Відмінності між версіями «Пікрит»

Рядок 22: Рядок 22:
 
Одне з небагатьох родовищ [[Європа (географія)|Європи]] розташоване поблизу м. Гірценхайна (земля [[Гессен]], Німеччина). Пікрит із цього родовища (так званий гессенський новий зелений, {{lang-en|Hessian New Green}}) — морозостійкий, добре піддається [[Полірування|поліруванню]];  використовують для [[Скульптура|скульптур]] і [[Надгробок|надгробків]]. У 20 ст. пікрит видобували поблизу м. Бад-Лібенштайна (земля [[Тюрингія|Тюрингія]], Німеччина); використовували в [[Будівництво|будівництві]].  
 
Одне з небагатьох родовищ [[Європа (географія)|Європи]] розташоване поблизу м. Гірценхайна (земля [[Гессен]], Німеччина). Пікрит із цього родовища (так званий гессенський новий зелений, {{lang-en|Hessian New Green}}) — морозостійкий, добре піддається [[Полірування|поліруванню]];  використовують для [[Скульптура|скульптур]] і [[Надгробок|надгробків]]. У 20 ст. пікрит видобували поблизу м. Бад-Лібенштайна (земля [[Тюрингія|Тюрингія]], Німеччина); використовували в [[Будівництво|будівництві]].  
  
Родовища пікриту є в РФ ([[Кольський півострів]], [[Уральські гори]], півострів [[Камчатка]] та ін.).  В [[Ісландія (держава)|Ісландії]] пікрит присутній на півострові Рейк'янесскагі і поблизу озера Міватн. Пікрити [[Шотландія|Шотландії]] та [[Чехія|Чехії]] містять анальцим і тісно пов'язані з тешенітами. Інші пікрити — більш вапняно-лужні і пов'язані з [[діорит]]ами або діабазами. До цього типу відносять роговообманкові пікрити [[Вельс]]а. Пікрити супроводжують діабази, знайдені в девонських породах гір Фіхтельгебірге і поблизу м. Нассау (земля [[Рейнланд-Пфальц]], Німеччина), а також у графствах Корнуолл і  Девоншир ([[Англія]]).
+
Родовища пікриту є в РФ ([[Кольський півострів]], [[Уральські гори]], півострів [[Камчатка]] та ін.).  В [[Ісландія (держава)|Ісландії]] пікрит присутній на півострові Рейк'янесскагі і поблизу озера Міватн. Пікрити [[Шотландія|Шотландії]] та [[Чехія|Чехії]] містять анальцим і тісно пов'язані з тешенітами. Інші пікрити — більш вапняно-лужні і пов'язані з [[діорит]]ами або діабазами. До цього типу відносять роговообманкові пікрити [[Вельс]]а. Пікрити супроводжують діабази, знайдені в девонських породах гір Фіхтельгебірге і поблизу м. Нассау (земля [[Рейнланд-Пфальц]], Німеччина), а також у графствах Корнволл і  Девоншир ([[Англія]]).
  
 
В Україні комплекс пікрит-базальтів присутній серед девонських відкладів [[Донецька складчаста споруда|Донецької складчастої споруди]].
 
В Україні комплекс пікрит-базальтів присутній серед девонських відкладів [[Донецька складчаста споруда|Донецької складчастої споруди]].

Версія за 12:45, 26 квітня 2024

Пікри́т (від грец. πικρός — гіркий) — магматична ефузивна ультраосновна гірська порода.

Пікрит

Історична довідка

Термін уперше застосував Г. Чермак у 1866 до багатих на олівін меланократичних похідних тешенітових (див. Тешеніт) магматичних гірських порід із Сілезії, що містять рогову обманку, титановий авгіт та ільменіт з невеликими домішками плагіоклазу та анальциму.

Натепер використання терміну розширено: охоплює магматичні гірські породи різного роду, розміру зерен і текстури зі складом, проміжним між олівіновими базальтами і перидотитами.

Характеристика

Хімічний склад (за даними Міжнародного союзу геологічних наук), %: SiO2 — 30–52; MgO — понад 12; (K2O + Na2O) — менше 2 .

Пікрит — ультраосновна ефузивна або гіпоабісальна гірська порода, збагачена олівіном або клінопіроксенами, бідна на кремнезем, часто поширена разом з діабазами. Структура порфірова або порфіровидна.

Основні складники: олівін і авгіт.

Вкрапленики: клінопіроксени, рогова обманка, біотит, флогопіт; може містити незначні домішки (до 1 %) апатиту і магнетиту. Інтерстиції (проміжки) між вкраплениками заповнені у вулканічних пікритах девітрифікованою серпентинізованою, хлоритизованою основною масою, у гіпабісальних — мікролітовим або дрібнокристалічним агрегатом піроксену. Текстура масивна. Колір — від темно-зеленого до чорного, з ясно-зеленими або бурими вкраплениками.

Гіркий на смак.

Походження. Розташування родовищ

Пікрити утворюють потоки лав, горизонти і товщі вулканічних брекчій, туфів, гіалокластитів, у гіпабісальній фаціїдайки і сілли. Входять до складу ультрамафітових і мафіт-ультрамафітових комплексів, що виникають на геосинклінальній або пізньоорогенній стадії розвитку складчастих областей, а також до складу стратиформних мафіт-ультрамафітових інтрузій у зонах активізації платформ і серединних масивів.

Одне з небагатьох родовищ Європи розташоване поблизу м. Гірценхайна (земля Гессен, Німеччина). Пікрит із цього родовища (так званий гессенський новий зелений, англ. Hessian New Green) — морозостійкий, добре піддається поліруванню; використовують для скульптур і надгробків. У 20 ст. пікрит видобували поблизу м. Бад-Лібенштайна (земля Тюрингія, Німеччина); використовували в будівництві.

Родовища пікриту є в РФ (Кольський півострів, Уральські гори, півострів Камчатка та ін.). В Ісландії пікрит присутній на півострові Рейк'янесскагі і поблизу озера Міватн. Пікрити Шотландії та Чехії містять анальцим і тісно пов'язані з тешенітами. Інші пікрити — більш вапняно-лужні і пов'язані з діоритами або діабазами. До цього типу відносять роговообманкові пікрити Вельса. Пікрити супроводжують діабази, знайдені в девонських породах гір Фіхтельгебірге і поблизу м. Нассау (земля Рейнланд-Пфальц, Німеччина), а також у графствах Корнволл і Девоншир (Англія).

В Україні комплекс пікрит-базальтів присутній серед девонських відкладів Донецької складчастої споруди.

Література

  1. Tarney J. Picrite // Petrology. Boston : Springer, 1989. P. 463–464. URL: https://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007/0-387-30845-8_190
  2. Eisbacher G. H. Einführung in die Tektonik. Stuttgart : F. Enke, 1991. 310 p.
  3. Igneous Rocks. IUGS Classification and Glossary of Terms / Ed. by R. Le Maitre, A. Streckeisen, B. Zanettin et al. 2nd ed. Cambridge : Cambridge University Press, 2002. 236 p.
  4. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.
  5. Пікрит // Геологічний словник. URL: https://geodictionary.com.ua/node/3540

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Пікрит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Пікрит (дата звернення: 10.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
06.04.2024

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶