Відмінності між версіями «Пікрит»
| (Не показано 16 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ультраосновна ефузивна або | + | '''Пікри́т''' (від {{lang-el|πικρός}} — гіркий) — ефузивна ультраосновна [[Магматичні гірські породи|магматична гірська порода]]. |
| − | {{ | + | [[File:Oceanite_grand_brule_dsc03601.jpg|міні|праворуч|320пкс|Пікрит]] |
| − | | | + | ==Історична довідка== |
| − | + | Термін уперше застосував [[Чермак, Густав|Г. Чермак]] у 1866 до багатих на [[олівін]] меланократичних похідних тешенітових (див. [[Тешеніт]]) магматичних гірських порід із [[Сілезія|Сілезії]], що містять [[Рогова обманка|рогову обманку]], титановий [[авгіт]] та [[ільменіт]] з невеликими домішками [[Плагіоклази|плагіоклазу]] та анальциму. | |
| − | | | + | |
| − | | | + | Натепер використання терміну розширено: охоплює магматичні гірські породи різного роду, розміру зерен і [[Текстура (геологія)|текстури]] зі складом, проміжним між олівіновими [[базальт]]ами і [[перидотит]]ами. |
| − | | | + | |
| − | | | + | ==Характеристика== |
| + | Хімічний склад (за даними [[Міжнародний союз геологічних наук|Міжнародного союзу геологічних наук]]), %: SiO<sub>2</sub> — 30–52; MgO — понад 12; (K<sub>2</sub>O + Na<sub>2</sub>O) — менше 2 . | ||
| + | |||
| + | Пікрит — ультраосновна ефузивна або гіпоабісальна гірська порода, збагачена олівіном або клінопіроксенами, бідна на [[кремнезем]], часто поширена разом з [[діабаз]]ами. Структура [[Порфірова структура|порфірова]] або порфіровидна. | ||
| + | |||
| + | Основні складники: олівін і авгіт. | ||
| + | |||
| + | [[Вкрапленик]]и: клінопіроксени, рогова обманка, [[біотит]], [[флогопіт]]; може містити незначні домішки (до 1 %) [[апатит]]у і [[магнетит]]у. Інтерстиції (проміжки) між вкраплениками заповнені у вулканічних пікритах девітрифікованою серпентинізованою, хлоритизованою основною масою, у гіпабісальних — мікролітовим або дрібнокристалічним [[агрегат]]ом піроксену. Текстура масивна. Колір — від темно-зеленого до чорного, з ясно-зеленими або бурими вкраплениками. | ||
| + | |||
| + | Гіркий на смак. | ||
| + | |||
| + | ==Походження. Розташування родовищ== | ||
| + | Пікрити утворюють потоки [[Лава (геологія)|лав]], [[Горизонт (геологія)|горизонти]] і товщі вулканічних [[Брекчія|брекчій]], [[Туфи|туфів]], [[Гіалокластит|гіалокластитів]], у гіпабісальній [[Фація|фації]] — [[Дайка|дайки]] і [[Сілл|сілли]]. Входять до складу ультрамафітових і мафіт-ультрамафітових комплексів, що виникають на геосинклінальній або пізньоорогенній стадії розвитку складчастих областей, а також до складу стратиформних мафіт-ультрамафітових [[Інтрузія|інтрузій]] у зонах активізації [[Платформа (геологія)|платформ]] і [[Масив серединний|серединних масивів]]. | ||
| + | |||
| + | Одне з небагатьох родовищ [[Європа (географія)|Європи]] розташоване поблизу м. Гірценхайна (земля [[Гессен]], Німеччина). Пікрит із цього родовища (так званий гессенський новий зелений, {{lang-en|Hessian New Green}}) — морозостійкий, добре піддається [[Полірування|поліруванню]]; використовують для [[Скульптура|скульптур]] і [[Надгробок|надгробків]]. У 20 ст. пікрит видобували поблизу м. Бад-Лібенштайна (земля [[Тюрингія|Тюрингія]], Німеччина); використовували в [[Будівництво|будівництві]]. | ||
| + | |||
| + | Родовища пікриту є в РФ ([[Кольський півострів]], [[Уральські гори]], півострів [[Камчатка]] та ін.). В [[Ісландія (держава)|Ісландії]] пікрит присутній на півострові Рейк'янесскагі і поблизу озера Міватн. Пікрити [[Шотландія|Шотландії]] та [[Чехія|Чехії]] містять анальцим і тісно пов'язані з тешенітами. Інші пікрити — більш вапняно-лужні і пов'язані з [[діорит]]ами або діабазами. До цього типу відносять роговообманкові пікрити [[Вельс]]а. Пікрити супроводжують діабази, знайдені в девонських породах гір Фіхтельгебірге і поблизу м. Нассау (земля [[Рейнланд-Пфальц]], Німеччина), а також у графствах Корнволл і Девоншир ([[Англія]]). | ||
| + | |||
| + | В Україні комплекс пікрит-базальтів присутній серед девонських відкладів [[Донецька складчаста споруда|Донецької складчастої споруди]]. | ||
| + | ==Література== | ||
| + | # Tarney J. Picrite // Petrology. Boston : Springer, 1989. P. 463–464. URL: https://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007/0-387-30845-8_190 | ||
| + | # Eisbacher G. H. Einführung in die Tektonik. Stuttgart : F. Enke, 1991. 310 p. | ||
| + | # Igneous Rocks. IUGS Classification and Glossary of Terms / Ed. by R. Le Maitre, A. Streckeisen, B. Zanettin et al. 2nd ed. Cambridge : Cambridge University Press, 2002. 236 p. | ||
| + | # Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с. | ||
| + | # Пікрит // Геологічний словник. URL: https://geodictionary.com.ua/node/3540 | ||
| + | |||
| + | ==Автор ВУЕ== | ||
| + | [[Автор_ВУЕ::Білецький В. С.|В. С. Білецький]] | ||
| + | |||
| + | {{Цитування_автор}} | ||
| + | {{Оприлюднено | ||
| + | |Науковий напрям=Геологічні науки | ||
| + | |Дефініція= магматична ефузивна ультраосновна гірська порода | ||
| + | |Статус гасла=Оприлюднено | ||
| + | |Аудіосупровід= | ||
| + | |Відео= | ||
| + | |Аудіо= | ||
| + | |Ілюстрації= | ||
| + | |Обсяг гасла= | ||
| + | |Рік оприлюднення=2024 | ||
| + | |Місяць оприлюднення=04 | ||
| + | |Дата оприлюднення=06 | ||
}} | }} | ||
| + | [[Категорія:Природа]] [[Категорія:Геологічні науки]] [[Категорія: Геологія металевих і неметалевих корисних копалин]] [[Категорія: Гірські породи]] [[Категорія:Е-ВУЕ]] | ||
| + | {{#related:Магматичні гірські породи}} | ||
| + | {{#related:Авгіт}} | ||
| + | {{#related: Олівін}} | ||
Поточна версія на 18:17, 29 квітня 2024
Пікри́т (від грец. πικρός — гіркий) — ефузивна ультраосновна магматична гірська порода.
Зміст
Історична довідка
Термін уперше застосував Г. Чермак у 1866 до багатих на олівін меланократичних похідних тешенітових (див. Тешеніт) магматичних гірських порід із Сілезії, що містять рогову обманку, титановий авгіт та ільменіт з невеликими домішками плагіоклазу та анальциму.
Натепер використання терміну розширено: охоплює магматичні гірські породи різного роду, розміру зерен і текстури зі складом, проміжним між олівіновими базальтами і перидотитами.
Характеристика
Хімічний склад (за даними Міжнародного союзу геологічних наук), %: SiO2 — 30–52; MgO — понад 12; (K2O + Na2O) — менше 2 .
Пікрит — ультраосновна ефузивна або гіпоабісальна гірська порода, збагачена олівіном або клінопіроксенами, бідна на кремнезем, часто поширена разом з діабазами. Структура порфірова або порфіровидна.
Основні складники: олівін і авгіт.
Вкрапленики: клінопіроксени, рогова обманка, біотит, флогопіт; може містити незначні домішки (до 1 %) апатиту і магнетиту. Інтерстиції (проміжки) між вкраплениками заповнені у вулканічних пікритах девітрифікованою серпентинізованою, хлоритизованою основною масою, у гіпабісальних — мікролітовим або дрібнокристалічним агрегатом піроксену. Текстура масивна. Колір — від темно-зеленого до чорного, з ясно-зеленими або бурими вкраплениками.
Гіркий на смак.
Походження. Розташування родовищ
Пікрити утворюють потоки лав, горизонти і товщі вулканічних брекчій, туфів, гіалокластитів, у гіпабісальній фації — дайки і сілли. Входять до складу ультрамафітових і мафіт-ультрамафітових комплексів, що виникають на геосинклінальній або пізньоорогенній стадії розвитку складчастих областей, а також до складу стратиформних мафіт-ультрамафітових інтрузій у зонах активізації платформ і серединних масивів.
Одне з небагатьох родовищ Європи розташоване поблизу м. Гірценхайна (земля Гессен, Німеччина). Пікрит із цього родовища (так званий гессенський новий зелений, англ. Hessian New Green) — морозостійкий, добре піддається поліруванню; використовують для скульптур і надгробків. У 20 ст. пікрит видобували поблизу м. Бад-Лібенштайна (земля Тюрингія, Німеччина); використовували в будівництві.
Родовища пікриту є в РФ (Кольський півострів, Уральські гори, півострів Камчатка та ін.). В Ісландії пікрит присутній на півострові Рейк'янесскагі і поблизу озера Міватн. Пікрити Шотландії та Чехії містять анальцим і тісно пов'язані з тешенітами. Інші пікрити — більш вапняно-лужні і пов'язані з діоритами або діабазами. До цього типу відносять роговообманкові пікрити Вельса. Пікрити супроводжують діабази, знайдені в девонських породах гір Фіхтельгебірге і поблизу м. Нассау (земля Рейнланд-Пфальц, Німеччина), а також у графствах Корнволл і Девоншир (Англія).
В Україні комплекс пікрит-базальтів присутній серед девонських відкладів Донецької складчастої споруди.
Література
- Tarney J. Picrite // Petrology. Boston : Springer, 1989. P. 463–464. URL: https://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007/0-387-30845-8_190
- Eisbacher G. H. Einführung in die Tektonik. Stuttgart : F. Enke, 1991. 310 p.
- Igneous Rocks. IUGS Classification and Glossary of Terms / Ed. by R. Le Maitre, A. Streckeisen, B. Zanettin et al. 2nd ed. Cambridge : Cambridge University Press, 2002. 236 p.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.
- Пікрит // Геологічний словник. URL: https://geodictionary.com.ua/node/3540
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Пікрит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Пікрит (дата звернення: 28.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.04.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
