Варшави історичний центр
|
Варшави історичний центр | |
|---|---|
| Країна | Польща |
| Місце розташування | Варшава |
| Площа | 25,93 га, буферна зона 666,98 га. |
| Рік внесення | 1945 |
| Критерії | ii, vi |
Варша́ви істори́чний центр (англ. Historic Centre of Warsaw) — пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Польща.
Найстародавніший район м. Варшави, який називають Старим містом, міститься на підвищеному (30 м над рівнем річки) лівому березі р. Вісли. Оточений фортечними мурами з баштами, брамами й барбаканом. Включає прямокутні в плані квартали забудови з площею Ринок у центрі та Замковою площею з півдня, на яку виходить головним фасадом Королівський замок. Площа території пам’ятки 25,93 га, буферної зони 666,98 га.
Зміст
Історична довідка
Старе місто засновано орієнтовно 1285 на торговельному шляху, що пролягав лівим берегом уздовж р. Вісли. У середині 14 ст. замість земляного оборонного валу місто оточили цегляним оборонним муром із чотиригранними баштами. У 15 ст. з’вилася ще одна, зовнішня смуга мурів із напівциліндричними баштами. У 16 ст. у місті споруджено два ґотичні костели — парафіяльний (тепер кафедральний) Святого Яна та монастирський ордену Августинців. 1606–1626 збудовано костел і колегію Єзуїтів. Старе місто потерпіло від пожежі 1607, після якої його відбудовано у стилістиці ренесансу як нову столицю Речі Посполитої (з 1596, після м. Кракова). У 18 ст. Старе місто втратило функції центру Варшави, перетворившись на житловий район незаможного населення. 1910 розпочато історико-архітектурні дослідження і реставрацію Старого міста, внаслідок чого протягом 1923–1939 вдалося графічно зафіксувати більшість архітектурних об’єктів.
Під час Другої світової війни Старе місто стало центром антинімецького спротиву під час Варшавського повстання 1944, що призвело до його знищення німцями на 85–90 %. Після вигнання німців у лютому 1945 створено Бюро відбудови столиці з Відділом пам’яток архітектури. У березні 1945 було розпочато розбирання руїн та дослідження залишків будівель і споруд. Науково-проєктну документацію розроблено протягом 1945–1948. У серпні 1949 ухвалено повністю відбудувати Старе місто в його історичних формах як житловий район, насичений об’єктами науки, культури, соціально-побутового обслуговування. Проєкт затверджено 1952, основні будівельно-монтажні роботи завершено 22.07.1953, опоряджувальні — 22.07.1954. Особливістю відбудови було оздоблення фасадів, виконане командою відомих польських художників, які частково спиралися на проєкти міжвоєнного періоду. Поліхромний декор виконано традиційними техніками, зокрема сграфіто. Роботи з благоустрою та озеленення території закінчено 1957. Остаточним завершенням усього процесу стала відбудова Королівського замку, який відкрито для відвідувачів 1984.
Характеристика
Старе місто розташовано в межах оборонних мурів 350 м завдовжки, 252 м завширшки. Його центральна площа Ринок має розміри 94×70,5 м. Межі пам’ятки всесвітньої спадщини охоплюють всю повністю відбудовану частину міста в межах середньовічних міських мурів разом із Королівським замком. Під час відбудови збережено первісне розпланування середньовічного міста. У проєкті відбудови використано збережені непошкоджені споруди, побудовані у 14–18 ст., разом із пізньосередньовічною мережею вулиць і площ, а також контуром міських мурів. При цьому дотримувалися двох керівних принципів:
- використовувати достовірні архівні документи там, де вони є;
- прагнути відтворити вигляд історичного міста кінця 18 ст.
Останнє продиктовано наявністю детальних іконографічних джерел того періоду. Крім того, використано реставраційну документацію, складену до 1939 та після 1944, а також наукові знання та досвід польських істориків мистецтва, архітекторів і консерваторів. Поєднання збережених та відтворених елементів Старого міста сприяло створенню міського простору, унікального з точки зору його:
- матеріальної структури (збережена форма найстародавнішої частини міста);
- функціонального наповнення (житловий квартал і місце проведення важливих історичних, громадських, культурних подій);
- символіки (непереможне місто).
Відбудоване Старе місто включає три категорії об'єктів:
- споруди, пошкоджені під час Другої світової війни: більшість підвалів, деякі перші поверхи й окремі ділянки стін будинків у рівні першого поверху;
- споруди, відбудовані відповідно до довоєнної наукової документації (деякі кам'яниці Старого міста, колона Сигізмунда, костели та Королівський замок);
- споруди, відбудовані на основі історичних та реставраційних досліджень, що стосуються архітектури 14–18 ст. (наприклад, фасад кафедрального костелу Святого Яна, мури Старого міста з барбаканом).
Згідно з рішенням Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, історичний центр Варшави відповідає двом критеріям:
- започаткування комплексної консерваційної діяльності в масштабі всього історичного міста було унікальним європейським досвідом і сприяло перевірці теорії і практики охорони культурної спадщини;
- історичний центр Варшави є винятковим прикладом комплексної відбудови міста, яке було навмисно повністю знищене. Основою матеріальної реконструкції була внутрішня сила та рішучість нації, що спричинило відтворення культурної спадщини, унікальне за масштабом в історії світу.
Значення
Знищення м. Варшави Німеччиною 1944 було складником репресій проти польського опору німецькій окупації. Столицю перетворили на руїни з наміром знищити багатовікову традицію польської державності. Відбудова зруйнованого на 85 % історичного міста стала результатом рішучості мешканців за підтримки всієї нації. Реставрація та відтворення Старого міста в його історичній містобудівній та архітектурній формі були виявом турботи про виживання однієї з найважливіших пам’яток польської культури. Відбудова історичного центру Варшави змінила у більшості європейських країн методичні підходи до збереження історичних міст після руйнувань Другої світової війни. З огляду на це 1980 Варшави історичний центр внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під № 30.
Додатково
Архів Бюро відбудови Варшави, що містить документацію про воєнні руйнування та проєкти відбудови, 2011 внесено до Реєстру ЮНЕСКО «Пам’ять світу».
Джерело
- UNESCO World Heritage Centre: Historic Centre of Warsaw. https://whc.unesco.org/en/list/30
Література
- Захватович Я., Бегански П. Старый город в Варшаве. Варшава : Budownictwo i architektura, 1956. 142 с.
- Swiecki L. Warszawskie stare miasto. Warszawa : Sport i turystyka, 1979. 116 c.
- Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : АртЕк, 2007. С. 186–201.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Варшави історичний центр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Варшави історичний центр (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.03.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
