Відмінності між версіями «Воскресенська церква в Батурині»
(→Цитати) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
Будувалася [[Гетьман|гетьманом]] України графом [[Розумовський, Кирило Григорович|К. Розумовським]] як власна усипальниця. Для будівництва було використано цеглу зі споруд, зруйнованих під час [[Батуринська різанина 1708|Батуринської різанини 1708]]. Автор проекту документально не встановлений: ним був або архітектор Микола Олександрович Львов (1755–1803), або архітектор Адам Адамович Менелас (1753–1831), котрий у кін. 18 — на поч. 19 ст. керував будівництвом різних споруд у маєтках К. Розумовського в [[Яготин|Яготині]] й Батурині. Будівництво розпочато 1790, закінчено на початку 1803. Тоді ж у [[Крипта|крипті]] церкви поховано фундатора храму К. Розумовського. [[Склеп]] довжиною 2,34 м і висотою 1,5 м влаштовано під підлогою у південному рамені церкви. Пізніше в інтер'єрі храму над склепом було встановлено [[надгробок]] з білого карарського мармуру роботи [[Мартос, Iван Петрович|І. Мартоса]]. 1927 поховальний склеп було розкрито і пограбовано, внаслідок чого надгробок просів, його демонтували, винесли на церковне подвір'я, де поступово знищили. На 2020 від нього уціліли фрагменти у фондах Національного історико-культурного заповідника «[[Гетьманська Столиця|Гетьманська столиця]]». 2013 в інтер’єрі церкви, реставрованої 2006–2008, встановлено мармурову копію втраченого надгробка. | Будувалася [[Гетьман|гетьманом]] України графом [[Розумовський, Кирило Григорович|К. Розумовським]] як власна усипальниця. Для будівництва було використано цеглу зі споруд, зруйнованих під час [[Батуринська різанина 1708|Батуринської різанини 1708]]. Автор проекту документально не встановлений: ним був або архітектор Микола Олександрович Львов (1755–1803), або архітектор Адам Адамович Менелас (1753–1831), котрий у кін. 18 — на поч. 19 ст. керував будівництвом різних споруд у маєтках К. Розумовського в [[Яготин|Яготині]] й Батурині. Будівництво розпочато 1790, закінчено на початку 1803. Тоді ж у [[Крипта|крипті]] церкви поховано фундатора храму К. Розумовського. [[Склеп]] довжиною 2,34 м і висотою 1,5 м влаштовано під підлогою у південному рамені церкви. Пізніше в інтер'єрі храму над склепом було встановлено [[надгробок]] з білого карарського мармуру роботи [[Мартос, Iван Петрович|І. Мартоса]]. 1927 поховальний склеп було розкрито і пограбовано, внаслідок чого надгробок просів, його демонтували, винесли на церковне подвір'я, де поступово знищили. На 2020 від нього уціліли фрагменти у фондах Національного історико-культурного заповідника «[[Гетьманська Столиця|Гетьманська столиця]]». 2013 в інтер’єрі церкви, реставрованої 2006–2008, встановлено мармурову копію втраченого надгробка. | ||
| − | Церква є діючим православним храмом. Неподалік розташована будівля церковно- | + | Церква є діючим православним храмом. Неподалік розташована будівля церковно-парафіяльної школи. |
==Характеристика== | ==Характеристика== | ||
Версія за 12:32, 16 квітня 2020
Воскресе́нська це́рква в Бату́рині — пам’ятка архітектури національного значення, Чернігівська обл., Україна. Мурована однобанна церква з дзвіницею розташована на високому березі р. Сейму в історичному центрі колишньої гетьманської столиці Батурина у межах колишньої міської фортеці.
Зміст
Історична довідка
Будувалася гетьманом України графом К. Розумовським як власна усипальниця. Для будівництва було використано цеглу зі споруд, зруйнованих під час Батуринської різанини 1708. Автор проекту документально не встановлений: ним був або архітектор Микола Олександрович Львов (1755–1803), або архітектор Адам Адамович Менелас (1753–1831), котрий у кін. 18 — на поч. 19 ст. керував будівництвом різних споруд у маєтках К. Розумовського в Яготині й Батурині. Будівництво розпочато 1790, закінчено на початку 1803. Тоді ж у крипті церкви поховано фундатора храму К. Розумовського. Склеп довжиною 2,34 м і висотою 1,5 м влаштовано під підлогою у південному рамені церкви. Пізніше в інтер'єрі храму над склепом було встановлено надгробок з білого карарського мармуру роботи І. Мартоса. 1927 поховальний склеп було розкрито і пограбовано, внаслідок чого надгробок просів, його демонтували, винесли на церковне подвір'я, де поступово знищили. На 2020 від нього уціліли фрагменти у фондах Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». 2013 в інтер’єрі церкви, реставрованої 2006–2008, встановлено мармурову копію втраченого надгробка.
Церква є діючим православним храмом. Неподалік розташована будівля церковно-парафіяльної школи.
Характеристика
Воскресенська церква добре зберегла первісні архітектурні форми: вона хрещата в плані, з півкруглою апсидою та заокругленим західним раменом; стіни розчленовані пілястрами; з трьох боків — монументальні чотириколонні портики тосканського ордера (західний зі спареними колонами), завершені трикутними фронтонами. Над середохрестям підноситься масивна сферична баня на циліндричному підбаннику, увінчана ліхтариком. Дзвіниця над притвором із заходу увінчана сферичною банею з високим шпилем. Архітектурні форми лапідарні, з мінімумом декору, витримані в стилістиці високого класицизму. Характерне поєднання високих вікон, що мають півциркульні перемички, з круглими вікнами над ними та з плоскими нішами. Такі ж круглі вікна – і в підбаннику. Церква всередині й зовні потинькована й побілена. В інтер'єрі збереглися ковані двері поч. 19 ст., автентичний настінний живопис та деякі ікони цього ж періоду. Первісний одноярусний іконостас не зберігся. Теперішній зроблено у 1970-х.
Значення
Воскресенська церква в Батурині за лаконізмом і монументальністю форм — одна з найвизначніших храмових будівель доби високого класицизму в Україні. Має історико-меморіальне значення як місце поховання останнього гетьмана України.
Додатково
Проект, за яким збудували Воскресенську церкву, був використаний ще двічі: за ним спорудили 1804 Успенську церкву в с. Новому Бикові Бобровицького р-ну Чернігівської обл. та 1807 Миколаївську церкву с. Кочерги Путивльського р-ну Сумської обл.
Цитати
Автентичний надгробок К. Розумовського мав мармурову плиту з епітафією: «Здесь покоится тело его сиятельства господина генерал-фельдмаршала, сенатора, действительного камергера и разных орденов российских: Святого апостола Андрея Первозванного и Святого Александра Невского, Польского Белого Орла и Голстинского, святой Анны кавалера, Кириллы Григорьевича Разумовского, родившегося 1728 года марта 18 дня, а скончавшегося в Батурине 1803 года января 9 дня по полудни во втором часу. Жития его было семдесят четыре года, 9 месяцев и 22 дня». Історик О. Бодянський 1832 відвідав Воскресенську церкву й записав:
«Постій, козаче, не біжи,
Ось глянь на хрест, читай, чия могила.
Останнього це гетьмана Кирила!
Присядь же, брате, потужи...»
(Вечерський В. В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. Київ : Вид. дім А.С.С., 2005. С. 69).
Література
- Вечерський В. В. Воскресенська церква в Батурині. Мистецтво України: Енциклопедія. Т. 1. Київ : Укр. енциклопедія ім. М. Бажана, 1995. С.388.
- Кіяшко Л. Поховання Кирила Розумовського в Батурині. Біографічна некрополістика в контексті сучасної української науки. Наукові записки. Київ : Інс-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 2002. Т. 9. С. 184–190.
- Вечерський В. В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. Київ : Вид. дім А.С.С., 2005. С. 68-71.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Воскресенська церква в Батурині // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Воскресенська церква в Батурині (дата звернення: 28.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.04.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
