Відмінності між версіями «Воєнні злочини»
| Рядок 108: | Рядок 108: | ||
{{Оприлюднено | {{Оприлюднено | ||
| − | |Науковий напрям= | + | |Науковий напрям=Юридичні науки |
|Дефініція=серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, за скоєння яких передбачено кримінальну відповідальність індивіда. | |Дефініція=серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, за скоєння яких передбачено кримінальну відповідальність індивіда. | ||
|Статус гасла=Оприлюднено | |Статус гасла=Оприлюднено | ||
Версія за 12:47, 30 червня 2022
Воє́нні зло́чини — серйозні порушення міжнародного гуманітарного права (права збройних конфліктів), за скоєння яких передбачено кримінальну відповідальність індивіда. Воєнні злочини належать до найтяжчих суспільно небезпечних дій проти загального міжнародного права.
Зміст
Історична довідка
Серед усіх злочинів проти загального міжнародного права воєнні злочини мають найтривалішу історію, що збігається зі становленням та розвитком міжнародного гуманітарного права. На національному рівні кримінальну відповідальність за воєнні злочини запроваджено водночас із виникненням правового регулювання законів та звичаїв війни. Такі положення можна знайти у законодавстві багатьох держав, починаючи з Кодексу Лібера 1864. Хоча спроби притягнення воєнних злочинців до відповідальності на міжнародному рівні робили за підсумками Першої світової війни. Позитивне закріплення відповідного інституту у міжнародному праві починається зі ст. 6 (б) Статуту Міжнародного військового трибуналу в м. Нюрнберзі (див. Нюрнберзький процес 1945), в якій встановлено його юрисдикцію щодо воєнних злочинів, а саме за порушення законів та звичаїв війни. До них належать:
- вбивства;
- катування;
- взяття в рабство або для інших цілей цивільного населення окупованої території;
- вбивства чи катування військовополонених або осіб, які перебувають на морі;
- вбивства заручників;
- розграбування громадської чи приватної власності;
- безглузде руйнування міст або сіл;
- розорення, не виправдане воєнною необхідністю, інші злочини.
4 Женевські конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 (див. Женевські конвенції 1949) містять положення про тяжкі порушення (англ. grave breaches, фр. infractions graves). Низка з них є злочинами, щодо яких держави мають універсальну юрисдикцію.
Нормативне регулювання
Воєнні злочини є найскладнішим за змістом і найбільшим за сферою дії інститутом міжнародного кримінального права, який забезпечує покарання за ці злочини кримінальною санкцією. Склад воєнних злочинів, на відміну від злочинів проти людяності, не містить критерію широкомасштабності або систематичності. Особливий характер цих злочинів полягає в тому, що їх скоюють лише в період збройного конфлікту.
Трибунал щодо колишньої Югославії
Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії уповноважений здійснювати судове переслідування осіб, які скоюють або віддають наказ щодо скоєння серйозних порушень, а саме подальших дій, спрямованих проти осіб або майна, які користуються захистом положень відповідної Женевської конвенції 1949:
а) навмисне вбивство;
б) катування та нелюдське поводження, зокрема біологічні експерименти;
в) навмисне спричинення тяжких страждань чи серйозного каліцтва або заподіяння шкоди здоров’ю;
г) незаконне, свавільне та широкомасштабне руйнування і привласнення майна, не спричинене воєнною необхідністю;
ґ) примушення військовополоненого або цивільної особи до служби у збройних силах супротивної держави;
д) навмисне позбавлення прав військовополоненого або цивільної особи на неупереджене і нормальне судочинство;
е) незаконна депортація, переміщення або арешт цивільної особи;
є) взяття цивільних осіб у заручники (ст. 2). Цей перелік серйозних порушень відповідає змісту:
- ст. 50 Женевської конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях 1949;
- ст. 51 Женевської конвенції про поліпшення долі поранених, хворих та осіб зі складу збройних сил, які зазнали корабельної аварії на морі, 1949;
- ст. 130 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949;
- ст. 147 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949.
Ст. 3 Статуту Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії встановлює перелік таких порушень законів і звичаїв війни, щодо яких Трибунал здійснює свою юрисдикцію. До переліку порушень воєнних злочинів, який не є вичерпним, належать:
а) застосування отруйних речовин або інших видів зброї, призначених для спричинення надмірних страждань;
б) безглузде знищення міст, поселень чи сіл або розорення, не виправдане воєнною необхідністю;
в) напад на незахищені міста, села, помешкання чи будинки або їх обстріл із застосуванням будь-яких засобів;
г) захоплення, руйнування або навмисне пошкодження культурних, благодійних, навчальних, художніх та наукових закладів, історичних пам’яток, художніх і наукових творів;
ґ) розграбування громадської або приватної власності.
Міжнародний трибунал щодо Руанди
За статутом Міжнародний кримінальний трибунал щодо Руанди уповноважений здійснювати судове переслідування осіб, які скоюють або віддають наказ про скоєння серйозних порушень ст. 3, спільної для Женевських конвенцій 1949 та Додаткового протоколу ІІ до них 1977. Такі порушення містяться в переліку, який не є вичерпним:
а) посягання на життя, здоров’я та фізичне чи психічне благополуччя осіб, зокрема вбивство, а також жорстоке поводження (катування, понівечення або інші форми тілесних покарань);
б) колективне покарання;
в) взяття заручників;
г) акти тероризму;
ґ) посягання на людську гідність, зокрема образливе та принизливе поводження, зґвалтування, примусова проституція та будь-які інші форми непристойного нападу;
д) мародерство;
е) засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного належним чином скликаним судом, за наявності судових гарантій, визнаних необхідними цивілізованими націями;
є) погрози вчинити будь-яке з перелічених вище діянь (ст. 4).
Римський статут МКС
У ст. 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) 1998 міститься найповніший перелік воєнних злочинів (50 окремих складів злочину), який, на відміну від інших переліків, є вичерпним. Тут об’єднано тяжкі порушення Женевських конвенцій 1949, порушення спільної ст. 3 Женевських конвенцій та інші серйозні порушення норм міжнародного гуманітарного права. При цьому ставили за мету внести до цього переліку лише ті склади воєнних злочинів, які відображають стан звичаєвого міжнародного права, тобто є загальновизнаними за своєю юридичною природою.
Кваліфікація воєнних злочинів
Апеляційна палата Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії в рішенні у справі Д. Тадича (1995) сформулювала юрисдикційні вимоги, згідно з якими можна визначити належність того чи іншого злочинного діяння до воєнних злочинів:
- порушення має становити порушення норми міжнародного гуманітарного права;
- ця норма повинна мати звичаєво-правовий характер, або, якщо вона стосується договірного права, мають бути дотримані необхідні умови;
- порушення має бути «серйозним», тобто стосуватися правила, яке охороняє вагомі цінності, й зумовлювати тяжкі наслідки для жертви;
- порушення норми повинно тягти індивідуальну кримінальну відповідальність особи, що її порушила.
Обов’язковою вимогою для кваліфікації діяння як воєнного злочину є його функціональний зв’язок зі збройним конфліктом. Суб’єктивна сторона воєнних злочинів вимагає наявності умислу та усвідомлення (ст. 30 Статуту МКС) з боку суб’єкта злочину, якщо не передбачено іншого. Злочинна поведінка, що становить воєнний злочин, також може відповідати ознакам геноциду або злочину проти людяності. Відповідні склади злочинів можуть застосовувати одночасно, оскільки жоден із них не може розглядатися як lex specialis (спеціальна норма, що витісняє загальну) щодо іншого.
Джерела
- Конвенція про захист цивільного населення під час війни // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text
- Конвенція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства // Верховна Рада України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_168#Text
- Римський статут Міжнародного кримінального суду // Верховна Рада України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text
Література
- Dörmann K. Elements of War Crimes under the Rome Statute of the International Criminal Court. Sources and Commentary. Cambridge : Cambridge University Press, 2003. 586 p.
- May L. War Crimes and Just War. Cambridge : Cambridge University Press, 2007. 343 p.
- Базов В. П. Воєнні злочини. Київ : Юрінком Інтер, 2008. 336 с.
- Boas G., Bischoff J., Reid N. Elements of Crimes under International Law. Cambridge : Cambridge University Press, 2008. 444 p.
- La Haye E. War Crimes in Internal Armed Conflicts. Cambridge : Cambridge University Press, 2010. 448 p.
- Гнатовський М. М. Кваліфікація міжнародних збройних конфліктів у практиці міжнародних судових установ // Актуальні проблеми держави і права. 2012. Вип. 65. С. 139–146. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2012_65_18
- Гнатовський М. М. Воєнні злочини // Енциклопедія міжнародного права : у 3 т. Київ : Академперіодика, 2014. Т. 1. С. 553–556.
- Cryer R., Robinson D., Vasiliev S. An Introduction to International Criminal Law and Procedure. 4th ed. Cambridge : Cambridge University Press, 2019. 640 p.
- Werle G., Jeßberger Fl. Principles of International Criminal Law. 4th ed. Oxford : Oxford University Press, 2020. 630 p.
- Мельцер Н. Міжнародне гуманітарне право / Пер. з англ. Київ : Делегація Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні, 2021. 398 с. URL: https://blogs.icrc.org/ua/wp-content/uploads/sites/98/2021/05/Nils-Melzer-Comprehensive-introduction-to-IHL-UKR.pdf
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гнатовський М. М. Воєнні злочини // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Воєнні злочини (дата звернення: 15.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.06.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
