Всіх святих день
Всіх святи́х день (лат. Sollemnitas Omnium Sanctorum; грец. Κυριακὴ τῶν Ἁγίων Πάντων; англ. All Saints; фр. Тoussaint; нім. Allerheiligen) — християнське свято, день пам’яті та вшанування всіх святих: як канонізованих церквою, так і незнаних праведників, чиє життя було суголосне християнським уявленням про святість.
У Католицькій церкві має ранг торжества (урочистості), відзначається 1 листопада; цього ж дня святкують і в англіканській, лютеранській, методистській традиціях; у Православній церкві відоме як Неділя (Собор) всіх святих, є перехідним святом, яке відзначають у наступну неділю після Трійці.
Зміст
Історична довідка
Вшанування християнами пам’яті святих відоме від перших століть поширення християнства як ушанування святих мучеників за віру. Локальні християнські спільноти мали власні списки мучеників. Поступово до таких списків почали вносити й інших осіб, яких наділяли особливою святістю. Першим святим з-поміж тих, хто не був замучений, став єпископ Мартин Турський (пом. 397).
Датування Дня всіх святих складалось поступово, під впливом різних місцевих традицій та визначних подій. Так, в Антіохії багатьох безіменних святих мучеників згадували у неділю після Зіслання Святого Духа.
13.05.610 папа Боніфацій IV освятив римський Пантеон (за часів Риму — храм усіх богів) та іменував його церквою на честь Богородиці та всіх мучеників. На річницю цих подій було встановлене свято Всіх святих.
Пізніше папа Григорій III у базиліці Св. Петра освятив каплицю на честь Спасителя, Богородиці, всіх апостолів, мучеників і сповідників Христа та всіх досконалих праведників, котрі жили по всьому світі. Точна дата події невідома, але від того часу в європейських країнах (найперше у Британії та Ірландії) День всіх святих відзначають 1 листопада.
В 9 ст. імператор Людовик I Благочестивий, король франків, поширив свято на всю Священну Римську імперію.
935 папа Іоанн XI зробив свято загальним для всієї Католицької церкви. Невдовзі Григорій VII остаточно переніс святкування з 13.05 (дата освячення Пантеону) на 01.11. За однією з версій, день святкування був обраний з огляду на те, що на цей час припадало традиційне кельтське свято Самайн, пов'язане, серед іншого, із шануванням мертвих (версія, зокрема, пояснює популярність пам'яті усіх святих серед британських та ірландських християн). У кожному разі, язичницькі традиції Самайна частково знайшли своє відлуння у святкуванні надвечір’я Дня всіх святих (див. Гелловін).
У Католицькій церкві
День всіх святих у Католицькій церкві належить до так званих обов'язкових днів, коли всі віряни неодмінно повинні відвідати месу і можуть отримати відпуст. Празник має нагадувати вірним про їхнє покликання до святості.
У День всіх святих або його надвечір'я в багатьох католицьких країнах традиційно проводять процесії святих на вулицях, бали всіх святих (переважно у парафіяльних приміщеннях, при дитячих закладах та молодіжних католицьких організаціях). На них діти й дорослі вбираються у костюми святих (відповідно до імені святого, на честь якого названі, або за власним вибором). Такі заходи мають духовно-просвітницький зміст, є маніфестаціями та засобами ствердження релігійно-духовної ідентичності. Учасники процесій і балів представляють символічні атрибути «своїх» святих, розповідають про них, співають молитовні гімни тощо.
У низці країн світу (зокрема, у Польщі, Угорщині, окремих федеральних землях Німеччини, Іспанії, Португалії, Гватемалі та ін.) католицький День всіх святих є національним святом і офіційним вихідним днем (загальнодержавним або регіональним — для тих регіонів, де переважає католицьке населення).
У Православних церквах
День всіх святих у Православних церквах ще називають Собором (або Неділею) всіх святих. За давньою традицією, що сягає 4–5 ст., східні християни згадують усіх святих у Божественній літургії в першу неділю після Трійці (П’ятидесятниці, Зіслання Святого Духа), тобто у восьму неділю після Великодня (Пасхи).
У грецькій Церкві вже на початку 5 ст., за часів Івана Золотоустого відзначався День усіх мучеників. Найдавніший сирійський календар з 411 подає п'ятницю після празника Пасхи як поминальний день усіх мучеників. Календар сирійців-несторіан у той самий день поминає всіх сповідників віри. Коли саме згадка всіх мучеників перейшла у свято Всіх святих, а його датою стала перша післяпасхальна неділя, — невідомо. Вважають, що таке датування підкреслює особливий зв’язок святості з дією Святого Духа в людських серцях.
День всіх святих у православ'ї завершує Троїцьку седмицю. Цього дня православних вірян, окрім відвідування служб у храмах, особливо заохочують звертатися до своїх святих покровителів із проханням про допомогу в справах. Також це свято у православній традиції тлумачать як сприятливе для освідчень, заручин і весіль.
Звичаєвий складник традиції містить і деякі заборони: як-от, подорожувати і переїжджати, залишати відчиненими двері та вікна, працювати на чужому городі тощо.
В Україні
Останнім часом в Україні, крім участі практикуючих християн різних конфесій у церковних службах, почала приживатися у парафіях (передусім, римо-католицьких) загальнокатолицька традиція балів Усіх святих (31 жовтня або 1 листопада). Так, у м. Києві з 2010 вони відбуваються в Інституті релігійних наук св. Томи Аквінського (розпочав діяльність 1992 як коледж католицької теології, з 2000 став філією Папського університету св. Томи Аквінського «Angelicum», з 05.05.2000 отримав сучасну назву). Святкування розпочинають службою Божою, продовжують як культурний захід, фестиваль талантів. На святі сусідують просвітницькі конференції, співані молитви та веселі дискотеки. До участі в таких заходах долучаються представники з різних конфесій (зокрема, греко-католики, православні, часом і протестанти).
Набуває творчого розвитку традиція католицьких процесій на День всіх святих (так, 01.11.2018 у м. Вінниці відбувся флешмоб-хода на честь усіх святих).
Після Революції гідності народними святими для українців стали борці «Небесної Сотні».
Рішенням Синоду єпископів Української греко-католицької церкви (1991) в четверту неділю після Зіслання Святого Духа встановлено свято Неділі Всіх Святих українського народу. Аналогічно до Дня всіх святих, йдеться про вшанування всіх українців: не лише тих, які вже визнані Церквою святими, але й усіх, хто відзначився святістю за земного життя. Серед таких — мученики й ісповідники 20 ст., зокрема митрополит Андрей Шептицький та патріарх Йосиф Сліпий. Після Майдану 2013-2014 народними святими для українців стали борці, що склали «Небесну Сотню», а в наступні роки російсько-української війни до них приєдналися «Небесні тисячі».
Надвечір'я Дня всіх святих
Переддень відзначається лише перед великими християнськими святами і включає відповідні церковні служби.
Канун Дня всіх святих (Меса всіх святих, Гелловін, від староангл. All hallow ees, англ. All Hallow's Eve) в європейській традиції увібрав частину звичаїв дохристиянського кельтського свята Самайн. Останнє було пов’язане із завершенням циклу сільськогосподарських робіт, увиразнювало зв'язок живих із померлими, а також з духами, потойбіччям.
Деякі елементи у відзначання Геловіну додались з Англії та Ірландії (ходіння за частуванням) та Франції (популярні вистави «танців смерті» за часів «великої чуми»
14-15 ст.), були витворені народні легенди про грішника Джека і його «ліхтар»-ріпу, пізніше — гарбуз, вирізьблений у подобі ощиреної фізіономії з виряченими очима та підсвічений ізсередини. Останній атрибут став «лякалкою» (насамперед для духів, аби не шкодили), котру брали у свої вилазки святкувальники, часто вдягнені у костюми — як всякої нечисті, так і святих, котрі нечисть поборювали. Гурти святкувальників ходили вулицями та зазирали до осель у намірі відігнати злих духів, за що отримували пригощення.
Різні традиції святкування Геловіну «сплавились у котлі» європейських переселенців Нового світу та включали костюмовані ходіння, випрошування дітьми частувань і смаколиків, різноманітні ворожіння, вигнання злих духів, запалення вогнищ і ритуали очищення, готування особливих страв, моторошні оповідки та ін. У 19, а особливо у 20 ст., додалися новоосвоєні світські традиції, як-от: тематичні інсталяції та атракціони з «лякалками», пов'язаний зі смертю та демонічним потойбіччям антураж, перегляди фільмів жахів, концерти атмосферної музики, костюмовані вечірки молоді тощо. Християнські церкви не підтримують такі святкування та пропонують альтернативи, пов’язані із зосередженням на духовному змісті свята.
Гелловін у його секулярних формах був суттєво комерціоналізований, його символи стали радше декораціями, отримали різне смислове наповнення: від кітчевого, мас-культурного — до філософського й злободенно-політичного.
В Україні Гелловін переважно знають як популярне серед частини молоді та підлітків костюмоване світське свято, мало не центральне місце в якому посіли хизування епатажними костюмами та макіяжем, тематичні вечірки.
З початком російсько-української війни, а особливо в 2022, поряд із дизайнерськими композиціями з гарбузами у вітринах українських магазинів і офісів, щочастіше траплялися вирізані на гарбузах «побажання» для агресорів та інші Гелловінські інсталяції аналогічного спрямування.
Додатково
- Як це стається і з різними іншими традиціями, геловінські реалізуються в різноманітних формах. В Європі та Новому світі у 19 ст. на Геловін по сусідах ходили молодші діти зі співочими побажаннями господарям, отримуючи за це гостинці. В Америці 20 ст. походи дітей за цукерками у супроводі батьків (котрі також бувають у маскарадних костюмах) не обов'язково були (і є дотепер) пригодами демонічних персонажів, а відбуваються просто як веселі сімейно-сусідські прогулянки. Вітальний вираз «цукерки або шкода» усталився у геловінських дитячих пустощах, Процесія костюмованих дітлахів проходить перед Президентом США на святковому прийомі, де діти отримують солодощі.
- Останніми роками у соціальних мережах католики та всі охочі до Дня всіх святих проводять флешмоб — виставляють святкову аватарку із зображенням свого святого (за ім’ям або обраного) з коментарями. В кінці жовтня 2022 на таких аватарках українці стали «вдягати» своїх святих покровителів у камуфляж.
- Забави-лякалки з гарбузами здавна побутували і в Україні. Авторитетний етнограф Олекса Воропай констатував наявність на вітчизняних теренах дитячих (переважно) походеньок з гарбузом. А родова пам'ять нащадків старокиївських родин зберегла перекази про ватаги «могилянських спудеїв», котрі такими гарбузами з вирізаними хрестами лякали нечисть, вбиралися на кшталт колядницьких ватаг, співали псалми і канти під вікнами киян. У бурсацьких гуртах були персонажі-святі та персонажі-чорти. Кмітливі спудеї приймали від господарів смаколики в обмін на відганяння нечистих духів від осель. Часом у цих практиках вбачають творче освоєння та адаптацію середньовічної європейської традиції.
Література
- Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис : у 2 т. Мюнхен : Українське видавництво, 1968. Т. 2. С. 251–252.
- Hutton R. Stations of the Sun: A History of the Ritual Year in Britain. Oxford; New York : Oxford University Press, 1996. 596 р.
- Langgärtner G. All Saints' Day // The Encyclopedia of Christianity / Еd. by E. Fahlbusch, G. W. Bromiley. Grand Rapids : Wm. B. Eerdmans, 1999. Vol. 1. Р. 41.
- Rogers N. Halloween: From Pagan Ritual to Party Night. New York : Oxford University Press, 2002.
- Морозов К. Про історію та традицію празника «Всіх Святих» і дня поминання померлих // Релігійно-інформаційна служба України. 2008. URL: https://risu.ua/pro-istoriyu-ta-tradiciyu-praznika-vsih-svyatih-i-dnya-pominannya-pomerlih_n25718
- Pałęcki W. Wszystkich Świętych // Encyklopedia katolicka. Lublin : Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, 2014. T. 20. Р. 1020–1022.
- Балога П. Гелловін: історія одного непорозуміння // Релігійно-інформаційна служба України. 2015. URL:https://risu.ua/gellovin-istoriya-odnogo-neporozuminnya_n107421
- Кузев В. Гелловін: особливості культурно-релігійних трансформацій // Релігійно-інформаційна служба України. 2016. URL: https://risu.ua/gellovin-osoblivosti-kulturno-religiynih-transformaciy_n81786
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Недавня О. В. Всіх святих день // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Всіх святих день (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.12.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
