Шолудько, Панас Семенович
Шолу́дько, Пана́с Семе́нович (поч. 18 ст., ймовірно, м. Ніжин, тепер Чернігівської області, Україна — після 1761, там само) — будівничий, майстер-тесля, автор Вознесенської церкви в Березні.
Життєпис
Точні дати й місця народження і смерті не з’ясовано (ймовірно, походив із ніжинських міщан). У джерелах 18 ст. Шолудька називали по-різному: Панасом або Афанасієм Семенівим, Семеновим, Семеновичем, Шолудком. Був письменним. Навчився теслярській майстерності, як було заведено в Україні 18 ст., в артілі старшого за віком майстра-теслі; після років успішної роботи з ним отримав право самостійно зводити великі споруди. Мав товариша — учня-підмайстра Тимофія Йосиповича, разом з яким виконував будівельні роботи.
Діяльність
1759–1761 Шолудько з товаришем збудували дерев’яну Вознесенську церкву в Березні (не збережено). Письмовий контракт на її спорудження будівничі уклали 06.07.1759 зі священником церкви, сотником Березинським Я. Сахновським (1705–1781; тепер Україна) — випускником Києво-Могилянської академії, котрий добре розумівся на архітектурі й виконував кресленики, та «громадянами Березинськими». У приписці до контракту майстер пообіцяв: «как можно красивійше ділать старатимуся». У контракті подано детальний словесний опис майбутнього храму й зазначено, що майстер має виконати всі вимоги громади щодо краси споруди. У цьому витворі Шолудько продовжив і розвинув національну архітектурну традицію і водночас виявив себе як сміливий новатор у царинах:
- архітектурної композиції — відмова від строгої симетричності (див. Симетрія) споруди, від опасань по периметру церкви, зведення парних веж на головному фасаді;
- будівельних конструкцій — введення двох додаткових опорних зрубів на межі вівтаря з центральною дільницею (запобігло в подальшому деформації будівлі), а також конструктивне вирішення п’яти поєднаних верхів, які ніби ширяють у повітрі без опор.
Різьблений підпис майстра містився на одвірку північних дверей. Церкву знищено за розпорядженням радянської влади 1929–1930. Окремі ікони з іконостасу збережено в музеях України.
Визнання
Шолудько є автором архітектурного твору, який справедливо вважають шедевром української дерев’яної архітектури, що найдосконаліше втілив автохтонну будівничу традицію. Ще 1888 В. Горленко та П. Мартинович визнали храм «ідеалом церковної величі».
Цитати
С. Таранушенко:
«Кожен художній твір завжди і обов’язково відбиває в собі характерні риси свого творця (…) Вдивляючись в архітектурні форми Вознесенської Березинської церкви, усвідомлюючи враження від художнього образу цієї пам’ятки, приходимо до висновку, що у майстра Вознесенської церкви – лагідна вдача, світлий розум, теплі почуття, витончений смак. Він великий життєлюб.»
«Багато монументальних дерев’яних пам’яток Лівобережжя вражають «поліфонізмом» звучання архітектурних форм, але лише Березинська і Пакульська (Троїцька церква в Пакулі) церкви піднеслись до вершин «симфонізму». Архітектурно-художній образ їх найбільш повно розкриває філософські глибини народної душі.»Цит. за: Таранушенко С. Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України. Повна редакція. 2-е вид. Харків : Видавець Савчук О. О., 2017. С. 366–367.
Література
- Таранушенко С. Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України. Повна редакція. 2-ге вид., стер. Харків : Видавець Олександр Савчук, 2017. С. 57; 333–367; 866.
- Таранушенко С. Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури. Харків : Видавець Олександр Савчук, 2021. С. 101–160.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Шолудько, Панас Семенович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Шолудько, Панас Семенович (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.12.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
