Петриненко, Діана Гнатівна
Петрине́нко, Діа́на Гна́тівна (уроджена — Паливода; 08.02.1930, с. Білоусівка, тепер Золотоніського р-ну Черкаської обл., Україна — 17.11.2018, м. Київ, Україна) — оперна й камерна співачка (лірико-колоратурне сопрано), педагог, народна артистка УРСР (з 1970), народна артистка СРСР (з 1975), професор (з 1985). Матір Т. Петриненка.
|
Петриненко, Діана Гнатівна | |
|---|---|
| Народження | 08.02.1930 |
| Місце народження | Білоусівка |
| Смерть | 17.11.2018 |
| Місце смерті | Київ |
| Місце поховання | Байкове кладовище |
| Alma mater | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
| Місце діяльності | Національна філармонія України, Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
| Напрями діяльності | музичне мистецтво |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | княгині Ольги (ІІІ ст.) |
| Премії | Національна премія України імені Тараса Шевченка |
Життєпис
Закінчила Київську консерваторію ім. П. І. Чайковського (тепер Національна музична академія України імені П. І. Чайковського) (1955; клас вокалу М. Єгоричевої), там само аспірантуру (1961; керівник та сама). 1955–58 — солістка капели «Думка» (тепер Національна заслужена академічна капела України «Думка»), з 1962 — Київської філармонії (тепер Національна філармонія України). Від 1961 — викладачка (1984 — доцент, 1991 — професор) Київської консерваторії (тепер Національна музична академія України імені П. І. Чайковського).
Творчість
Володіла голосом широкого діапазону, рівним у всіх регістрах, досконалим за кантиленою розспіву (техніка бельканто). Вражала виразним інтонуванням і переконливим втіленням художнього образу (особливо ліричного). У її репертуарі були майже всі світові популярні вокальні твори для сопрано — арії з опер М. Лисенка, Дж. Верді, солоспіви М. Лисенка, Л. Ревуцького, Д. Січинського, Я. Степового, К. Стеценка, Ю. Мейтуса, романси М. Глинки, С. Рахманінова. Виконувала сольні партії сопрано в кантаті «Радуйся, ниво неполитая» М. Лисенка, «Хустина» Л. Ревуцького, 9-й симфонії Л. ван Бетховена, ораторії «Пори року» Ф. Й. Гайдна, «Реквіємі» В. А. Моцарта. Вагоме місце у виконавській творчості посідали програми з українських народних пісень (записані на CD, у фонді Українського радіо) — сольні та з відомими колективами — Національною заслуженою академічною капелою України «Думка», Національною заслуженою капелою бандуристів України імені Г. Майбороди, Національним академічним оркестром народних інcтрументів України. Популяризувала ліричну пісенність українських композиторів (Н. Андрієвська, О. Білаш, А. Кос-Анатольський, П. Майборода, Ю. Рожавська, І. Шамо та ін.). Гастролювала з концертами в Італії, Канаді, США, Угорщині, Фінляндії, Франції, країнах колишньої Югославії, Японії. Найвідоміші учні — Л. Монастирська, В. Базир, В. Іванченко, Л. Ліпітюк, Н. Мойсеєва, А. Пригара, М. Тищенко, К. Швидка, С. Шуст та ін.
Фільмографія: телефільми (усі — Київ,Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка) — «Лада з країни берендеїв» [музика О. Білаша, режисер А. Буковський, співають С. Конаєв, М. Кондратюк, В. Купріна, Д. Петриненко, К. Радченко, К. Столяр, Г. Туфтіна, А. Яриш] (1971); «Тільки ти» [за оперетою І. Дунаєвського «Біла акація», режисер Є. Шерстобитов, музика Б. Клура, оркестрування Є. Дерґунова, Ю. Братолюбова, М. Бойка. Естрадно-симфонічний оркестр, диригент І. Ключарьов, співають Д. Петриненко, В. Вотріна] (1972).
Нагороди
Заслужена артистка УРСР (1965).
Лауреат Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Відні (1959, Австрія), Державної премії ім. Т. Шевченка (1972).
Нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.
У м. Черкасах на честь Петриненко названий провулок.
Література
- Гоян Я. Пісенна колиска // Радянська Україна. 1980. № 32. С.4.
- Гнидь Б. Виконавські школи України. Київ : Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, 2002. 96 с.
- Положій Л. Діана Петриненко: «Коли на майдані Тарас заспівав «Україну», я розплакалася від хвилювання...» // Персонал плюс. 2005. URL: http://personal-plus.net/107/69.html
- Горська Д. Петриненко Д.: «Я дулю сховала і послала йому повітряний поцілунок» // Газета по-українськи. 2006. URL: https://gazeta.ua/articles/people-newspaper/_a-dulyu-shovala-i-poslala-jomu-povitryanij-pocilunok/117321
- Кузик В. Петриненко Д. Г. // Українська музична енциклопедія : в 5 т. Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2018. Т. 5. С. 165.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Кузик В. В. Петриненко, Діана Гнатівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Петриненко, Діана Гнатівна (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.12.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
