Будівля Музею С. Ґуґґенгайма в Нью-Йорку

Буді́вля Музе́ю С. Ґуґґенга́йма в Нью-Йо́рку (англ. The Solomon R. Guggenheim Museum) — національна історична пам’ятка, складник пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Архітектура 20 століття Френка Ллойда Райта», США.

Будівля Музею С. Ґуґґенгайма в Нью-Йорку.
Загальний вигляд

Будівля Музею С. Ґуґґенгайма в Нью-Йорку

Країна Сполучені Штати Америки
Місце розташування Нью-Йорк (місто)
Рік внесення 2019
Розріз
Інтер’єр атріума
Інтер’єр атріума з куполом

Будівля міститься в центрі м. Нью-Йорка на Мангеттені на П’ятій авеню, 1071 між 88-ою і 89-ою вулицями, поряд із Центральним парком. Це яскравий архітектурно-пластичний акцент у довколишній висотній забудові.

Історична довідка

Промисловець і філантроп С. Р. Ґуґґенгайм (1861–1949; США) у 1929 почав колекціонувати твори авангардного мистецтва (див. Авангардизм у мистецтві) і експонував їх із середини 1930-х. 1937 засновано Фонд Соломона Ґуґґенгайма. 1939 Фондом створено Музей безпредметного живопису (1952 перейменовано на Музей Соломона Р. Ґуґґенгайма).

1943 С. Ґуґґенгайм доручив архітектору Ф. Л. Райту опрацювати проект музейної будівлі. Архітектор створив понад 700 ескізів, але його бачення музейної будівлі виявилося настільки незвичним, що зустріло тривалий спротив міської влади, фахівців і громадськості.

Музей збудовано 1956–1959 і відкрито 21.10.1959 (через півроку після смерті автора проекту). Вартість будівництва становила 3 млн. доларів США. 1990–1992 будівлю реставрували (див. Реставрація) і розширили, прибудували з тилу 10-поверхову вежу, заплановану ще Ф. Л. Райтом. 2006–2008 реставровано фасади музейної будівлі.

Характеристика

Біла залізобетонна (див. Залізобетон) будівля складається з горизонтального двоповерхового подіуму, на якому височать дві ротонди: менша циліндрична містить офісні приміщення, а більша багатоповерхова, що розширяється догори, є основним експозиційним приміщенням музею. Це спіралеподібна пластична, оригінально закомпонована форма, майже скульптурна за своїм характером — типовий зразок органічної архітектури 20 ст. Відвідувач із вестибюля ліфтом одразу піднімається нагору й потім спускається, оглядаючи експозицію, спіралеподібним пандусом 3 м завширшки і висотою створюваної ним галереї 2,9 м із кутом нахилу 3 градуси. Під час огляду відвідувач не може відхилитися від графіку руху, заданого спіраллю. Просторовий і пластичний вплив спіралі, закрученої навколо багатоповерхового внутрішнього атріуму, накритого скляним куполом, настільки потужний, що експоновані мистецькі твори видаються вторинними. Художники та скульптори неодноразово звертали увагу на цю суперечність, називаючи її «війною між архітектурною і живописом, яка скалічила обох». З погляду музейної технології тут поєднані принципи «музею з багатьма приміщеннями» та «музею з одним головним приміщенням». Це один із небагатьох прикладів такого просторового вирішення інтер’єру, що дає змогу з будь-якої точки оглядати всю експозицію. Архітектурно-просторове й технологічне рішення Ф. Л. Райта є настільки яскравим, цілісним і досконалим, що його неможливо повторити (будівля музею і є його найціннішим експонатом).

Значення

У музейній будівлі автор уперше у світовій практиці використав заданий графік руху відвідувачів як основу технологічного проектування і створення архітектурного образу музею нового типу. Це зрештою отримало належне визнання: як найвидатніша будівля Ф. Л. Райта і м. Нью-Йорка споруда 2008 оголошена національною історичною пам’яткою США. Вона разом із сімома іншими витворами Ф. Л. Райта внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 2019 за № 1496.

Додатково

Ф. Л. Райт, котрий не любив великих міст, уважав, що центр м. Нью-Йорка не годиться для художнього музею. Оскільки місце розташування змінити не вдалося, то щоб виділити свою будівлю серед довколишніх хмарочосів, він запропонував пофарбувати фасади в яскраво-червоний колір. На теперішньому білому кольорі фасадів наполягло керівництво музею.

Література

  1. Гидион З. Франк Ллойд Райт // Пространство, время, архитектура. 3-е изд. Москва : Стройиздат, 1984. С. 234–251.
  2. Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 210–211.
  3. Pfeiffer B. Frank Lloyd Wright. Köln :Taschen, 2015. 504 p.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Будівля Музею С. Ґуґґенгайма в Нью-Йорку // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Будівля Музею С. Ґуґґенгайма в Нью-Йорку (дата звернення: 1.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
11.12.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶