Гіпподам з Мілета

Гіпподам з Мілета. Розпланування м. Мілета:
а–Левова (Воєнна) гавань; б–Театральна бухта; в–південна агора; г–стадіон; д–театр; е–булевтерій; и–північна агора; к–храм Афіни
Гіпподам з Мілета. Розпланування центру м. Мілета: 1–булевтерій; 2–гімнасій; 3–північна агора; 4–Дельфіній — теменос (священна ділянка) Аполлона Дельфінія; 5–театр; 6–стадіон; 7–гімнасій

Гіппода́м з Міле́та (Іпподам; грец. Ιππόδαμος ο Μιλήσιος; 498 до н. е., м. Мілет, тепер поблизу м. Балат, провінція Айдін, Туреччина — 408 до н. е.; ймовірно, там само) — античний мислитель і містобудівник.

Гіпподам був сином Еврифонта. Замолоду вчився архітектурі, математиці й астрономії. Отримані знання застосував у сфері урбаністики (містобудування): написав декілька трактатів і розпланував та перепланував кілька міст, зокрема й Мілет. Згідно з Аристотелем, Гіпподам винайшов систему регулярного розпланування міст (див. Гіпподамове розпланування) і втілив її у м. Піреї. Займався також метеорологією, писав праці з пропозиціями щодо раціонального суспільного устрою (розкритиковані Аристотелем). Згідно зі вченням Гіпподама, ідеальний поліс мав включати 10 тисяч дорослих повноправних чоловіків (до 50 тисяч населення загалом), поділених на три класи: воїнів, ремісників і землеробів. Відповідно до цього, землі поліса поділялись на три категорії: сакральні, громадські й приватні, причому розміри приватних землеволодінь мали бути обмеженими.

Автор концепції патентування винаходів, проти якої також заперечував Аристотель: Гіпподам вважав, що суспільство має сплачувати грошову винагороду авторам корисних новацій і винаходів. Він же автор пропозиції про виховання і навчання дітей загиблих воїнів коштом полісу; Перікл це реалізував в Афінах 431 до н. е.

479 до н. е. перепланував м. Мілет після руйнувань, завданих персами під час греко-персидських війн 494 до н. е. 460–451 до н. е. розпланував портове місто Пірей (за дорученням Перікла), 446–443 до н. е. — афінську колонію Фурії (тепер у регіоні Калабрія, Італія), 408 — нове місто Родос на о. Родос.

Про Гіпподама і його праці писали кілька античних грецьких авторів, зокрема Аристотель, Страбон та інші. Аристотель у «Політиці» зверхньо-іронічно відгукнувся про нього як соціального реформатора. Аристофан у комедії «Птахи» висміяв Гіпподама під іменем геометра Метона, котрий за допомогою циркуля і масштабної лінійки відміряє кожній особі смугу повітря, перетворює коло на квадрат і розкреслює у небі агору (ринкову площу) та прямолінійні вулиці. За це персонажі комедії називають його шахраєм і проганяють, погрожуючи побоями.

Література

  1. Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 47–49.
  2. Тимофієнко В. Історія архітектури Стародавнього світу. Київ : Наукова думка, 2006. С. 277–278.
  3. Barbera F. Ippodamo di Mileto e gli «inizi» della pianificazione territoriale. Milano : FrancoAngeli, 2017. 414 p.
  4. Фесенко Г. Містопланувальні практики античності: історико-філософський нарис // Просторове планування: містопланування, архітектура, політичні та соціокультурні засади. Київ, 2021. Вип. 2. Ч. 1. С. 194–198.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Гіпподам з Мілета // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гіпподам з Мілета (дата звернення: 8.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
18.04.2024

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶