Мінерали аутигенні
Мінера́ли аутиге́нні (від грец. αύϑιγενής, букв. — самородний, місцевого походження) — мінерали або мінеральні комплекси осадових порід, утворені внаслідок седиментації з розчинів чи їхніх подальших перетворень.
Аутигенні мінерали протиставляють теригенним (уламковим) мінералам, що приносяться в середовище седиментації ззовні, зазвичай з областей розмиву на континенті. Аутигенними є різні карбонати, хлорити, рудні мінерали, кварц (частково), барит, целестин, польовий шпат, цеоліт, серицит, халцедон, епідот, преніт, актиноліт, іноді деякі глинисті мінерали. Ці мінерали є основними індикаторами середовища, в якому відбувалося формування даної породи. У степових зонах серед аутигенних мінералів провідне місце належить карбонату, головним чином кальциту, а сульфати і хлориди займають підлегле місце. У пустелях їхня роль посилюється, і вони часто стають головними породотвірними мінералами.
В аридному поясі (див. Аридний рельєф) гіпс і барит часто утворюють кристалічні кластери («троянди пустелі»), що не спостерігається в сучасних степах. Мінеральні агрегати «троянд пустелі» — характерні зростки лінзовидних сплющених скупчень кристалів (розеток); трапляються в Тунісі, Алжирі, Саудівській Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратах, Іспанії (о. Фуертевентура, Канарські острови; муніципалітет Кане-де-Мар, автономна область Каталонія; муніципалітет Ла-Альмарча, провінція Куенка), США (штат Аризона), Мексиці (штат Чіуауа) та Австралії. Рудні карбонати (малахіт і азурит) утворюються в будь-якій кліматичній зоні, якщо поряд із покладами сульфідних мідних руд розташовані вапнякові породи (див. Вапняк).
У степах для утворення малахіту та азуриту дотримання цієї умови не є обов’язковим, тому що карбонат кальцію (CaCO3) у зоні вивітрювання порід гірських тут практично завжди присутній як аутигенний мінерал. У степах умови для збереження малахіту та азуриту на поверхні найбільш сприятливі, бо процеси їхнього розчинення уповільнені. Тому висипки аутигенних мінералів у степах є пошуковою ознакою на мідні руди.
Література
- Теодорович Г. И. Аутигенные минералы осадочных пород. Москва : Академия наук СССР, 1958. 224 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Murawski H., Meyer W. Geologisches Wörterbuch.12 auflage. Berlin : Springer, 2017. 232 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Мінерали аутигенні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Мінерали аутигенні (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.12.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
