Будівля Музею С. Ґуґґенгайма в Більбао
Буді́вля Музе́ю С. Ґуґґенга́йма в Більба́о (ісп. Museo Guggenheim Bilbao) — архітектурний об’єкт, провінція Біскайя, Іспанія.
Будівля міститься за північною межею історичного центру міста на лівому березі р. Нервіон, що впадає в Біскайську затоку, на території колишнього торговельного порту поряд з автомобільним мостом Ла Сальве. Завдяки яскравому пластичному вирішенню є архітектурною домінантою, що формує панораму м. Більбао.
Зміст
Історична довідка
1991 адміністрація автономії Країни Басків на півночі Іспанії вирішила за допомогою креативних індустрій вдихнути нове життя в адміністративний центр автономії — депресивне м. Більбао. З цією метою на підставі договору про співпрацю з Фондом С. Ґуґґенгайма (США) на деградованій портовій території заплановано збудувати філіал Музею С. Ґуґґенгайма в Нью-Йорку. Місцева адміністрація брала на себе фінансування будівництва, а фонд — управління музеєм. 1992 проведенно 10-денний творчий конкурс. У ньому взяли участь архітектори А. Ісодзакі, Ф. Гері й архітектурне бюро Coop Himmelb(l)au (м. Відень; Австрія) проектувальником визначено Ф. Гері (автор кількох екстравагантних музейних будівель у США). За його проектом будівлю зведено 1992–1997.
Для комп’ютерних розрахунків конструкцій надскладних об’ємів споруди було застосоване програмне забезпечення з французької аерокосмічної промисловості. Музейна будівля обійшлася в 89 млн. доларів США. Її відкрив 18.10.1997 король Іспанії Хуан Карлос І.
Музей на початку не мав власної збірки творів сучасного мистецтва і був розрахований тільки на проведення різноманітних тимчасових виставок. Тепер він має свій музейний фонд, який, як і сама будівля, є власністю автономії Країни Басків. 2000 Європейський музейний форум присудив йому Премію «Європейський музей року». 2014 договір із Фондом С. Ґуґґенгайма на управління музеєм, укладений 1994 на 20-річний термін, продовжено ще на 20 років.
З 1998 до початку пандемії коронавірусної інфекції COVID-19 музей щороку відвідувало понад 1 млн. осіб, при тому, що проектом було передбачено 600 тис. відвідувачів щорічно.
Характеристика
Основою проекту став образ розбитого корабля, складеного знову. Такий метафоричний підхід до архітектурного формоутворення характерний для стилістики деконструктивізму, у якій вирішено будівлю і майстром якої вважають Ф. Гері. Водночас споруда згори нагадує розквітлу квітку. З позицій музеєзнавства архітектор втілив метафору «сті́ни без музею»: оскільки культура постмодерну релятивізувала (див. Релятивізм) колишні змісти, то концепція оболонки, симулякра мала реалізуватися в музейній архітектурі, що й забезпечив Ф. Гері, створивши пластичну оболонку порожнечі. Як і в будівлі Музею С. Ґуґґенгайма в Нью-Йорку, єдиним постійним експонатом тут є сама будівля, що з моменту введення в експлуатацію одразу стала світовим брендом.
Музей має площу 24 тис. м2, з них 10,5 тис. м2 займають експозиційні зали. Тут є аудиторія на 300 місць, офісні приміщення, два ресторани, кафетерій, крамниці. Центром композиції є критий атріум 55 м заввишки. Від нього в усі боки розходяться експозиційні зали, з яких десять є прямокутними у плані, а решта — різних геометричних форм. Будівля складається з багатьох скульптурних об’ємів. Їх формують камінь-вапняк, скло й тонкі титанові пластини, що віддзеркалюють світло. Тому фасади змінюються щохвилини, відповідно до стану погоди, сонячного освітлення, хмар і відблисків води.
Значення
Будівлю Музею С. Ґуґґенгайма в Більбао вважають найефективнішим музейним проектом у світі. У фаховій літературі це отримало назву «ефект Більбао» або «ефект Ґуґґенгайма», коли створення закладу культури з яскравим архітектурним образом враз перетворило маловідоме промислове містечко на провідний культурний центр Європи та світу, стимулюючи економічне зростання регіону завдяки культурному туризму (зростання на 635 млн. доларів США тільки за 1998–2000).
Додатково
У літературі поширена версія, що Ф. Гері на відкритті музею здивувався втіленню своїх фантазій і вжахнувся зі словами: «Господи! Що ж я накоїв!» Пізніше це назвали «вау-ефектом» і виснували, що наявність такого архітектурного ефекту суттєво збільшує капіталізацію як самої нерухомості, так і її середовища, зокрема, через бурхливий розвиток туризму.
Література
- Goldberg J., Stoller E. Guggenheim Bilbao/Guggenheim New York. New York : Princeton Architectural Press, 1999. 80 p.
- Iñaki E. El efecto Guggenheim. Barcelona : Anagrama, 2007. 168 p.
- Goldberger P. Building Art: The Life and Work of Frank Gehry. New York : Alfred A. Knopf, 2015. 513 p.
- Вечерський В. Проектування архітектурних форм музеїв // Вступ до музеєзнавства і пам’яткознавства / За ред. О. М. Гончарової, С. Ж. Пустовалова. Київ : Ліра-К, 2019. С. 203–217.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Будівля Музею С. Ґуґґенгайма в Більбао // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Будівля Музею С. Ґуґґенгайма в Більбао (дата звернення: 1.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
