного системного аналізу;
- спеціального зв’язку та захисту інформації;
- телекомунікаційних систем;
- видавничо-поліграфічний;
- механіко-машинобудівний;
- фізико-технічний;
та 14 факультетів:
- інженерно-хімічний;
- приладобудівний;
- радіотехнічний;
- фізико-математичний;
- інформатики та обчислювальної техніки;
- біомедичної інженерії;
- біотехнології і біотехніки;
- електроенерготехніки та автоматики;
- електроніки;
- лінгвістики;
- менеджменту та маркетингу;
- прикладної математики;
- соціології і права;
- хіміко-технологічний.
У структурі КПІ імені Ігоря Сікорського є кілька науково-дослідних інститутів, наукових центрів і конструкторських бюро спеціального призначення.
Будівлі інститутів, факультетів, науково-дослідних підрозділів КПІ імені Ігоря Сікорського та університетські гуртожитки постали на площі у 160 га. Університетський кампус — містечко, відмежоване від автомобільних магістралей парками. Університет має власний Центр культури та мистецтв, Центр фізичного виховання і спорту, студентський санаторій-профілакторій, 4 спортивно-оздоровчі бази на р. Дніпрі, Чорному морі та в Карпатах.
Діє Науково-технічна бібліотека імені Г. Денисенка.
Одним із важливих підрозділів КПІ імені Ігоря Сікорського є перший в Україні Державний політехнічний музей імені Б. Патона (експонати розміщено в історичних будівлях університету, частину — під відкритим небом).
Від 1930-х на базі факультетів і філій КПІ імені Ігоря Сікорського створено 12 ЗВО: Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київський національний університет технологій та дизайну, Київський національний університет будівництва і архітектури, Національний університет харчових технологій, Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Одеський національний морський університет, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Національний авіаційний університет, Вінницький національний технічний університет, Національний університет «Чернігівська політехніка», Черкаський державний технологічний університет, Державний університет «Житомирська політехніка».
Аудиторії та лабораторії КПІ імені Ігоря Сікорського оснащені сучасним обладнанням, тут упроваджують новітні технології навчання з використанням локальних (Intranet) і глобальних (Internet) комп’ютерних мереж. Це дозволяє забезпечити якість освіти, рівень якої відповідає стандартам кращих закордонних університетів.
Наукова та науково-технічна діяльність
Кафедри та науково-дослідні лабораторії КПІ в різні часи стали також фундаментом для заснування 9 академічних і галузевих науково-дослідних інститутів (станом на 2023): Механіки інституту імені С. П. Тимошенка НАН України, Електрозварювання інституту імені Є. О. Патона НАН України, Теплофізики технічної інституту НАН України, Електродинаміки інституту НАН України, Міцності проблем інституту імені Г. С. Писаренка НАН України, Загальної та неорганічної хімії інституту імені В. І. Вернадського НАН України та інших.
Із радіомайстерень і механічних майстерень КПІ створено 2 промислові підприємства — Київський завод електротехнічної апаратури і завод «Київтрактородеталь» (обидва ліквідовано).
КПІ імені Ігоря Сікорського є базовою установою для
- Державної інформаційної мережі вищих навчальних закладів та інститутів НАН URAN, яка приєднана до Європейської освітньої мережі GEANT;
- Центру суперкомп’ютерних обчислень і даних, який забезпечує розвиток інфраструктури для всебічної інформатизації освіти і науки, розроблення елементів штучного інтелекту та інтерактивних технологій;
- Світового центру даних «Геоінформатика і сталий розвиток» та інших міжнародних і національних навчально-дослідницьких організацій.
Відомі випускники, викладачі
Серед київських політехніків, які зробили КПІ однією з найвідоміших інженерних шкіл у світі, — перші підкорювачі неба, видатні конструктори літаків і гелікоптерів — Ігор Сікорський, О. Кудашев, В. Бобров (1884–1946; тепер Росія), К. Калінін, брати Касяненки, Ф. Терещенко;
- конструктори ракетно-космічної техніки С. Корольов, В. Челомей, Л. Люльєв (1908; тепер Україна — 1985; тепер Росія), Д. Томашевич (1899; тепер Україна — 1974; тепер Росія);
- творці авіаційних двигунів О. Микулін, А. Люлька;
- матеріалознавці та зварювальники Є. Патон, І. Бардін;
- будівничий перших гідроелектростанцій СРСР О. Вінтер;
- президент Національної академії наук України Б. Патон;
- фахівець у галузі фізики діелектриків, напівпровідників і квантової електроніки Б. Вул;
- помолог та селекціонер В. Симиренко;
- фізико-хімік і організатор вищої школи Польщі В. Свєнтославський (1881; тепер Україна — 1968; Польща);
- керівник уряду України на початку незалежної України В. Масол;
- письменники Ю. Яновський та Іван Ле;
- композитор М. Дремлюга;
- народний артист СРСР, художній керівник Національної опери України А. Мокренко;
- олімпійські чемпіони Л. Латиніна, Ю. Титов;
- футболіст і тренер В. Лобановський та інші.
На території університету встановлено пам’ятники та вКравчукуідкрито меморіальні дошки ученим, діяльність або навчання яких пов’язана з КПІ, — В. Кирпичову, Д. Менделєєву, С. Тимошенку, Є. Патону, Б. Патону, М. Кравчуку, С. Лебедєву, В. Бар’яхтару та студентам-політехнікам — конструкторам космічної техніки С. Корольову, В. Челомею, Л. Люльєву, конструкторам авіаційних двигунів О. Микуліну та А. Люльці, авіаконструкторам І. Сікорському, К. Калініну, ліквідатору наслідків катастрофи на ЧАЕС Герою України О. Лелеченку, Героям Небесної Сотні й захисникам України, які віддали життя за свободу і незалежність України у війні з російськими загарбниками.
Міжнародна співпраця
Університет співпрацює з понад 90 технічними університетами з майже 40 країн, міжнародними організаціями (UNDP, UNESСO, UNIDO, WIPO, NATO, EDNES, ICSU, CODATA) та світовими корпораціями (BOEING, MOTOROLA, SIEMENS, FESTO, SAMSUNG, INTEL), бере участь у міжнародних освітніх, наукових проєктах і програмах. Відомою в Україні та Японії є діяльність Українсько-Японського центру КПІ. Діє Українсько-Польський центр КПІ та інші центри культурно-просвітницьких зв’язків із країнами-партнерами України.
Одним із перших з-поміж українських ЗВО приєднався 2003 до співдружності університетів, які підписали «Велику Хартію Університетів» Європи (англ. «Magna Charta Universitatum»).
Видавнича діяльність
З 1927 в університеті видають газету «Київський політехнік», від 2021 — всеукраїнську газету науковців і освітян «Світ».
Університет має власний видавничо-поліграфічний комплекс «Політехніка».
Здобутки
Наукові розробки КПІ імені Ігоря Сікорського відзначено Державними преміями України в галузі науки і техніки, Національними преміями України імені Б. Патона, преміями Кабінету Міністрів України.
Університет є одним з ініціаторів розробки «Закону про вищу освіту» та учасником упровадження ступеневої системи навчання.
З 2011 в університеті щороку проводять Міжнародний фестиваль інноваційних проєктів «Sikorsky Challenge», від 2005 — Міжнародну відкриту студентську олімпіаду з програмування імені С. Лебедєва та В. Глушкова «KPI-ОPEN» — найбільший у Східній Європі турнір молодих програмістів. Результатом діяльності цих та інших проєктів є значна кількість стартапів і сучасних фахівців у галузях авіації, космонавтики, кібернетичної безпеки, наноматеріалів.
Література
- Славетні імена Київського політехнічного інституту / Гол. ред. М. Ю. Ільченко. Київ : Поліграфічне підприємство «ЕКМО», 2003. 128 с.
- Янковий В. В. Київська політехніка: Витоки. Київ : Поліграфічне підприємство «ЕКМО», 2010. 152 с.
- Татарчук В. В. Історія авіаційного напрямку освіти й техніки в Київському політехнічному інституті (1914–1933 рр.): загальний огляд // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серія : Історія науки і техніки. 2013. № 68. С. 172–182.
- Білявська О. С. Навчальний процес у Київському політехнічному інституті у перші роки його функціонування (кінець ХІХ — початок ХХ ст.) // Гілея. 2016. Вип. 106. С. 32–37.
- Згуровський М. З. Київські політехніки біля витоків світової авіації, космонавтики та ракетобудування. Київ : Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, 2016. 396 с.
- Лютий О. П. Металургійна школа Київського політехнічного інституту і витоки електрошлакового переплаву // Історія науки і техніки. 2016. Вип. 8. С. 17–27.
- Янковий В. В., Стефанович Д. Л. Київська політехніка: початок історії. Київ : Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, 2018. 242 с.
- Сергієнко І. В. Академічні інститути і Київська політехніка: традиції співпраці // Вісник Національної академії наук України. 2019. № 5. С. 106–113.
- Згуровський М. З. Київська політехніка: шлях до зірок. 5-те вид., допов. і перероб. Київ : Артек, 2021. 438 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Стефанович Д. Л. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 15.11.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
