Троїцька церква в Пустовійтівці
Тро́їцька це́рква в Пустові́йтівці — втрачений і відбудований визначний архітектурний об’єкт, Роменський район, Сумська область, Україна.
Дерев’яна церква стоїть у центрі села на незначному підвищенні як архітектурна домінанта серед інших пам’яток Державного історико-культурного заповідника «Посулля».
Зміст
Історична довідка
Церкву Святої Трійці збудовано 1773 коштом уродженця села, останнього кошового Запорозької Січі П. Калнишевського. Тому за нею закріпилася назва «храм Калнишевського». Вона була тридільна, триверха, з двозаломними верхами, первісно вкрита ґонтом. 1818 бані вкрили залізом, перед 3-ма входами прибудували притвори, а обабіч вівтаря — ризницю й паламарню. При цьому дещо переробили бабинець. Церкву ремонтували 1887, прибудувавши з заходу дзвіницю (не збереглася). 1901 пам'ятку досліджував М. Макаренко, котрий опублікував статтю «На батьківщині останнього гетьмана запорозького П. І. Калнишевського» («На родине последнего гетмана запорожского П. И. Калнышевского»), завдяки якій Троїцька церква в Пустовійтівці та Покровська церква в Ромнах, що теж була збудована на кошти кошового, стали відомими широкій науковій громадськості як видатні пам’ятки архітектури доби «українського відродження» (термін М. Макаренка). 1929 споруду досліджував С. Таранушенко, котрий залишив детальний її опис та 5 фотографій і зробив висновок, що тоді технічний стан збереження її був бездоганним. Архітектурно-мистецтвознавчу характеристику храму дано в його монографії «Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України». 1929 церкву закрили, розібравши наполовину: були зруйновані 3 верхи і дзвіниця. Після того там був клуб, потім магазин, склад, пункт прийому склотари, зрештою — пустка, зовні схожа на напіврозвалений сарай.
Відбудова
Як пам’ятку архітектури Троїцьку церкву вважали повністю втраченою, але 1987 її залишки віднайшов й ідентифікував В. Вечерський. Тоді стан збереженості аварійної споруди становив до 30 %, з реальною перспективою повної втрати цього раритету. Унаслідок цього у журналі «Пам'ятки України» (1989, № 3) з’явилася перша публікація про те, що пам’ятка частково збереглася — «Чи бути храму Калнишевського на Хортиці?», бо Хортицький історико-культурний заповідник (див. Хортиця, Національний заповідник) запропонував перевезти залишки церкви на острів Хортицю і там відновити її. Кандидат архітектури З. Гудченко (1941 р. н.; Україна) обстежила 1989 залишки храму й підтвердила їхній загрожений стан. Тому у 1990-х перенесення Троїцької церкви на Хортицю видавалося фахівцям єдиним способом урятувати унікальну меморіальну пам’ятку Козаччини. Відбудову церкви серед пам’яток історії запорозького козацтва 16–18 ст. на острові Хортиця передбачили урядовою Програмою відтворення визначних пам’яток історії та культури, ухваленою Кабінетом Міністрів України 1999. Упродовж 1991–2001 розроблено декілька проектів відтворення пам'ятки, послідовно, Львівським інститутом «Укрзахідпроектреставрація», інститутом «Гражданпроектреставрація» (м. Суми) та архітектурним факультетом Полтавського технічного університету будівництва та архітектури ім. Ю. Кондратюка. Львівський проект, розроблений під керівництвом І. Могитича, передбачав навіть відтворення гіпотетичного опасання навколо храму. Від цього проекту зберігся макет, що нині експонується в Музеї історії запорозького козацтва Національного заповідника «Хортиця».
Навесні 2001 у с. Пустовійтівці на залишках церкви провели консерваційні роботи — розчистили дерева й чагарники навколо, влаштували тимчасовий дах, і вона була включена до Зводу пам'яток історії та культури України (том «Сумська область»). 15.04.2001 за участю Прем’єр-міністра України В. Ющенка, керівництва Сумської облдержадміністрації, духовенства та архітекторів у с. Пустовійтівці освятили початок робіт з відродження пам’ятки на її питомому місці за проектом групи сумських архітекторів В. Бикова, А. Дейнеки (1930–2018; Україна), В. Трегубова (1948 р. н.; тепер Україна). Протягом 2005–2007 за сприяння Президента України В. Ющенка роботи були завершені. Освячення храму здійснив 14.10.2006 патріарх Української православної церкви Київського патріархіту Філарет (Денисенко). 2007 створено Державний історико-культурний заповідник «Посулля», до якого, крім відбудованої Троїцької церкви, увійшли меморіальний комплекс П. Калнишевського, музей і пам’ятник кошовому, встановлений 1991, а також декілька курганних груп у довкіллі. На 2020 Троїцька церква є діючим храмом Православної церкви України.
Характеристика
Церква має тридільну структуру, центром якої є витягнутий по осі північ-південь восьмерик, до якого прилягають гранчасті вівтар і бабинець. Усі 3 зруби увінчані двозаломними верхами, бані яких — з ковнірами та перехватами, на них — глухі ліхтарики та грушовидної форми маківки з визолоченими кованими хрестами. Церква складена з дубового бруса на цегляному підмурку, стіни зовні традиційно ошальовані дошками вертикально з нащільниками.
Значення
Троїцька церква в Пустовійтівці — один із найбільших шедеврів, створених українським народом у галузі архітектури, унікальний приклад сучасного відтворення дерев’яної архітектурної пам’ятки доби козаччини. Проте вона на 2020 не внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Галерея
|
Цитати
У справах Запорозької Січі в Центральному державному історичному архіві України, м. Київ (ЦДІАУК) зберігаються матеріали про початок будівництва храму де, зокрема, вказано: «5 серпня 1772 року титарі сторгували 130 дубів для Пустовійтівської церкви». Інший документ свідчить: «Війська запорозького низового пан кошовий отаман Петро Іванович Калнишевський у селі відомства протопопії роменської Пустовійтівці, в якому він, пан кошовий, народився, від свого кошту власного знову дерев'яну в ім'я Пресвятої Трійці церкву на місці вольному збудували»
(цит. за: ЦДІАУК. Ф. 229. Оп. 1. Спр. 231. Арк. 12).
На думку С. Таранушенка «церкву будував один з кращих майстрів того часу… Будівля висока, одна з найбільш імпозантних і величавих на Лівобережжі. Могутні форми її не позбавлені граціозності, але не м'якої, розманіженої, а мужньої… З різних точок силует будівлі сприймається іншим і щоразу ефектним; та найбільш вражає акорд, який створює контур верхів, коли розглядати їх з півдня чи півночі… Інтер’єр залитий світлом. Увесь об’єм будови розкривається гранично чітко і ясно»
(цит. за: Таранушенко С. А. Дерев'яна монументальна архітектура Лівобережної України. Повна редакція / Стефан Таранушенко; переднє слово С. І. Білокінь; передм., наук. ред., додатки В. В. Вечерський; упоряд., прим. О. О. Савчук. 2-е вид. Харків : Видавець Савчук О. О., 2017. С. 198).
Джерела
- Центральний державний історичний архів України у м. Києві. Ф. 229. Оп. 1. Спр. 231. Арк. 12.
Література
- Макаренко Н. На родине последнего гетмана Запорожского П. Ив. Калнышевского // Искусство и художественная промышленность. 1901. Май. № 8 (32). С. 253–257.
- Макаренко Н. Памятники украинского искусства XVIII века / Отдельный оттиск из журнала «Зодчий» за 1908 г. Санкт-Петербург, 1908.
- Вечерський В. Чи бути храму Калнишевського на Хортиці? // Пам'ятки України. 1989. № 3. С. 27.
- Вечерський В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. Київ : Вид. дім А.С.С., 2005. С. 526–528.
- Вечерський В. Українські дерев’яні храми. Київ: Наш час, 2007. С. 155–161.
- Таранушенко С. Дерев'яна монументальна архітектура Лівобережної України. 2-е вид. Харків : Савчук О. О., 2017. С. 495–501.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Троїцька церква в Пустовійтівці // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Троїцька церква в Пустовійтівці (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.06.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
