Відмінності між версіями «Акант (архітектура)»
| (Не показані 10 проміжних версій 2 користувачів) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Ака́нт''' ({{lang-fr|acanthe}}, {{lang-el|ἄϰανθος}}, від ἄϰή — голка і ἄνθος — квітка) — в архітектурі — орнаментальний елемент скульптурного [[оздоблення]] [[фасад]]ів та [[Інтер'єр|інтер’єрів]] [[Споруда|споруд]] у вигляді зубчастого листка рослини з такою ж назвою, поширеної в країнах [[Середземномор’я]]. | '''Ака́нт''' ({{lang-fr|acanthe}}, {{lang-el|ἄϰανθος}}, від ἄϰή — голка і ἄνθος — квітка) — в архітектурі — орнаментальний елемент скульптурного [[оздоблення]] [[фасад]]ів та [[Інтер'єр|інтер’єрів]] [[Споруда|споруд]] у вигляді зубчастого листка рослини з такою ж назвою, поширеної в країнах [[Середземномор’я]]. | ||
| − | Акант покладено в орнаментальну основу [[ | + | Акант покладено в орнаментальну основу [[Ордер коринфський|коринфського ордера]] та [[Ордер композитний|композитного ордера]]. Акант широко використовували при оздобленні фасадів [[Споруда культова|культових споруд]], зведених у [[Архітектурний стиль|стилі]] [[бароко]] (дзвіниця на Дальніх печерах [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]], 1754–1761), у культових та цивільних [[будівля]]х [[класицизм]]у для оздоблення [[Капітель (архітектура)|капітелей]], [[фриз]]ів, [[Консоль (архітектура)|консолей]] (Воронцовський палац в [[Одеса|Одесі]], 1826–1830). |
| − | У радянській архітектурі акант поширився в 1930-х та 1950-х. Акант в українському живописі (графічні орнаментальні заставки і кінцівки в книгах) та декоративно-ужитковому мистецтві відомий від 12 ст. (шиферні плити з [[Софійський собор|Софійського собору]]), поширився у 15–19 ст. (стилі: [[ренесанс]], [[бароко]], [[рококо]], [[класицизм]]), спорадично — у 20 ст. Стилізований листок або гілку аканту як один з елементів орнаментальної композиції часто застосовували у [[Золотарство|золотарстві]] (оправи до книг, церковне начиння; майстри [[Равич, Іван Андрійович | + | У радянській архітектурі акант поширився в 1930-х та 1950-х. Акант в українському живописі (графічні орнаментальні заставки і кінцівки в книгах) та декоративно-ужитковому мистецтві відомий від 12 ст. (шиферні плити з [[Софійський собор у Києві|Софійського собору в Києві]]), поширився у 15–19 ст. (стилі: [[ренесанс]], [[бароко]], [[рококо]], [[класицизм]]), спорадично — у 20 ст. Стилізований листок або гілку аканту як один з елементів орнаментальної композиції часто застосовували у [[Золотарство|золотарстві]] (оправи до книг, церковне начиння; майстри [[Равич, Іван Андрійович|І. Равич]], [[Юревич, Михайло|М. Юревич]], І. Атаназевич), художньому литві ([[Гармата|гармати]], дзвони; майстри К. Балашевич, І. Бельман, Ф. Полянський, А. Станке, К. Франке), [[Різьблення|різьбленні]] (шати до [[Ікона|ікон]], [[царські врата]], меблі), вишиванні й ткацтві (одяг, тканини). |
==Література== | ==Література== | ||
| − | #Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво. Київ : | + | #Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2002. 472 с. |
| + | #Плоский В. О., Гетун Г. В., Віроцький В. Д. Архітектура будівель та споруд : в 4 кн. Кам'янець-Подільський : Рута, 2016. Кн. 3: Історія архітектури і будівництва. 814 с. | ||
== Автор ВУЕ == | == Автор ВУЕ == | ||
* [[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]] | * [[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]] | ||
| + | {{Цитування_ред}} | ||
[[Категорія:Цивілізація]] | [[Категорія:Цивілізація]] | ||
| Рядок 18: | Рядок 20: | ||
[[Категорія:Мистецтвознавство]] | [[Категорія:Мистецтвознавство]] | ||
[[Категорія:Образотворче мистецтво]] | [[Категорія:Образотворче мистецтво]] | ||
| − | + | ||
[[Категорія:Архітектура]] | [[Категорія:Архітектура]] | ||
[[Категорія:Архітектура будівель та споруд]] | [[Категорія:Архітектура будівель та споруд]] | ||
| + | [[Категорія:Архітектурний елемент]] | ||
| + | {{Оприлюднено | ||
| + | |Науковий напрям=Архітектура | ||
| + | |Дефініція=орнаментальний елемент скульптурного оздоблення фасадів та інтер’єрів споруд у вигляді зубчастого листка рослини з такою ж назвою, поширеної в країнах Середземномор’я. | ||
| + | |Статус гасла=Оприлюднено | ||
| + | |Аудіосупровід= | ||
| + | |Відео= | ||
| + | |Аудіо= | ||
| + | |Ілюстрації= | ||
| + | |Обсяг гасла= | ||
| + | |Рік оприлюднення=2018 | ||
| + | |Місяць оприлюднення=01 | ||
| + | |Дата оприлюднення=01 | ||
| + | }} | ||
Поточна версія на 21:51, 23 січня 2024
Ака́нт (фр. acanthe, грец. ἄϰανθος, від ἄϰή — голка і ἄνθος — квітка) — в архітектурі — орнаментальний елемент скульптурного оздоблення фасадів та інтер’єрів споруд у вигляді зубчастого листка рослини з такою ж назвою, поширеної в країнах Середземномор’я.
Акант покладено в орнаментальну основу коринфського ордера та композитного ордера. Акант широко використовували при оздобленні фасадів культових споруд, зведених у стилі бароко (дзвіниця на Дальніх печерах Києво-Печерської лаври, 1754–1761), у культових та цивільних будівлях класицизму для оздоблення капітелей, фризів, консолей (Воронцовський палац в Одесі, 1826–1830).
У радянській архітектурі акант поширився в 1930-х та 1950-х. Акант в українському живописі (графічні орнаментальні заставки і кінцівки в книгах) та декоративно-ужитковому мистецтві відомий від 12 ст. (шиферні плити з Софійського собору в Києві), поширився у 15–19 ст. (стилі: ренесанс, бароко, рококо, класицизм), спорадично — у 20 ст. Стилізований листок або гілку аканту як один з елементів орнаментальної композиції часто застосовували у золотарстві (оправи до книг, церковне начиння; майстри І. Равич, М. Юревич, І. Атаназевич), художньому литві (гармати, дзвони; майстри К. Балашевич, І. Бельман, Ф. Полянський, А. Станке, К. Франке), різьбленні (шати до ікон, царські врата, меблі), вишиванні й ткацтві (одяг, тканини).
Література
- Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2002. 472 с.
- Плоский В. О., Гетун Г. В., Віроцький В. Д. Архітектура будівель та споруд : в 4 кн. Кам'янець-Подільський : Рута, 2016. Кн. 3: Історія архітектури і будівництва. 814 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Акант (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Акант (архітектура) (дата звернення: 28.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.01.2018
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
