Ратуша в Чернівцях
Ра́туша в Чернівця́х — пам’ятка архітектури національного значення, Україна.
Мурована триповерхова будівля з вежею заввишки 50 м стоїть на найвищій ділянці з південного боку головної площі історичного центру міста — Центральної (колишньої площі Ринок), яка підвищується в бік ратуші. Головним північним фасадом виходить на площу, бічні східний і західний фасади — на прилеглі вулиці Головну та І. Франка. Ратушна вежа є архітектурною домінантою.
Історична довідка
1841 магістрат викупив приватну земельну ділянку для будівництва ратуші, дозвіл на яке надано 12.03.1842. Протягом 1843–1846 будівлю зведено під керівництвом інженера Адольфа Маріна (кінець 18 ст. — перша половина 19 ст.; тепер Україна) за участю архітектора Андреаса Мікулича фон Радецького (1804–1881; тепер Україна). Протягом 1846–1848 завершено опоряджувальні роботи і 20.03.1848 будівлю введено в експлуатацію. Питання про автора проекту не з’ясовано: є відомості, що проект опрацьовано у м. Відні у будівельному відомстві Австрійської імперії.
Будівля значних руйнувань, перебудов і змін не зазнала (крім змін державної символіки на фасаді та в інтер’єрі). На 2022 тут міститься Чернівецька міська рада та її виконавчий орган.
Характеристика
Цегляна потинькована (див. Тиньк) будівля має архітектурне вирішення, традиційне для споруд європейських ратуш. У плані майже квадратна, з внутрішнім двориком, вежею в ньому й ризалітом на головному фасаді. Має коридорне розпланування з однобічним розташуванням приміщень. Стилістичне вирішення характерне для пізнього класицизму. Слабо виступаючі, підкреслені рустованими (див. Руст) пілястрами розкріповки надають пластичної виразності бічним фасадам. Головний (північний) фасад акцентовано розвиненим центральним ризалітом з монументальною рустованою аркадою першого поверху, що несе портик великого римо-доричного ордера з шістьма пілястрами, що мають канелюри. Завершено портик антаблементом з аттиком над ним. Вікна першого поверху аркові, двох горішніх — прямокутні (другого поверху — з сандриками). Ратушна вежа восьмигранна, двоярусна, увінчана шпилем з прапором. У горішньому ярусі встановлено міський годинник. Вежу використовують як оглядовий майданчик.
Значення
Пам’ятка є зразком пізньокласицистичної адміністративної будівлі середини 19 ст., характерної для Австрійської імперії (так званий «бюрократичний класицизм). Створена місцевими будівничими досконала за пропорціями й архітектурними формами будівля стала окрасою міста й визначила подальшу репрезентативну й високопрофесійну забудову його центру.
Галерея
|
Література
- Редль Д. Поміж Віднем і Чернівцями: до становлення і впливу історичної архітектури цісарсько-королівської монархії // Архітектурна спадщина Чернівців австрійської доби: Матеріали міжнародної наукової конференції. Чернівці : Золоті литаври, 2003. С. 45–60.
- Вечерський В., Скібіцька Т., Сердюк О. Історико-містобудівні дослідження Чернівців / За ред. Вечерського В. Київ : Фенікс, 2008. 106 с.
- Біленкова С. Архітектура Чернівців ХІХ — першої половини ХХ століття. Чернівці : Букрек, 2009. С. 15–16, 39, 133–134.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Ратуша в Чернівцях // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ратуша в Чернівцях (дата звернення: 15.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.03.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
