Відмінності між версіями «Кременецького колегіуму ансамбль»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Кременецького колегіуму ансамбль1.jpg|міні|праворуч|320пкс|Кременецького колегіуму ансамбль. Літографія Лемерсьє за малюнком І. Зейдліца 1860-х рр. Джерело ілюстрації: Історія української архітектури / Ю. Асєєв, В. Вечерський, О. Годованюк та ін.; за ред. В. Тимофієнка. Київ : Техніка, 2003. С. 202. ]] | [[Файл:Кременецького колегіуму ансамбль1.jpg|міні|праворуч|320пкс|Кременецького колегіуму ансамбль. Літографія Лемерсьє за малюнком І. Зейдліца 1860-х рр. Джерело ілюстрації: Історія української архітектури / Ю. Асєєв, В. Вечерський, О. Годованюк та ін.; за ред. В. Тимофієнка. Київ : Техніка, 2003. С. 202. ]] | ||
| + | [[Файл:Kremenetsʹkoho_kolehiumu_ansamblʹ.mp3|thumb|right|300px|<center>Кременецького колегіуму ансамбль</center>]] | ||
[[Файл:Кременецького колегіуму ансамбль2.JPG|міні|праворуч|320пкс|Кременецького колегіуму ансамбль у забудові історичного центру міста. Фото Вечерського В. В.]] | [[Файл:Кременецького колегіуму ансамбль2.JPG|міні|праворуч|320пкс|Кременецького колегіуму ансамбль у забудові історичного центру міста. Фото Вечерського В. В.]] | ||
[[Файл:Кременецького колегіуму ансамбль3.jpg|міні|праворуч|320пкс|Кременецького колегіуму ансамбль. Фото Вечерського В. В.]] | [[Файл:Кременецького колегіуму ансамбль3.jpg|міні|праворуч|320пкс|Кременецького колегіуму ансамбль. Фото Вечерського В. В.]] | ||
| Рядок 61: | Рядок 62: | ||
[[Категорія:Релігієзнавство]] | [[Категорія:Релігієзнавство]] | ||
[[Категорія:Культурологія]] | [[Категорія:Культурологія]] | ||
| + | [[Категорія:Озвучено]] | ||
[[Категорія:Музеєзнавство]] | [[Категорія:Музеєзнавство]] | ||
[[Категорія:Архітектура будівель і споруд]] | [[Категорія:Архітектура будівель і споруд]] | ||
Версія за 14:38, 28 квітня 2020
Кремене́цького коле́гіуму анса́мбль — пам’ятка архітектури національного значення, Тернопільська обл., Україна. Розташований в історичному центрі міста на терасі, що домінує над долиною, в якій лежить місто. Завдяки цьому колегіумний однобаневий двовежовий костел є головною архітетурною домінантою м. Кременця.
Зміст
Історична довідка
Єзуїти оселилися в Кременці 1702 за підтримки князя Януша Антонія Вишневецького (1678–1741). 1712 вони відкрили школу з викладаням граматики, етики, риторики. Архітектурний ансамбль, до якого входять власне навчальні корпуси колегіуму, костел та житлові й господарські споруди, зведено для отців-єзуїтів 1731–1743 коштом князів Вишневецьких, зокрема Михайла Сервація Вишневецького (1680–1744) за проектом єзуїтського архітектора П. Гіжицького. 1750 кременецьку резиденцію єзуїтів офіційно перетворено на колегіум, закритий 1773 у зв’язку з ліквідацією ордену єзуїтів. Після того тут містилася повітова школа. 1805 в спорудах ансамблю зусиллями польських освітніх діячів Тадеуша Чацького (1765–1813) і Гуго Коллонтая (1750–1812) відкрито Вищу Волинську гімназію, перетворену 1819 на Волинський (Кременецький) ліцей. 1809 з тильного боку ансамблю закладено парк з ботанічним садом (архітектор-садівник Діонісій Міклер; 1762–1853).
1833 ліцей закрила російська влада і після того тут містилися:
- 1836–1902 — Волинська духовна семінарія;
- 1902–1920 — Волинське єпархіальне жіноче училище;
- 1920–1940 — учительська семінарія;
- 1940–1952 (з перервою на війну) — Кременецький учительський інститут;
- 1952–1969 — Кременецький педагогічний інститут;
- 1969–1991 — Кременецьке педагогічне училище (з 1989 — ім. Тараса Шевченка); 1991–2002 — коледж;
- 2002–2012 — Кременецький гуманітарно-педагогічний інститут ім. Тараса Шевченка;
- від 2012 — Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка.
Характеристика
Ансамбль має ефектну центрально-осьову композицію, пов’язану з рельєфом. Перед головним фасадом, оберненим до міста, розташований курдонер з парадною терасою. Центром композиції є костел св. Ігнатія Лойоли і св. Станіслава Костки — тринавова однобанева купольна базиліка з трансептом і двома вежами, що фланкують головний фасад. До костелу обабіч прилягають П-подібного плану дво- та триповерхові навчальні й житлові корпуси однобічного коридорного розпланування з ризалітами, причілки яких акцентовано трикутними фронтонами й невеликими бароковими вежами. Ансамбль втілює стильові впливи пізнього центральноєвропейського бароко. Фасади усіх споруд членовано пілястрами іонічного ордера. На фасаді костелу вони багаторазово розкріповані. Декор фасадів та інтер'єрів суто бароковий: застосовано хвилясті лінії стін, масивні розкріповані карнизи, вишукані фронтони, ніші-екседри, різноманітних форм віконні наличники й сандрики. Тераса з курдонером огороджена балюстрадою з декоративними вазами та кованими ґратами. Інтер'єр костелу зберігся і реставрований. Склепіння костелу циліндричні й хрещаті, підбанник зовні восьмигранний, всередині — циліндричний, несе сферичний купол, увінчаний зовні восьмигранною банею з ліхтарем і маківкою. Коридори та класи бічних корпусів перекриті системою хрещатих склепінь. Усі споруди муровані з цегли на кам'яних підмурках, потиньковані, з поліхромними фасадам. Дахи та баня по дерев’яних кроквах і кружалах укриті покрівельною сталлю.
Значення
Кременецький колегіум є одним з найвизначніших барокових ансамблів України.
Унікально збережений зразок навчального закладу серед. 18 ст., що має історико-меморіальне значення.
Додатково
Після придушення Польського повстання 1830–1831 на Правобережній Україні уряд Російської імперії закрив 1833 Кременецький ліцей. Його навчальне приладдя і обладнання, різноманітні колекції включно з рослинами ботанічного саду, бібліотеку й частину викладачів перевезли до м. Києва і на цій основі відкрили Імператорський університет Св. Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка) (див. Енциклопедія українознавства. Словникова частина. Т. 3. Париж — Нью-Йорк : Вид-во "Молоде життя", 1965. С. 1169)
Література
- Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання / В. Вечерський, О. Годованюк, Є. Тиманович та ін.; За ред. А. Мардера та В. Вечерського. Київ : Техніка, 2000. С. 239.
- Ричков П. Українська архітектурна спадщина Товариства Ісуса // Архітектурна спадщина України. Вип. 5. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування; Головкиївархітектура, 2002. С. 169–195.
- Betlej A. Pawel Gizycki S J architekt polski XVIII wieku. Krakow : Wydawnictwo Towarzystwa Naukowego «Societas Vistulana», 2003. 398 s.
- Історія української архітектури / Ю. Асєєв, В. Вечерський, О. Годованюк та ін.; за ред. В. Тимофієнка. Київ : Техніка, 2003. С. 224–225.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Кременецького колегіуму ансамбль // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кременецького колегіуму ансамбль (дата звернення: 28.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.04.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
