Орнамент (архітектура)
Орна́мент (від лат. ornamentum — прикраса) — візерунок, створений з ритмічно повторюваних стилізованих зображень, фігур, елементів декору. Застосовують для оздоблення архітектурних споруд на фасадах і в інтер'єрах.
За способом виконання розрізняють орнамент площинний, рельєфний і врізаний, за характером композиції — стрічковий, центричний, килимовий, облямувальний, геральдичний; може заповнювати всю поверхню або складатися з кількох композиційних типів.
За використовуваними мотивами орнамент поділяють на геометричний (крапки, ромби, кола, спіралі, меандр тощо), рослинний (стилізовані листки, пагони, квіти, плоди, зокрема мотиви пальмети, аканта), зооморфний (зображення тварин і птахів). Як мотив орнаменту можуть використовуватись також людські фігури, фрагменти архітектурних форм, зброя, музичні інструменти, сакральні предмети тощо. Поширена також складна композиція різних мотивів (арабеска, гротеск). Особливий вид орнаменту становлять стилізовані написи, особливо поширені в ісламській архітектурі. Орнамент відображає художні особливості того чи іншого стилю, історичної епохи, національної архітектурної школи.
Характер застосування орнаменту в декоруванні архітектурної форми називається орнаментикою. Орнаменти можуть бути виконані в будь-якому матеріалі, що застосовується в архітектурі: дерево, метал, камінь (зокрема штучний — цегла, кераміка, штукатурка, гіпс, алебастр, бетон). Орнаменти бувають монохромноми і поліхромними.
Орнаментика спостерігається протягом усієї історії розвитку архітектури, відіграючи важливу семантичну роль як система візуальних знаків і символів, що передає закодований зміст і має, як правило, особливе значення для втаємничених. Орнаментиці завжди надавали магічного значення, зокрема й як оберегу архітектурної споруди й людей, котрі в ній чи біля неї перебувають. Орнаментика допомагає розумінню архітектурної форми, її символічного значення і нерідко стає засобом національно-культурної репрезентації та ідентифікації (наприклад, меандр як ідентифікатор Греції, зокрема й античної). У різних культурах та історичних епохах назагал витримується правило оздоблення орнаментикою тільки добре видимих частин, елементів, форм архітектурної споруди (брам, порталів тощо).
Перевантаженість архітектурної форми орнаментикою, характерна для фінальних етапів розвитку кожного архітектурного стилю, виконує компенсаторну функцію (маскування недоліків, композиційних прорахунків) і свідчить про занепад тих чи інших архітектурних шкіл, напрямів.
|
Література
- Архітектура: короткий словник-довідник. Київ: Будівельник, 1995. С. 200-201.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ: Вид-во Інституту проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 306–307.
- Безродний П. Архітектурні терміни. Київ : Вища школа, 2008. С. 146–147.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Орнамент (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Орнамент (архітектура) (дата звернення: 3.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.03.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
