Королівський замок у Варшаві
Королі́вський за́мок у Варша́ві (пол. Zamek Królewski w Warszawie) — пам’ятка архітектури, складник пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Польща.
Міститься на підвищеному лівому березі р. Вісли з південно-східного боку Старого міста і є частиної Історичного центру Варшави та його архітектурною домінантою. Головним фасадом виходить на Замкову площу.
Зміст
Історична довідка
На цьому місці з кінця 13 ст. стояв дерев’яно-земляний замок — резиденція каштеляна мазовецьких князів. У середині 14 ст. тут збудовано муровану Гродську башту (збережено частково), у 1420-х — мурований ґотичний Великий дім як резиденцію мазовецьких князів (збережено частково). 1526 м. Варшава увійшла до складу Польщі, а замок став володінням Ягеллонів. Унаслідок Люблінської унії 1569 вирішено спільні засідання сейму Речі Посполитої проводити у м. Варшаві, пристосувавши для цього колишній замок мазовецьких князів: Великий дім 1570–1571 перебудовано для потреб сейму і 1569–1572 до нього прибудовано королівський апартамент — Новий королівський дім із циліндричною баштою. Тут були резиденції королів Сигізмунда ІІ Августа і Стефана Баторія. Кожен шляхтич мав право безперешкодного доступу у королівські покої. При цьому за весь час функціонування замку зафіксовано тільки одну спробу замаху на короля. Протягом 1597–1609 король Сигізмунд ІІІ Ваза реалізував рішення про остаточне перенесення столиці Речі Посполитої і королівської резиденції з Кракова до Варшави. 1611 за проєктом королівського архітектора Дж. Б. Тревано (середина 16 ст. — 1642; тепер Швейцарія — Польща) збудовано нову простору, п’ятикутну в плані резиденцію, в якій ґотичний Великий дім і розширений Новий королівський дім стали її південно-східним і північно-східним корпусами. Сеймові зали залишилися в старій будівлі: Посольський зал на першому поверсі, Сенаторський — на другому. 1619 завершено найвищу в замку Королівську (Сигізмундову) башту на головному західному фасаді. 1620 споруджено бастіонні укріплення з боку р. Вісли. 1637 в замку облаштовано театральний зал. 1637–1642 інтер’єри замку пишно декорували італійські художники. 1643–1644 на Замковій площі споруджено пам’ятник — колону Сигізмунда ІІІ Вази.
Замок зазнав руйнувань і пограбувань під час окупації Варшави шведами в часи польсько-шведської війни 1655–1656. З ініціативи короля Яна ІІІ Собеського його радник і секретар архітектор А. В. Лоччі (1640–1732; Польща) 1678–1681 перебудував королівські апартаменти й заново оформив інтер’єри сеймових залів. Замок зазнав значних руйнувань 1704 внаслідок військових дій в перебігу Північної війни 1700–1721. 1715 за дорученням короля Августа ІІ Сильного опрацьовано проєкт радикальної перебудови замку в стилі пізнього бароко (не реалізовано). 1741–1746 замок значно розширено прибудовою нового барокового корпусу з боку р. Вісли за проєктом архітектора Г. К’явері (1689–1770; тепер Італія). Значних перебудов замок зазнав 1767–1777 з ініціативи короля Станіслава Августа Понятовського. 1780–1784 за проектом архітектора Д. Мерліні (1730–1797; тепер Італія — Польща) прибудовано корпус королівської бібліотеки. Після Поділів Польщі замок частково зберіг репрезентативні функції. Після придушення Польського повстання 1830–1831 за наказом російського імператора Миколи І із замку вивезено до міст Москви і Санкт–Петербурга збірки живопису, портрети польських учених і письменників із замкової портретної галереї — спалено. 1851–1853 південний і західний фасади перебудовано у стилі класицизму.
Після відновлення незалежності Польщі з 1920 у замку виконували реставраційні роботи. З 1926 він став постійною і головною резиденцією президента Польщі. В окремих корпусах облаштовано квартири для видатних поляків: тут мешкали письменники С. Жеромський і С. Пшибишевський (1868–1927; тепер Польща).
Під час Другої світової війни 05.09.1939 із замку евакуйовано найвизначніші художні цінності. 17.09.1939 німецький артилерійський обстріл спричинив велику пожежу і руйнування в замку. Після цього до 28.09.1939 тривала евакуація зі зруйнованого замку культурних цінностей, елементів інтер’єру, архітектурних деталей, фрагментів декору. Після капітуляції Варшави 03.10.1939 польська громадськість власними силами розпочала виконання у замку консерваційних робіт, 20.10.1939 заборонених німецькою окупаційною владою. 04.10.1939 А. Гітлер віддав наказ знищити Королівський замок у Варшаві. Протягом листопада 1939 — січня 1940 бригади німецьких саперів просверлили отвори в тримальних конструкціях для закладення туди вибухівки. Оскільки потужний вибух міг пошкодити необхідні німцям об’єкти інфраструктури, то підрив вибухівки, що остаточно знищив споруду, стався пізніше — під час придушення німцями Варшавського повстання 1944 між 8 і 13.09.1944 (точну дату не з’ясовано).
1947 розпочато розчищення руїн і дискусію щодо можливості й доцільності відбудови знищеної пам’ятки. 1971 керівництво Польської Народної Республіки ухвалило відбудувати замок і створило Громадський комітет для керівництва роботами, які розпочато громадським коштом того ж року, завершено 1974. Протягом 1974–1988 відновлено інтер’єри приміщень замку і в них облаштовано музейні експозиції.
На 2023 у замку функціонує музей «Королівський замок у Варшаві — музей. Резиденція королів і Речі Посполитої». Тут також відбуваються найважливіші державні церемонії, зокрема інавгурації президентів Польщі.
Характеристика
Замок є мурованою триповерховою спорудою на підвалах, під укритим міддю стрімким дахом, з кількома баштами: головною Королівською (Сигізмундовою), найстародавнішою Гродською та Владиславівською у Великому дворі. Їх доповнюють наріжні башточки з боку Замкової площі. Усі башти мають вигадливі барокові завершення. Замкові корпуси, спорудження яких належить до різних історичних епох, формують замкнений нерегулярний п’ятикутник довкола внутрішнього двору. В архітектурному вирішенні представлено три основні стильові епохи: ґотика (Великий дім), ренесанс (корпуси з боку Замкової площі), бароко (корпус з боку р. Вісли). Відновлені інтер’єри об’єднані у кілька тематичних груп приміщень, серед яких найціннішими є: Ягеллонські покої, Посольська палата у ґотичнму Великому домі, барокові апартаменти короля Станіслава Августа Понятовського, бароковий Великий апартамент у корпусі з боку р. Вісли, зали сейму (там само). У колишніх кімнатах спадкоємців корони в північному корпусі розгорнуто галерею живописних творів художника Я. Матейка.
Значення
Королівський замок у Варшаві був резиденцією вищих органів державної влади Речі Посполитої: короля, двопалатного сейму (палати послів і палати сенаторів), коронних канцелярій. Тому замок є символом суверенності Польщі. Цим пояснюється його знищення Німеччиною і відбудова повоєнною Польщею. 1980 його у складі Історичного центру Варшави замок унесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під № 30.
Додатково
Після завершення Другої світової війни польські фахівці з’ясували і з того часу за будь-якої нагоди публікують імена тих німецьких професорів (істориків, мистецтвознавців, музейників), які брали участь у цілеспрямованому пограбуванні, а потім знищенні Королівського замку в Варшаві: Д. Фрей (1883–1962; тепер Австрія — Німеччина), Й. Мюльман (1886–1972; тепер Австрія), К. Мюльман (1898–1958; тепер Австрія — Німеччина) тощо.
Література
- Лилейко Е. Варшавский замок. Варшава : Интерпресс, 1980. 238 с.
- Rottermund A. Zamek Królewski w Warszawie. Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 2002.
- Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : АртЕк, 2007. С. 203–216.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Королівський замок у Варшаві // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Королівський замок у Варшаві (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.03.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
