Гімназії вищих наук будівля в Ніжині
Гімна́зії ви́щих нау́к буді́вля в Ні́жині — пам’ятка архітектури та історії національного значення, Чернігівська область, Україна.
Розташована у південно-західній частині м. Ніжина на правому березі р. Остра, в колишньому передмісті Магерки поряд з парком. Перед головним фасадом до 1908 був міський майдан (тепер парк); тильний фасад звернений до старого парку садиби І. Безбородька, який зберіг своє розпланування і частково — дендрологічний склад рослинності.
Історична довідка
Навчальний заклад створено за заповітом О. Безбородька, котрий залишив капітал на створення і функціонування закладу. Навчальний корпус збудовано 1805–1817 за проєктом архітектора Л. Руска на замовлення і коштом братів О. Безбородька та І. Безбородька на великій земельній ділянці із садом (належала І. Безбородьку, згодом подарував її навчальному закладу). Будівництвом великого мурованого триповерхового корпусу керував архітектор із м. Санкт-Петербурга І. Лукіні (1784–1853); воно коштувало 1 275 681 рублів.
Спочатку два 3-поверхові бічні крила поєднувала центральна двоповерхова частина з колонадою великого ордера на фасаді. Всі вони мали окремі входи зі сходами. Антаблемент колонади прикрашав скульптурний герб Безбородьків і фамільний девіз «Labore et zelo» («Працею і старанністю»).
Гімназію відкрили 1820 і рескриптом імператора Олександра І попечителем призначено онука І. Безбородька графа О. Кушельова-Безбородька (1800–1855) з тим, щоб попечительство це переходило до найстаршого в роду Кушельових-Безбородьків. О. Кушельов-Безбородько 1818 подарував гімназії свою книгозбірню (2 500 томів), яка стала основою наукової бібліотеки (тепер Бібліотека імені академіка М. О. Лавровського та Музей рідкісної книги імені Г. П. Васильківського). Статут гімназії, згідно з яким вона мала особливі привілеї, затвердили 1825. Першим директором був В. Кукольник.
1836 будівля зазнала суттєвих перебудов після пожежі: перероблено сходи, з фризу колонади римо-доричного ордера прибрано тригліфи і перероблено центральну скульптурну композицію. 1876–1879 у зв'язку з розміщенням тут історико-філологічного інституту корпус зазнав реконструкції з розширенням: над центральною 2-поверховою частиною надбудували 3-й поверх, над колонадою влаштували відкриту терасу, огороджену гратами. Протягом 19–21 ст. тут містилися такі навчальні заклади:
- 1820–1832 — Гімназія вищих наук князя Безбородька (8 випусків, 228 випускників)
- 1832–1840 — Ніжинський фізико-математичний ліцей (150 випускників);
- 1840–1875 — Юридичний ліцей князя Безбородька з гімназією при ньому;
- 1875–1920 — Ніжинський історико-філологічний інститут князя Безбородька з гімназією при ньому (632 випускника);
- 1920–1921 — Ніжинський науково-педагогічний інститут (у той час приміщення займав штаб 12-ї армії і школа червоних командирів);
- 1921–1934 — Ніжинський інститут народної освіти (900 випускників);
- 1934–1998 — Ніжинський педагогічний інститут, з 1939 – ім. М. Гоголя (понад 28 тис. випускників);
- 1998–2004 — Ніжинський державний педагогічний університет ім. М. Гоголя;
- З 2004 — Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя.
Тут викладали І. Орлай, І. Кульжинський, І. Сребницький, К. Павлов, М. Бунге; навчалися: М. Гоголь, О. Афанасьєв-Чужбинський, Є. Гребінка, В. Забіла, Н. Кукольник, О. Лазаревський, М. Лазаревський, А. Горонович, А. Мокрицький, Я. де Бальмен, В. Тарновський (старший), В. Тарновський (молодший), брати К. Сементовський і М. Сементовський, Д. Журавський, П. Собко, Ф. Богушевич, М. Гербель, Ф. Стравинський, Є. Карський, П. Шандрук, І. Спаський, М. Державін, Є. Гуцало та ін.
|
Характеристика
Будівля мурована з цегли на кам’яних фундаментах, що спираються на дубові палі, стіни потиньковані й побілені; має 3 поверхи на невисокому напівпідвальному поверсі, що на фасадах утворює цоколь, П-подібна в плані: до головної, первісно двоповерхової (тепер триповерхова) частини з колонадою прилягають з двох боків триповерхові об'єми, фасади яких завершені трикутними фронтонами з ліпними орнаментами рослинного характеру в тимпанах. Відповідно до канонів стилістики високого класицизму фасади вирішені просто, без декору: тільки над вікнами другого поверху чергуються трикутні і прямокутні сандрики на кронштейнах. Центральна частина має уздовж усього фасаду колонаду з 12 колон висотою у 2 поверхи. Розпланування центральної частини коридорно-анфіладне, бічних — коридорне з двобічним розташуванням добре освітлених навчальних приміщень. Частково зберігся декор в інтер’єрах, первісні дерев’яні підлоги й опалювальні печі. На головному фасаді встановлені меморіальні дошки на честь М. Гоголя, Є. Гребінки, Л. Глібова, Ф. Богушевича, Є. Карського, М. Державіна, В. Рєзанова.
Значення
Пам’ятка є рідкісним і характерним прикладом великої навчальної будівлі поч. 19 ст. у стилі зрілого класицизму, що добре збереглася. Має історико-меморіальну цінність, оскільки пов’язана з життям і діяльністю видатних осіб.
Література
- Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. Київ : Українська радянська енциклопедія імені М. П. Бажана, 1990. С. 500–502; 516–518; 522; 529–531.
- Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 302–303.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Гімназії вищих наук будівля в Ніжині // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гімназії вищих наук будівля в Ніжині (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.03.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
