Боговлюднення
Боговлю́днення (боговтілення) — один із засадничих догматів християнства, який постулює чудо і таємницю народження Сина Божого (другої іпостасі Святої Трійці, Логоса), коли Він увібрав у Божественну іпостась людське єство і душу.
Історична довідка
Термін «боговлюднення» є відповідником грецького «ενανθρώπηση» й латинського «incarnatio». Використовувався апологетами з 2 ст.;
від 4 ст. активно вживався у працях Отців церкви, церковних письменників.
За вченням християнства, Ісус Христос є Боголюдиною. Син Божий народився з натхнення Святого Духа від Діви Марії, сприйнявши людське тіло (плоть) і душу (тобто втілився, влюднився), став подібним до людини у всьому, але лишився безгрішним і непідвладним гріху. Святе Письмо містить вказівки на людську природу Христа (Євангелія оповідають про Його зростання, голод і спрагу, втому, страждання і мученицьку смерть).
Догмат про Боговлюднення був предметом гострих дебатів у ранньому християнстві: течії, які заперечували його або пропонували інакше тлумачення, оголошували єресями (гностицизм, докетизм, монофізитство, євтихіанство, монофелітство та ін). Нікейський собор 325 ухвалив рішення про єдиносутність Бога Сина Богу Отцю й засудив аріанство. Спеціальне догматичне визначення про поєднання двох природ у Христі (який «досконалий за Божеством і досконалий у людськості», «істинний Бог і справжня людина», «єдиносущний отцю за Божеством і нам за людством», у всьому подібний людині, окрім гріха) утвердив Четвертий Вселенський собор 451. Шостий Вселенський собор 680 закріпив учення про дві волі Христа — Божу й людську.
У богослов'ї
Згідно з церковним ученням, сполучення двох природ — Божественної й людської — у Христі відбулося незмішано (без розчинення одна в одній чи утворення третьої), незмінно (без зміни кожної з цих природ), неподільно й нерозлучно (навічно). Боговлюднення відбулося задля зцілення природи людини, зіпсованої прабатьківським гріхом, і принципово змінило стосунки між Богом і людьми, відкрило шлях до спасіння, глибшої єдності з Богом, обожнення творіння. Явлення у плоті Сина Божого та його спокутний подвиг розглядається усіма течіями християнства як духовний центр і зламна подія історії людства.
Богослови категорично протиставляють християнське вчення про Боговлюднення дохристиянським античним уявленням про множинні втілення богів у людей, тварин або східним переказам про аватари. Вказують на те, що міфи оповідають про тимчасове набуття божествами суто зовнішньої подоби, форми, образу з примхи або для досягнення конкретної мети, тоді як християни вірують у таємницю реального боговтілення.
Цитата
«І Слово стало тілом, і перебувало між нами, і ми побачили славу Його, — славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини» (Ів. 1:14)
Біблія. Сучасний переклад з давньоєврейської та давньогрецької мов / Пер. Р. Турконяка. Київ : Українське Біблійне Товариство, 2020. 1172 с.
Література
- Боговтілення // Українська Релігієзнавча Енциклопедія. URL: https://ure-online.info/encyclopedia/bogovlyudnennya/
- Саган О. Н. Вселенське православ'я: суть, історія, сучасний стан. Київ : Світ знань, 2004. 912 с.
- Гаврилюк Т. Ідея надприродного в історії та сучасності. 2-ге вид., допов. Київ : ФОП Тарнашинський О. В., 2008. 175 c.
- Drum W. The Incarnation // The Catholic Encyclopedia. URL: https://www.newadvent.org/cathen/07706b.htm
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Боговлюднення // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Боговлюднення (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.02.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
