Відмінності між версіями «Ордер французький»
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
[[Файл:ордерФранцузький2.jpg|міні|праворуч|320пкс|К.-Н. Леду. Ордер французький на фасаді будинку директора солеварні в Арк-е- Сенан, 1770-і рр. (регіон Бургундія — Франш-Конте, Франція)]] | [[Файл:ордерФранцузький2.jpg|міні|праворуч|320пкс|К.-Н. Леду. Ордер французький на фасаді будинку директора солеварні в Арк-е- Сенан, 1770-і рр. (регіон Бургундія — Франш-Конте, Франція)]] | ||
− | '''О́рдер францу́зький''' — [[ордер архітектурний]], створений [[Делорм, Філібер|Ф. Делормом]] у серед. 16 ст. під впливом перебування в м. [[Рим|Римі]] 1533–1536 й ознайомлення з архітектурою [[Античність|античності]] та італійського [[Ренесанс (архітектура)|ренесансу]] | + | '''О́рдер францу́зький''' — [[ордер архітектурний]], створений [[Делорм, Філібер|Ф. Делормом]] у серед. 16 ст. під впливом перебування в м. [[Рим|Римі]] 1533–1536 й ознайомлення з архітектурою [[Античність|античності]] та італійського [[Ренесанс (архітектура)|ренесансу]]. |
− | В основі його були форми повних ордерів — [[Ордер іонічний|іонічного]], [[Ордер римо-доричний|римо-доричного]] і [[Ордер тосканський|тосканського]], в яких стовбури ([[фуст]]и) [[Колона|колон]] членувалися по висоті горизонтальними «браслетами» або «муфтами», прикрашеними [[декор]]ом (скульптурний декор міг покривати також [[ехін]] [[Капітель (архітектура)|капітелі]] й навіть [[канелюри]]). Ордер французький застосований під час спорудження палацу Тюїльрі в м. [[Париж]]і 1564 (не | + | Трансформуючи класичні ордери архітектурні, Делорм вважав, що винайшов новий ордер (назвав його французьким). |
+ | |||
+ | В основі його були форми повних ордерів — [[Ордер іонічний|іонічного]], [[Ордер римо-доричний|римо-доричного]] і [[Ордер тосканський|тосканського]], в яких стовбури ([[фуст]]и) [[Колона|колон]] членувалися по висоті горизонтальними «браслетами» або «муфтами», прикрашеними [[декор]]ом (скульптурний декор міг покривати також [[ехін]] [[Капітель (архітектура)|капітелі]] й навіть [[канелюри]]). Ордер французький застосований під час спорудження палацу Тюїльрі в м. [[Париж]]і 1564 (не збережено) та одного з корпусів [[Лувр]]у (1564–1572), що виходить на набережну р. [[Сена|Сени]]. | ||
Аналогічні прийоми самобутньої французької ордерної архітектури застосував у 2-й пол. 18 ст. архітектор [[Леду, Клод-Нікола|К.-Н. Леду]], проектуючи [[Комплекс (архітектура)|архітектурний комплекс]] королівської [[Солеварня|солеварні]] <br>Арк-е-Сенан, 1770-і (регіон [[Бургундія — Франш-Конте]]). | Аналогічні прийоми самобутньої французької ордерної архітектури застосував у 2-й пол. 18 ст. архітектор [[Леду, Клод-Нікола|К.-Н. Леду]], проектуючи [[Комплекс (архітектура)|архітектурний комплекс]] королівської [[Солеварня|солеварні]] <br>Арк-е-Сенан, 1770-і (регіон [[Бургундія — Франш-Конте]]). |
Поточна версія на 19:57, 14 травня 2024
О́рдер францу́зький — ордер архітектурний, створений Ф. Делормом у серед. 16 ст. під впливом перебування в м. Римі 1533–1536 й ознайомлення з архітектурою античності та італійського ренесансу.
Трансформуючи класичні ордери архітектурні, Делорм вважав, що винайшов новий ордер (назвав його французьким).
В основі його були форми повних ордерів — іонічного, римо-доричного і тосканського, в яких стовбури (фусти) колон членувалися по висоті горизонтальними «браслетами» або «муфтами», прикрашеними декором (скульптурний декор міг покривати також ехін капітелі й навіть канелюри). Ордер французький застосований під час спорудження палацу Тюїльрі в м. Парижі 1564 (не збережено) та одного з корпусів Лувру (1564–1572), що виходить на набережну р. Сени.
Аналогічні прийоми самобутньої французької ордерної архітектури застосував у 2-й пол. 18 ст. архітектор К.-Н. Леду, проектуючи архітектурний комплекс королівської солеварні
Арк-е-Сенан, 1770-і (регіон Бургундія — Франш-Конте).
Проте версія про ордер французький як оригінальний французький винахід є помилковою: аналогічні колони з «браслетами» чи «муфтами» ордерів тосканського, іонічного і коринфського застосовувалися у серед. 16 ст. в Італії, зокрема у м. Флоренції — при вирішенні фасадів внутрішнього двору Палаццо Пітті у Флоренції, 1558, архітектор Б. Амманаті.
Література
- Кох В. Энциклопедия архитектурных стилей. Москва : БММ АО, 2005. С. 220.
- Основы архитектуры / Под. ред. Э. Коул; пер. с англ. Москва : Арт-родник, 2006. С. 245.
- Шуази О. Всеобщая история архитектуры / Пер. с фр. Москва : Эксмо, 2008. С. 648–649.
- Cole E. Architectural Details: A Visual Guide to 5000 Years of Building Styles. Lewes : Ivy Press, 2017. 352 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Ордер французький // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ордер французький (дата звернення: 29.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.04.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Генеральний штаб Збройних сил України
Державна прикордонна служба України
Кіберполіція
Національна поліція України