Тюямуніт

Тюямуні́т [від назви родовища Тюя-Муюн (Киргизстан)] — мінерал, водний уранованадат кальцію шаруватої будови.

Тюямуніт

Тюямуніт
Клас мінералу	ванадати
Колір	жовтий
Сингонія	ромбічна
Твердість	1–2
Блиск	від алмазного до перламутрового і тьмяного
Прозорість	непрозорий або просвічує
Густина	3, 6–4, 3 г/см³.
Радіоактивність	радіоактивний
Особливі характеристики	рідкісний, крихкий

Структурно близький до уранових слюдок. Уранова і ванадієва руда.

Кальцієвий аналог карнотиту.

Історична довідка

1912 тюямуніт уперше описав учень В. Вернадського, хімік і мінералог К. Ненадкевич (1880; тепер Україна — 1963; тепер РФ) і назвав за місцем типового розташування.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: Ca(UO₂)₂(VO₄)₂·5–8(H₂O).

Хімічний склад, %: СаО — 5,7; UО₃ — 46,5–65,3; V₂О₅ — 17,5–26,0; Н₂О — близько 18 (вміст води залежить від вологості атмосфери).

Домішки: Na₂О, К₂O, МgО, СuO (до 4 %), SiO₂.

Фізичні властивості

Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділення: листуваті і радіально-променисті агрегати, порошкуваті маси, тонкі нальоти. Густина — 3,6–4,3 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 1–2. Колір жовтий з оранжево-жовтим, зеленуватим або буруватим відтінком. Непрозорий або просвічує. Блиск — від алмазного до перламутрового і тьмяного. Спайність за базопінакоїдом довершена, у двох напрямах під кутом 90 ^о — середня. Крихкий. Сильно радіоактивний. Рідкісний.

Асоціації: барит, гіпс, карнотит та інші ванадати, фосфати, карбонати, сульфати уранілу, метатюямуніт, уранофан, фольбортит.

Походження. Розташування родовищ

Вторинний мінерал урану, один із кінцевих продуктів вивітрювання уранових мінералів. Утворюється в осадових гірських породах за впливу бікарбонатних (содових) вод на карнотит. Виділення зазвичай приурочене до пісковиків, вапняків, кременистих порід.

Родовища і копальні: Італія (родовище Больценаго), Англія (графство Корнволл), США (штати Аризона, Колорадо, Монтана, Невада, Нью-Мексико, Юта), Киргизстан (Тюя-Муюн), Мексика (штат Чіуауа), Аргентина (провінція Мендоса), Ізраїль (геологічна формація Хатрурім).

В Україні виявлений у Ватутінському родовищі уранових руд на півночі Кіровоградської області.

Додатково

Типовий зразок мінералу експонується в Мінералогічному музеї ім. О. Є. Ферсмана (м. Москва, РФ).

Література

Лазаренко Є. К., Винар О. М. Тюямуніт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
Тюямуніт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Strunz H., Nickel E. Strunz Mineralogical Tables. 9 aufl. Stuttgart : E. Schweizerbart'sche, 2001. 870 p.
Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine. Cambridge University Press, 2021. Vol. 85. P. 291–320.