Бібліографічна комісія Наукового товариства ім. Шевченка
Бібліографі́чна комі́сія Науко́вого товари́ства і́мені Тара́са Шевче́нка (з 13.10.1934 — Бібліологічна комісія Наукового товариства імені Тараса Шевченка) — науково-дослідний підрозділ Наукового товариства імені Тараса Шевченка, що діяв 1909–1939 і займався дослідженням проблем національної поточної та ретроспективної бібліографії, історії української книги, бібліотекознавства, бібліографуванням українських та українознавчих друкованих видань і публікацією бібліографічних праць.
Зміст
Історична довідка
Виникнення
Комісія утворена 21.11.1909 на установчих зборах під головуванням М. Грушевського. Поштовхом до заснування став лист З. Кузелі «У справі української бібліографії» (1908), адресований НТШ. У листі наведено аналіз тогочасного стану європейської бібліографії, що невпинно розвивалася, і викладено програму заходів із системного розгортання бібліографічної справи на українських землях за прикладом розвинених країн Західної Європи.
До першого складу комісії входили: І. Левицький (голова), В. Левицький (1856–1938; тепер Україна) та І.-М. Кревецький (заступники голови), М. Возняк (секретар), В. М. Гнатюк, М. Грушевський, В. Доманицький, М. Ф. Комаров, І. Крип’якевич, З. Кузеля, В. Перетц, І. Свєнціцький, М. Сумцов, В. Щурат. Згодом до участі в комісії долучилися Б. Барвінський, І. Джиджора, В. Дорошенко (очолював комісію 1913–1939, з перервами), І. Калинович, М. Кордуба, Іларіон (Огієнко), Є.-Ю. Пеленський (1908, тепер Україна — 1956, Австралія), К. Студинський, І. Франко, І. Шендрик (1896–1941, Україна) та інші. Від 1923 до складу комісії увійшли Д. В. Антонович (м. Прага), Л. Биковський (м. Подєбради, тепер Чехія), С. Єфремов, Ю. Меженко, Я. Стешенко (усі — м. Київ), що засвідчило європейський авторитет цього підрозділу НТШ.
25.09.1910 у структурі комісії утворене бібліографічне бюро під керівництвом В. Дорошенка. На цей орган було покладене ведення систематичного обліку усієї поточної української друкованої продукції.
1914 ухвалене рішення про видання періодичного органу комісії під назвою «Бібліографічний вістник» (після виходу першого номеру випуск припинився через початок Першої світової війни).
Засідання комісії 1909–1910 відбувалися двічі на рік, надалі в середньому один раз на рік. Загалом відбулося 25 засідань, кожне з них мало тематичне спрямування і присвячувалося розгляду актуальних для свого часу питань: про потребу видання бібліографії українських стародруків; укладання реєстру українських видань за 1901–1905; діяльність бібліографічного бюро; співпрацю з бібліотекою НТШ; історію книги, теорії та практики української ретроспективної та поточної бібліографії; встановлення професійних і наукових зв’язків із Книжковою палатою (тепер Книжкова палата України імені Івана Федорова), Українським науковим інститутом книгознавства, комісіями Всеукраїнської академії наук (тепер Національна академія наук України; насамперед з Бібліографічною комісією, Науково-дослідною комісією бібліотекознавства і бібліографії), іншими інституціями тощо.
Періоди діяльності
У діяльності Бібліографічної комісії НТШ виокремлюють три періоди: початковий (1909–1913) — тривав до смерті першого голови І. Левицького і пов’язаний з розробленими ним науково-методичними засадами бібліографування та тематикою його бібліографічних студій;
воєнний (1914–1920) — час, коли внаслідок складних суспільно-політичних обставин та браку фінансування діяльність НТШ фактично призупинилася;
міжвоєнний (травень 1922 — кінець 1939) — пов’язаний насамперед з діяльністю В. Дорошенка та ініційованим ним розгортанням наукових досліджень у період розквіту українського книгознавства, формування новітнього розуміння бібліографії як невід’ємного складника комплексної науки про книгу — бібліології.
Після приєднання восени 1939 західних регіонів України до СРСР, початку репресій проти представників західноукраїнської інтелігенції та науковців діяльність НТШ та її Бібліографічної комісії на початку 1940 було припинено.
З відновленням діяльності НТШ в Україні (1989) у його складі створено комісію з бібліографознавства та книгознавства, яку можна розглядати як спадкоємицю та продовжувачку справ Бібліографічної комісії. Серед її членів — бібліографи, історики книги, наукові співробітники Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, Української академії друкарства та інших установ.
Характеристика
Головним практичним результатом діяльності комісії стала видавнича серія «Матеріяли до української бібліографії» (1909–1937 видано 7 томів). Перші 3 томи підготовлені І. Левицьким; охоплюють українські друковані видання на теренах Австро-Угорщини за 1887–1893. У наступних томах вміщено бібліографію: творів І. Франка та рецензій на них (у двох випусках); публікацій Й. В. Гете в українських перекладах, переспівах та наслідуваннях (укладач обох — В. Дорошенко); українознавства за 1914–1923 (публікації з історії України) І. Калиновича; творів про січових стрільців (укладена І. Шендриком). Планувався вихід інших ґрунтовних бібліографічних праць, однак з організаційних та фінансових причин вони не були видані. Бібліографічні покажчики, розвідки з питань книгознавства тощо, підготовлені членами комісії (І. Борщаком, М. Кордубою, І. Кревецьким, І. Крип’якевичем та ін.), регулярно друкувалися у періодичних виданнях — журналах «Літературно-науковий вістник», «Українська книга» (1937–1939) та інших.
Значення
Бібліографічна комісії Наукового товариства імені Тараса Шевченка була авторитетним органом із дослідження актуальних проблем бібліографії та книжкової справи.
Література
- Гуменюк М. П. Бібліографічні товариства на Україні // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. 1965. № 2. С. 44–49.
- Ільницька Л. І. М. Грушевський і становлення українознавчої бібліографії в Науковому товаристві ім. Шевченка у Львові // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. 1998. Вип. 8. С. 47–53.
- Піх О. Бібліографічна комісія Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові: ґенеза, діяльність, публікації // Історичні та культурологічні студії. 2004. Вип. 4. С. 105–122.
- Рибчинська Н. Видавнича діяльність бібліографічної комісії НТШ у галузі ретроспективної українознавчої бібліографії (1909–1930) // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. 2004. Вип. 12. С. 141–164.
- Черниш Н. І. Бібліографічна комісія НТШ як центр дослідження української книги (1909–1939). Київ : Наша культура і наука, 2006. 216 с.
- Бібліографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1909–1939): напрями діяльності та постаті / За ред. Л. І. Ільницької. Львів : Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, 2010. 498 с.
- Ільницька Л., Мороз М., Піх О. Бібліографічна комісія Наукового товариства ім. Шевченка у Львові // Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія. 2015. URL: https://encyclopedia.com.ua/entry-262
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Зворський С. Л. Бібліографічна комісія Наукового товариства ім. Шевченка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бібліографічна комісія Наукового товариства ім. Шевченка (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.03.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
