Вестмінстерське віросповідання

Вестмінстерське віросповідання. Лондонське видання 1647, титульна сторінка
Засідання Вестмінстерської асамблеї 21 лютого 1644 року. Худ. Джон Роджер Герберт, 1847

«Вестмі́нстерське віросповіда́ння» (англ. Westminster Confession of Faith, від назви Вестмінстерського абатства) — віроповчальний документ, виклад основ віросповідання реформатських церков, випрацюваний на засіданнях Вестмінстерської асамблеї (1643–1649, м. Лондон).

Історична довідка

Вестмінстерська асамблея, що була скликана англійським парламентом (т. з. Тривалий парламент, англ. Long Parliament) у період Англійської революції, зібрала теологів і пасторів від громад пресвітеріан, конгрегаціоналістів, англікан-нонконформістів; працювала з 01.07.1643 по 22.02.1649. Діяльність Асамблеї залежала від рішень парламенту, який визначав персональний склад учасників, висував питання для обговорення і фінансував її роботу. Її завданням було надати рекомендації щодо узгодження віровчення, церковного управління і практики Англіканської церкви з Церквою Шотландії і континентальними реформатськими церквами. В роботі Асамблеї взяли участь 121 теолог, 10 лордів, 20 представників палати громад, а також депутати від Шотландії.

Підсумком кількарічної роботи та 1163 засідань став документ, що містив узгоджені положення віровчення для протестантських (див. Протестантизм) реформатських церков. Окрім документа про сповідання віри (повна назва: «Смиренна порада Асамблеї богословів, яка уповноважена парламентом засідати у Вестмінстері, щодо сповідання віри»; англ. «The Humble Advice of the Assembly of Divines, Now by Authority of Parliament Sitting at Westminster, Concerning a Confession of Faith», 1646), були укладені «Повний катехизис» і «Стислий катехизис» (обидва — 1647), які сукупно відомі під назвою «Вестмінстерські стандарти».

Англійський парламент затвердив текст «Вестмінстерського віросповідання» (з деякими винятками) у 1648. Докладені зусилля незабаром були зірвані приходом до влади О. Кромвеля та наступною реставрацією монархії (1660). Парламентські акти про ратифікацію документів були анульовані, пресвітеріанські реформи — призупинені, делегати Вестмінстерської асамблеї були піддані гонінням, чимало з них — страчені.

Шотландський парламент ратифікував документи 1649 і вдруге в 1690.

Структура і зміст

Остаточний варіант документа складався з 33-х підрозділів, що містили системний виклад засадничих аспектів християнського віровчення, підкріплений цитатами з Біблії. З-поміж них: про Святе Письмо, про Бога, про творіння, про Провидіння, про гріхопадіння людини та покарання за це, про свободу волі, про діяльне покликання, про рятівну віру, про добрі справи, про таїнства, про хрещення, про Вечерю Господню та ін.

«Вестмінстерське віросповідання» декларує богонатхненність, безумовний і вищий авторитет Святого Письма, містить ідеї (з царин христології, антропології, еклезіології, сотеріології тощо), уперше розвинуті Ж. Кальвіном та іншими теологами-кальвіністами у полеміці з католиками, армініанами. Водночас у документі відображені й особливості пуританських англійських традицій (наприклад підрозділ про вшанування суботи — Дня Господнього), особливості англійського й шотландського релігійного контексту.

Значення

Вестмінстерську асамблею дотепер вважають найтривалішим зібранням такої кількості християнських богословів для випрацювання спільного сповідання віри.

«Вестмінстерське віросповідання» поширилося в Англії, Вельсі, Шотландії, Ірландії, а також країнами Європи. Визнання документа продемонструвало згоду між реформатськими церквами Великої Британії та континенту. Утворення нових пресвітеріанських церков у Європі й Новому світі (у США — з кінця 1780-х) доктринально спиралося на Вестмінстерські стандарти або їх редакцію.

Джерело

  • The Confession of Faith of the Assembly of Divines at Westminster. London : Presbyterian Church of England, 1946. 24 p.

Література

  1. The Westminster Confession into the 21st Century. Fearn : Mentor, 2009. 550 p.
  2. Karlberg M. W. Engaging Westminster Calvinism: The Composition of Redemption's Song. La Vergne : Wipf and Stock Publishers, 2013. 140 p.
  3. Bidwell К. The Westminster Standards for Today. Welwyn Garden City : Evangelical Press, 2018. 354 р.
  4. Калашніков В. Вестмінстерське віросповідання // Українська релігієзнавча енциклопедія : у 3 т. / За ред. А. Колодного Київ : Інтерсервіс, 2022. Т. 1. С. 300.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вестмінстерське віросповідання // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вестмінстерське віросповідання (дата звернення: 15.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
06.02.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶