Блондель, Жак-Франсуа
Блонде́ль, Жак-Франсуа́ (фр. Blondel, Jacques-François; 08.01.1705, м. Руан, регіон Нормандія, Франція – 09.01.1774, м. Париж, Франція) — архітектор, містобудівник, енциклопедист, член Королівської академії архітектури та придворний архітектор короля Людовика XV (з 1755), професор архітектури (з 1762).
Блондель, Жак-Франсуа (Blondel, Jacques-François) | |
---|---|
Народження | 08.01.1705 |
Місце народження | Руан |
Смерть | 09.01.1774 |
Місце смерті | Париж |
Місце діяльності | Франція, Париж, Страсбург |
Напрями діяльності | архітектура, містобудування, енциклопедистика |
Життєпис
Навчатися мистецтву й архітектурі розпочав у свого дядька Ж.-Ф. Блонделя (1683–1756; Франція), котрий був архітектором м. Руана.
1726 переїхав до м. Парижа і продовжив навчання у архітектора Ж.-М. Опенора (1672–1742; Франція). Одночасно співпрацював з мистецтвознавцем і колекціонером П.-Ж. Марієттом (1694–1774;Франція) у підготовці текстів та ілюстрацій до видання «Французька архітектура» (фр. «Architecture française»; 1727).
Після видання 1737–1738 першої теоретичної праці з архітектури 1740 відкрив приватну Школу мистецтв (діяла з перервами 1747 та від 1754 до 1762). Навчальну програму 1743 схвалила Королівська академія архітектури. У м. Парижі 1752–1756 видав фундаментальну працю «Французька архітектура, або Збірка планів, фасадів, перерізів і профілів» (фр. «L’architecture française, ou un ensemble de plans, d’élévations, de coupes et de profils») в 4 томах. 1755 став членом Королівської академії архітектури та придворним архітектором короля Людовика XV. 1762 призначений професором академії.
1771–1774 опубліковано 6 томів його фундаментальної праці «Курс архітектури» (фр. «Cours d’architecture»). Ще 3 томи видав 1774–1777 після смерті автора його учень П. Патте (1723–1814; Франція).
Творчість
Найвпливовіший у Франції 18 ст. теоретик та історик архітектури, педагог, основоположник містобудування (урбаністики). Його діяльність припала на стилістичну епоху пізнього бароко (рококо), проте він був прихильником строгого класицизму і в цьому дусі виховував своїх студентів, багато з яких стали відомими архітекторами: Е.-Л. Булле, К.-Н. Леду, Ж.-Б. Валлен-Деламот, Ж. Ф. Шальгрен, Ш. де Вайї (1730–1798; учитель В. Баженова), Ж. Гондуен (1737–1818), М.-Ж. Пейр (1730–1785), Ж.-Б. Ронделе (1743–1829), усі — Франція; В. Чемберс (1723–1796; Велика Британія) та інші, які поширили стиль класицизму в більшості країн Європи.
Для навчальної і проєктної діяльності Блонделю виділили приміщення в Луврі. Енциклопедичний характер його архітектурних праць зумовив членство у «Товаристві літераторів», де під керівництвом Д. Дідро і Ж. Л. Д’Аламбера створювали видання «Енциклопедія, або Тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел» (франц. «Encyclopédie ou dictionnaire explicatif des sciences, des arts et des métiers»). Блондель написав для неї фундаментальні статті про архітектуру та мурування. 1751–1774 взяв участь у підготовці близько 500 статей.
У працях уперше вказав на необхідність опрацювання проєктів удосконалення розпланування більшості міст Франції, передусім м. Парижа. Підкреслив важливість раціонального функціонального зонування міста з визначенням окремих місць для торгівлі, інших публічних просторів, рекреаційних територій. Міські вулиці й площі розглядав як транспортні комунікації та архітектурні ансамблі. Свої ідеї втілив під час реконструкції центральних частин міст Меца і Страсбурга (обидва — тепер регіон Гранд-Ест) у Франції. Вони вплинули на подальші плани реконструкції м. Парижа.
Серед витворів Блонделя:
- реконструкція центральної площі м. Меца із будівництвом ратуші, будівель місцевого парламенту, гауптвахти, єпископського палацу, прибудовою вхідної частини до міського собору Сент-Етьєн (1761–1771);
- гауптвахта на площі Клебер у м. Страсбурзі (1765–1778);
- проєкт реконструкції м. Страсбурга (1767).
Додатково
Син архітектора Ж.-Б. Блондель (1764–1825; Франція) став міським архітектором м. Парижа.
Праці
- De la distribution des maisons de plaisance et de la décoration des edifices en general : in 2 vol. Paris : C.-A. Jombert, 1737–1738.
- Discours sur la manière d’étudier l’architecture et les arts qui sont relatifs à celui de bâtir. Paris : P.-J. Mariette, 1747. 16 p.
- L’architecture française, ou un ensemble de plans, d’élévations, de coupes et de profils : in 4 vol. Paris : Ch.-A. Jombert, 1752–1756.
- Cours d’architecture : in 9 vol. Paris : Desaint, 1771–1777.
Література
- Саваренская Т. Западноевропейское градостроительство XVII–XIX веков: Эстетические и теоретические предпосылки. Москва : Стройиздат, 1987. С. 84–85.
- Саваренская Т. Ф., Швидковский Д. О., Петров Ф. А. История градостроительного искусства. Поздний феодализм и капитализм. Москва : Стройиздат, 1989. С. 44–456.
- Davrius A. Jacques-François Blondel, architecte des Lumières. Paris : Classiques Garnier, 2018. 955 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Блондель, Жак-Франсуа // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Блондель, Жак-Франсуа (дата звернення: 1.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.04.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів