Відмінності між версіями «Міські укріплення Кам'янця-Подільського»
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
[[File:Міські укріплення Кам’янця-Подільського8.JPG|міні|праворуч|320пкс|Башта Стефана Баторія і Вітряна брама]] | [[File:Міські укріплення Кам’янця-Подільського8.JPG|міні|праворуч|320пкс|Башта Стефана Баторія і Вітряна брама]] | ||
[[File:Міські укріплення Кам’янця-Подільського9.jpg|міні|праворуч|320пкс|План і розрізи Руської брами. Кресленик 1800 р. ]] | [[File:Міські укріплення Кам’янця-Подільського9.jpg|міні|праворуч|320пкс|План і розрізи Руської брами. Кресленик 1800 р. ]] | ||
| + | [[File:{{#setmainimage:Міські укріплення Кам'янця-Подільського ВУЕ.jpg}}|праворуч|міні|1пкс|class=fb-image]] | ||
Укріплення оточують [[історичний центр міста]], обмежений [[каньйон]]ом р. Смотрич. Їхня загальна структура зумовлена неповторним [[ландшафт]]ом і включає: [[Кам'янець-Подільський замок]]; власне міські укріплення на скелястих урвищах півострова, оточеного р. Смотричем; Замковий міст, який їх поєднує. Міські укріплення складаються з оборонних систем і комплексів, [[Башта (архітектура)|башт]] і [[бастіон]]ів, що стоять окремо, а також мурів, що їх поєднують, загальним периметром 4,5 км. Башти є [[Домінанта (архітектура)|архітектурними домінантами]] та акцентами в [[Забудова|забудові]] й ландшафті. Усі споруди муровані з місцевого каменю на вапняному [[Будівельний розчин|розчині]]. | Укріплення оточують [[історичний центр міста]], обмежений [[каньйон]]ом р. Смотрич. Їхня загальна структура зумовлена неповторним [[ландшафт]]ом і включає: [[Кам'янець-Подільський замок]]; власне міські укріплення на скелястих урвищах півострова, оточеного р. Смотричем; Замковий міст, який їх поєднує. Міські укріплення складаються з оборонних систем і комплексів, [[Башта (архітектура)|башт]] і [[бастіон]]ів, що стоять окремо, а також мурів, що їх поєднують, загальним периметром 4,5 км. Башти є [[Домінанта (архітектура)|архітектурними домінантами]] та акцентами в [[Забудова|забудові]] й ландшафті. Усі споруди муровані з місцевого каменю на вапняному [[Будівельний розчин|розчині]]. | ||
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
Поточна версія на 11:54, 27 квітня 2024
Міські́ укрі́плення Ка́м’янця-Поді́льського — комплекс пам’яток архітектури та містобудування національного значення, Хмельницька область, Україна.
Укріплення оточують історичний центр міста, обмежений каньйоном р. Смотрич. Їхня загальна структура зумовлена неповторним ландшафтом і включає: Кам'янець-Подільський замок; власне міські укріплення на скелястих урвищах півострова, оточеного р. Смотричем; Замковий міст, який їх поєднує. Міські укріплення складаються з оборонних систем і комплексів, башт і бастіонів, що стоять окремо, а також мурів, що їх поєднують, загальним периметром 4,5 км. Башти є архітектурними домінантами та акцентами в забудові й ландшафті. Усі споруди муровані з місцевого каменю на вапняному розчині.
Історична довідка
Міські укріплення зводили й удосконалювали протягом 11–18 ст. Зміни, які відбувалися в європейському фортифікаційному мистецтві за цей час, втілилися в оборонних спорудах міста — від мурів з бійницями для стрільби з луків до новочасних укріплень бастіонного типу. Залишки найдавніших кам’яних оборонних споруд виявили археологи на території Старого замку. На зламі 14–15 ст. і протягом першої половини 15 ст. замкові й міські укріплення докорінно модернізовано. З’явилися великі оборонні системи — Руська і Нижня Польська брами, які повністю перекрили каньйон і річище р. Смотрич. Вони контролювали розташовані тут два додаткові в’їзди до міста. У 16 ст. на північному та південному краях міста, на плато, з’явилися системи Верхньої Польської брами та укріплень над Руською брамою. Східний бік міста було посилено зведенням трьох багатоярусних башт, сполучених між собою мурами. Протягом 17 — початку 18 ст. більшість оборонних споруд зазнали реконструкції з огляду на розвиток артилерії. Проте намагання модернізувати архаїчні баштово-стінові укріплення виявилися безуспішними, тож 1794 військовий інженер К. Опперман (1766; тепер Німеччина — 1831; тепер Росія) запропонував мури й башти розібрати, збудувавши натомість навколо міста велику фортову фортецю, але для реалізації проєкту забракло коштів. 1803 інженер-генерал П. Сухтелен (1751; Нідерланди — 1836; тепер Росія) опрацював останній проєкт посилення наявних укріплень, який не реалізовано. Втративши військове значення, башти й каземати почали використовуватися для господарських потреб. З 1963 вони отримали статус пам’яток і на них з того часу епізодично виконують роботи з реставрації та пристосування до сучасних (переважно туристичних) потреб. Вони входять до складу Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець».
Характеристика
Укріплення м. Кам’янця-Подільського за доби середньовіччя були неприступними, бо місто розташоване на скелястому півострові, оточеному з усіх боків глибоким каньйоном р. Смотрич із прямовисними берегами. Споруджуючи укріплення, будівничі тільки доповнили те, що створила природа.
Система укріплень складна й багаторівнева. Вона має такі найважливіші складники:
В’їзд до міста з боку Старого замку. Навпроти Замкового мосту міський терен підвищується чотирма терасами, кожна з яких посилена оборонними спорудами, що разом утворюють комплекс Міської брами. Він складається з чотиригранної надбрамної башти, оборонних мурів і каземату. Вони розташовані біля підніжжя другої від Замкового мосту тераси, охоплюючи її мурами з трьох боків. Вище Міської брами розташований шестигранний Вірменський бастіон, що тримав під прицілом артилерії головний в’їзд до міста по Замковому мосту.
Північно-західні укріплення містять дві оборонні системи — Нижню та Верхню Польські брами. Вони охоплюють територію вздовж дороги від р. Смотрич нагору загальною довжиною 800 м. Дорога починається від оборонно-вартової Башти на броді. Вона розташована на скельному уступі каньйону на висоті 13 м над берегом. Віднесена від Нижньої Польської брами на 300 м, вона охороняла шлях під скелею і брід через р. Смотрич. Збудована в 15 ст., добудована 16 ст.: двоярусна, циліндрична, діаметром 10 м.
Комплекс Нижньої Польської брами включає Надбрамну або Ковальську башту № 1, Настінну (Ковальську башту № 2), Наскельну (Ковальську башту № 3), барбакан при Надбрамній башті, Підзамецьку браму, а також Прибережну башту. Назви башт вказують на Ковальський ремісничий цех, який їх утримував і обороняв під час війни.
Комплекс Верхньої Польської брами включає башту Стефана Баторія або Кушнірську (1565), розташовану на верхній терасі північного краю історичного центру міста. Названа іменем польського короля, котрий фінансував будівництво, та ремісничого цеху, який її утримував. До неї прилягає міська Вітряна брама і так званий Турецький бастіон. 1785 архітектор Я. де Вітте надбудував башту двома ярусами й зробив до неї прибудову. Башта семиповерхова, в плані має форму прямокутника, заокругленого з північного торця. Бійниці в башті двох типів — для ручної зброї і для гармат.
Південно-західні укріплення складаються з оборонно-гідротехнічної системи Руської брами, аналогічної за функцією та інженерним вирішенням Нижній Польській брамі. Взаємопов’язана робота обох систем давала змогу в давнину закривати шлюзи на р. Смотрич і затоплювати каньйон водою, роблячи його непрохідним для ворожого війська. Комплекс споруд Руської брами розташований у правобережній низині каньйону р. Смотрич. Будівництво Руської брами, розпочате в 15 ст., завершене в 1540-х. Комплекс складався з 8 башт, барбакану і оборонних мурів, що повністю перекривали каньйон завширшки 90 м. У місці перетину річища були шлюзи. Починаючи з 17 ст. ця оборонно-гідротехнічна система поступово руйнувалася і до початку 19 ст. приміщення Руської брами стали використовувати під склади. Тепер Руська брама складається з Вартової і Прибрамної башт, барбакана, Надбрамної башти з підземною галереєю і напівбаштою, Прибережної башти, Казематної куртини й оборонних мурів.
Східні укріплення охоплювали по периметру всю східну частину історичного центру міста й складалися з трьох башт та мурів і земляних валів, що з'єднували їх (останні втрачено), загальною протяжністю понад 1 км. Гончарна (Різницька) башта є головною оборонною ланкою на цій ділянці укріплень. Розташована на крутому схилі, що переходить у прямовисні скелі каньйону, на висоті 22 м над річкою. Назву отримала від ремісничих цехів, які мали її утримувати й захищати під час воєнних дій. Збудована в середині 16 ст. як втілення фортифікаційних ідей А. Дюрера. Башта за типом близька до бастії: циліндрична, діаметром 13 м. На західному фасаді над входом вікно з білокам’яним наличником, над яким пам’ятна плита з гербом і датою «1583».
Значення
Міські укріплення, що охоплювали всю фортифіковану давню частину м. Кам’янця-Подільського, у поєднанні з унікальним ландшафтом каньйону р. Смотрич сформували неповторне місто, яке стало музеєм середньовічної фортифікації просто неба. Комплекси Польської і Руської брам як цілісна оборонно-гідротехнічна система за своїм задумом та інженерним вирішенням — унікальний витвір інженерно-фортифікаційного мистецтва 15–16 ст., що не має аналогів у Центрально-Східній Європі. Тепер укріплення м. Кам’янця-Подільського є найкраще збереженим, вивченим і реставрованим комплексом середньовічних укріплень в Україні.
Галерея
|
Література
- Шевченко В. Фортифікаційні ідеї Альбрехта Дюрера: втілення в Україні // Пам’ятки України: історія та культура. 1998. № 3–4. С. 84–87.
- Пламеницька О. Міські укріплення // Вечерський В., Годованюк О., Тиманович Є. та ін. Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 258–265.
- Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ : Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень, 2011. С. 287–300.
- Вечерський В. Замки та фортеці України. Київ : Балтія-Друк, 2015. С. 32–40.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Міські укріплення Кам'янця-Подільського // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Міські укріплення Кам'янця-Подільського (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.03.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
