Боголюдина

Боголюди́на — багатозначний термін в історії міфології, релігії, релігійної філософії: 1) міфологічний персонаж, який за своєю природою, походженням є частково Богом (божеством), а частково — людиною; 2) за віровченнями низки релігій — Бог, який втілився в образі людини; 3) людина, яка завдяки духовній практиці, містично осягнула Бога і відтак досягла Божественної досконалості; 4) людина, яка власними героїчними вчинками піднесла себе до гідності Бога.

У міфології

Боголюдина є одним з головних персонажів у міфах стародавніх народів. Так, згідно з давньогрецькою міфологією, Геракл був сином Зевса і земної жінки Алкмени, Персей — сином Зевса та Данаї та ін. Якщо згадані міфологічні герої за природою були напівбогами (по батькові), то, приміром, Тесей, був сином земних батьків, але виборов собі статус боголюдини завдяки численним героїчним подвигам.

У кельтській (ірландській) міфології боголюдиною є Кухулін — син (і водночас втілення) бога Люґа (Луга) і земної дівчини Дехтіре.

Популярним персонажем давньокитайських міфів і класичних творів є Ерлан-шень (Ерлан), який у даосько-буддійському пантеоні традиційно є богом-драконоборцем. За одним зі стародавніх переказів, він мав ім’я Ян Цзянь і був сином молодшої сестри Нефритового імператора, божественної принцеси Яоцзі (чи Юньхуа) та земного чоловіка Ян Тянью. За іншими версіями, ототожнювався з кількома напівміфічними героями давньокитайських легенд. Згідно з народними переказами, у батьків Ян Цзяня (Ерлан-шеня) були ще дві дитини, які є боголюдьми — син Ян Цзянь та донька Ян Чань (остання також відома як богиня-мати Сань).

Біблійна традиція. Юдаїзм і християнство

Концепт про боголюдину є основоположним у християнстві. Згідно з Євангеліями, Ісус Христос є втіленим (влюдненим) Богом — Сином Божим. Притому й у буквальному розумінні (Кол. 1:15; також див.: Євр. 1:6; Об. 3:14), оскільки його батьком вважається Бог, а матір’ю — земна жінка Марія (див. Богородиця), завдяки якій Ісус народився як людина, став людиною (Лк. 1:31-32; Гал. 4:4; Ів. 1:14, 3:16; 1 Ів. 4:9). Догматика християнства формувалася саме у дебатах щодо Ісуса Христа як Боголюдини та способу поєднання в ньому Божественної та людської природ. Першим, хто запровадив термін «Боголюдина» у християнський богословський дискурс, був Оріген. Він повчав, що Ісус Христос завжди є Богом і завжди людиною, є істинним Сином Божим і водночас Сином людським, тобто Боголюдиною.

Юдаїзм заперечує божественну природу Месії, проте тексти юдейської Біблії називають прийдешнього Месію (з-поміж інших найменувань) також «Сином Божим» (Іс. 9:5-6) і «Господом» (Пс. 109:1-3; пор.: Мт. 22:44; Мк. 12:36; Лк. 20:42; Дії 2:34). Це безпосередньо вказує на те, що він є втіленням Всевишнього, тобто за всіма ознаками — боголюдиною. Принаймні до кін. 1 ст. н. е. в юдаїзмі, відповідно до окремих фрагментів Святого Письма, співіснували два розуміння Месії: а) як цілком земного есхатологічного царя-тріумфатора Ізраїлю і б) як царя-спасителя, який має Божественне походження і Божественну природу. Проте з 2 ст. офіційним стало віровчення про Месію як суто земного, хоча й ідеального, правителя Ізраїлю.

Згідно з юдейською та християнською частинами Біблії, людина замислена Творцем бути боголюдиною, оскільки створена Ним за Його «образом» і на Його «подобу» (Бут. 1:27; 5:1). Саме в цьому розумінні Ісус називає усіх людей «богами» (Ів. 10:34; пор.: Пс. 82:6). Так, за Книгою Буття, перші люди до часу їхнього гріхопадіння були боголюдьми (Бут., розд. 3). Згідно з Новим Завітом, відновлення кожною людиною свого боголюдського статусу, втраченого через прогріх Адама та Єви, можливе винятково у Христі (1 Кор. 15:45; Рим. 5:18): з Другим пришестям кожен вірянин отримає безсмертя, уподібниться божеству, стане боголюдиною (1 Кор. 15:50–57).

У філософському дискурсі

Поняття «боголюдина» та «боголюдство» прагнули осмислити представники російської релігійної (християнської) філософії в контексті ідеї про єдність Бога та людини. Найбільшого авторитету набули розмисли В. Соловйова та М. Бердяєва.

В. Соловйов у своїй провідній праці «Читання про Боголюдство» зауважував, що людина постала як єднання божества з матеріальною природою, а тому зобов’язана підпорядкувати власну природу Божественній, аби в такий спосіб досягти внутрішньої єдності з Богом. На думку філософа, тільки тоді індивід вважатиметься власне людиною, коли усвідомить себе частиною універсальної особистості (Бога) та осягатиме абсолютну буттєву повноту, де Бог відкривається людині як «нескінченне прагнення, невгамовна жага буття».

М. Бердяєв розумів християнську філософію як «філософію боголюдську», в контексті якої ідея про боголюдину висвітлюється символічно — як взірець і водночас мета, прагнення людини до набуття своєї істинної сутності, шлях обоження через Боголюдину. «Царство Боже є Царством Боголюдства», — писав мислитель, — «у ньому остаточно Бог народжується в людині, і людина народжується в Богові, й здійснюється воно в Дусі».

У буддизмі

З-поміж східних релігій прикладом особи, яка власними зусиллями здобула собі божественну досконалість, є людина на ім’я Сіддгартха Гаутама. Він, за вченням буддизму, відкрив дгарму (закон, істину), віднайшов шлях припинення страждань і в такий спосіб досягнув духовного просвітлення (бодгі), перейшов у стан будди, тобто уподібнився надприродній досконалій істоті і, власне, став нею (див. Будда Шак'ямуні). Саме Гаутаму і вважать засновником буддизму, хоча, за буддійськими переказами, йому передували інші істоти, які також досягли стану будди і вищої духовної досконалості.

Джерела

  • Ориген. О началах. Против Цельса. Санкт-Петербург : Пальмира, 2018. 458 с.
  • Біблія. Сучасний переклад з давньогрецької та давньоєврейської мов / Пер. Р. Турконяка. Київ : Українське Біблійне Товариство, 2020. 1172 с.

Література

  1. Соловьев В. Чтения о Богочеловечестве. Москва : Академический Проект, 2020. 293 с.
  2. Khliebnikov G., Stepanov V., Tarasenko Y. The Idea of Godman in The Context of Modern Research // Вісник Донбаського державного педагогічного університету. 2020. № 1 (12). С. 38–50.
  3. Балога П. Боголюдина: питання про віру та розум Ісуса Христа // Релігійно-інформаційна служба України. 2021. URL: https://risu.ua/bogolyudina-pitannya-pro-viru-ta-rozum-isusa-hrista_n123949
  4. Бердяев Николай. Философия свободного духа. Проблематика и апология христианства. Москва : Сварог и К, 2021. 510 с.

Автор ВУЕ

П. Ю. Павленко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Павленко П. Ю. Боголюдина // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Боголюдина (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
30.12.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶