Ішвара
Íшвара (санскр. ईश्वर, īśvara — володар, повелитель; від санскр. кореня īś — бути спроможним, мати владу, панувати) — особовий Бог в індуїзмі. Взаємозамінними зі словом «íшвара» є «íша» (īśa) й «iшáна» (īśāna, обидва — походять від того самого кореня īś).
У Ріґведі «ішана» — епітет багатьох богів як володарів сили, носіїв влади, здатності наділяти благами. Слово «ішвара» з’являється лише в Атхарваведі, де воно має вказане значення, а також починає формуватися його значення як повелителя всього та вседержителя.
В упанішадах всі три слова — «Íшвара», «Íша» й «Ішáна» — означають верховного Господа, першооснову й творця Всесвіту, осягнення тотожності якого з атманом — найглибшим, справжнім «я» кожної істоти, веде до звільнення (мокші).
Розвинена концепція Ішвари наявна у Бгаґавадґіті, де Ішвара — всевишній Бог, творець і повелитель Всесвіту, який є персоніфікованим Брáгманом-Абсолютом. У Бгаґавадґіті Ішвара з’являється в образі Кришни. Є об’єктом відданого служіння (бгакті).
У різних напрямах індуїзму Ішвара — найвищий Бог-Особа, що може іменуватися по-різному (Шіва, Вішну, Брагма тощо). Шіваїти використовують цей термін частіше за вішнуїтів, нерідко застосовують його в жіночому роді до Деві.
В індійській філософії точилися дискусії щодо існування Ішвари, його природи, властивостей та діяльності. До тих, хто визнає існування Ішвари, а також розробляє відповідні філософські докази, належать філософи ньяї, вайшешики, йоґи, веданти. Їхні супротивники й критики — філософи міманси, санкх’ї, буддисти, джайни, матеріалісти.
Визнання існування Ішвари визначає теїстичний характер (див. Теїзм) тієї чи іншої індійської філософської традиції. Визнавці Ішвари та їхні супротивники зазвичай приймають численних божеств, але вважають їх або сансаричними — а отже, смертними — істотами (позиція, наприклад, атеїстичної санкх’ї), або лише елементами ритуалу, а не реальними особами (погляд атеїстичної міманси).
Індійська думка народила розмаїття концепцій Ішвари; нелегко вказати їхній спільний знаменник. За більшістю з них, Ішвара — це єдина особа, яка відвічно й навічно: перебуває поза сансарою; не має жодних недоліків; не накопичує власної карми; наділена всезнанням та всемогутністю; є найвищим об’єктом поклоніння, оскільки завдяки її благодаті можна досягти звільнення. Ішвара створює світ з матеріальної причини, а не з нічого.
Література
- Gonda J. The Īśvara Idea // Change and Continuity in Indian Religion. The Hague : Mouton & Co., 1965. P. 131–163. URL: https://archive.org/details/changecontinuity0000gond/page/n5/mode/2up
- Patil P. G. Against the Hindu God: Buddhist Philosophy of Religion in India. New York : Columbia University Press, 2009. 406 p.
- Clooney F. X. Hindu God, Christian God: How Reason Helps Break Down the Boundaries between Religions. New York : Oxford University Press, 2010. 220 p.
- Flood G. Hindu Monotheism. Cambridge : Cambridge University Press, 2020. 75 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Луцишина О. А. Ішвара // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ішвара (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.01.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
