Микільський собор Микільського (Слупського) монастиря в Києві

Микільський собор Микільського (Слупського) монастиря в Києві. Акварель М. Сажина 1840-х

Микі́льський собо́р Микі́льського (Слу́пського) монастиря́ в Ки́єві – втрачений об'єкт архітектурної спадщини, Україна.

Західний фасад і план за обмірами 1840-х

Собор було зведено на Печерську на північ від ансамблю Микільського монастиря (див. Микільський (Військовий) собор у Києві). Тепер це непарний бік вулиці І. Мазепи, між Аскольдовим провулком і Арсенальною площею (вулиця І. Мазепи, 5, 7). Собор був важливою архітектурною домінантою в панорамі наддніпрянської частини м. Києва (завдяки високій бані). Первісно тут був єдиний Микільський Пустинний або Слупський монастир (заснований 1113).

1732 митрополит Рафаїл (Заборовський) розділив монастир на два, які традиційно називали «Малим Миколою» або «Слупським» та «Великим Миколою» (Микільський (Військовий) собор). Найменування «Слупський» походить від слова «слуп» (стовп), на якому первісно була встановлена ікона св. Миколая. На цьому місці звели спершу дерев’яну Микільську церкву, а 1713–1715 замість неї спорудили мурований храм у стилі українського бароко. Фундатором став київський військовий губернатор князь Д. Голіцин (1665–1737; тепер Росія).

Храм був тридільний, зального типу, центральний четверик вінчала одна висока ярусна баня пластичних обрисів. Храм мав гранчасту апсиду зі сходу й високий бароковий фронтон на західному фасаді. 1831 прибудували два бічні вівтарі, згодом — західний притвор, додаткові бані й церква набула мальовничого, еклектичного (див. Еклектика) вигляду. 1849 (за іншими даними — 1874) поряд із собором з боку вулиці спорудили триярусну дзвіницю в неоросійській стилістиці, проте з банею, яка повторювала форму головної бані «Малого Миколи».

Точних дат знищення собору й дзвіниці не встановлено, орієнтовно — 1934–1935. Від собору збереглося лише кілька фотографій та схематичні кресленики плану й західного фасаду, датовані 1840.

На місці собору та інших споруд монастиря 1935–1940 (за адресою вулиця І. Мазепи, 3, 5) за проектом архітектора Й. Каракіса збудовано житловий комплекс для службовців штабу Київського військового округу.

Література

Обозрение Киева в отношении к древностям, изданное Иваном Фундуклеем. Киев : Типография И. Вальнера, 1847. С. 69–70.
Шероцкий К. Киев: Путеводитель. Киев : Типография В. С. Кульженко, 1917. С.
258–261.
Лукомский Г. Киев. Мюнхен : Орхис, 1923. С. 50; 94.
Геврик Т. Втрачені архітектурні пам’ятки Києва. 2-ге вид. Нью-Йорк : Друкарня М. Баб’юка, 1987. С. 42–44.
Вечерський В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 2002. С. 76–77.

Західний фасад. Фото другої половини 19 ст.
Західний фасад. Фото початку 20 ст.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Микільський собор Микільського (Слупського) монастиря в Києві // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Микільський собор Микільського (Слупського) монастиря в Києві (дата звернення: 5.05.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.12.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Микільський собор Микільського (Слупського) монастиря в Києві

Література

Автор ВУЕ

Важливо!

Офіс Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Служба безпеки України

Міністерство оборони України

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України

Кіберполіція

Національна поліція України